Ухвала суду № 40041199, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13075/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Південної митниці Міндоходів на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизкомплект» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання неправомірними дій, протиправним і скасування рішення та зобов'язання його вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизкомплект» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення №500060001/2013/610053/2 від 13.07.2013 про визначення митної вартості товарів та зобов'язання відповідача прийняти митну вартість товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2014 року адміністративного позову - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2014 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між фірмою ТОВ «Метизкомплект», як покупцем, та Компанією NINGBO ND IMPORT & EXPORT CO., LTD., (Китай), як продавцем, 17.05.2013 укладено контракт №17/05. Відповідно до умов розділу 1 вказаного контракту, на умовах поставки CFR, CIF -Одеса, FOB - порт Китаю, покупець купує закріплювальну продукцію, далі-товар, в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в інвойсі на товар, що постачається. Ціна товару погоджується на кожну партію товару окремо.

Розділом 2 контракту «Ціна та умови поставки» визначено загальну вартість контракту, яка становить - 500000,00 доларів США.

Згідно із даними інвойсу від 20.05.2013 №13ZQ055 на адресу позивача постачався товар, (гайки без покриття та оцинковані), визначений даним контрактом №17/05, загальною вартістю 25686,36 дол. США.

На виконання умов контракту декларантом ТОВ «Пріам Груп» подано для митного контролю вантажно-митну декларацію (далі - ВМД) №500060001/2013/028997, за якою задекларовано в режимі «ІМ-40» товар: вироби з чорних металів з різьбою - гайка DIN 934, клас міцності 6.0, оцинкована (розмір - М5, у кількості - 1700кг., розмір - М6, у кількості - 6000кг., розмір - М8, у кількості - 900кг., розмір М12, у кількості - 3600кг.; гайка DIN 934, клас міцності 6.0, без покриття: розмір - М5, у кількості - 1000кг., розмір М6, у кількості - 300кг., розмір - М8, у кількості - 500кг.; вироби з чорних металів з різьбою: гайка DIN 934, клас міцності 6.0, оцинкована (розмір - М14, у кількості - 1000кг., розмір - М16, у кількості - 1000кг., розмір - М24, у кількості - 1000кг.; гайка DIN 934, клас міцності 6.0, без покриття (розмір - М14, у кількості - 700кг. ).

Митна вартість товарів задекларована за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 25686,36 дол. США, по товару № 1 в рядку 42 декларації ціна визначена в сумі 18789,06 дол. США, по товару № 2 - 6897,30 дол. США .

Для підтвердження митної вартості товарів позивачем подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 17.05.2013 №17/05, комерційний документ (інвойс) від 20.05.2013 №13ZQ055.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно розраховано митну вартість товарів, які ввозяться, за першим методом - за ціною контракту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).

Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу надані прайс-лист виробника на товар, картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0007963 від 07.12.2012, Non-negtiable морський транспортний документ (морська накладна) №OCG 006E OOCL від 26.05.2013, міжнародна митна накладна (СMR) №748 від 10.07.2013, коносамент (Bill of Lading) №MWSHODE1305545FD від 26.05.2013, платіжне доручення на перерахування коштів контрагенту позивача з відміткою банку про проведення операції №3 від 08.07.2013, рахунок-фактура (інвойс) №13ZQ055 від 20.05.2013, пакувальний лист №13ZQ055 від 20.05.2013, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №17/05 від 17.05.2013, договір про надання послуг митного брокера №130/50 від 15.03.2012, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і заходиться за їх межами №355 від 15.04.2013, інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку «Ввезення в Україну») №2761 від 26.05.2013, інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контрою №2761 від 26.05.2013, акт проведення фізичного огляду від 11.07.2013, акти про зважування транспортного засобу з вантажем №0000058603 від 11.07.2013, екологічна декларація №54662 від 10.07.2013, що є достатнім для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 вказаного Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (ч. 11 ст. 264).

У статті 57 вказаного Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з ч. 1 цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Приписами 2 - 5 частин статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи.

Разом з тим, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Отже, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що митний орган безпідставно застосував метод №6 «резервний метод» визначення митної вартості товару, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що митниця не надала доказів, які б підтверджували відсутність зазначених вище підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Південної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 31.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.