Вирок № 40040869, 01.08.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20388/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2014 Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючої судді Царевич О.І.

при секретарі Гуцинюку Я.І.

з участю прокурора Станкова О.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Дніпропетровського, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, освіта повна загальна середня, заміжньої, не працюючої, ІПН: НОМЕР_1, раніше не судимої у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.1 ст. 358 КК України, -

встановив:

Обвинувачена, ОСОБА_1 у серпні 2013 року вступила у попередню змову з невстановленою слідством особою, спрямовану на придбання ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38839264), з метою прикриття незаконної діяльності останнього та без наміру здійснення господарської діяльності, вчинивши при цьому дії по реєстрації суб'єкта підприємництва - ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП».

Так, ОСОБА_1, не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», пов'язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в статуті підприємства, з корисливих мотивів, погодилась на пропозицію зареєструвати на своє ім'я вказаний суб'єкт підприємницької діяльності, виступивши в якості засновника та директора ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП».

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на здійснення фіктивного підприємництва, ОСОБА_1, у серпні 2013 року, невстановлена слідством особа запропонувала зареєструвати на своє ім'я підприємство за грошову винагороду. У зв'язку із складним матеріальним становищем, вона погодилась на дану пропозицію. Після цього невстановлені особи склали документи, які необхідні для реєстрації підприємства та на наступний день разом з ОСОБА_1 пішли до приватного нотаріуса адресу, якого вона не пам'ятає.

Так, в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2 та невстановленої особи ОСОБА_1, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписала від імені засновника статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», тобто зареєструвала на своє ім'я підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб'єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов'язань, шляхом формування незаконного податкового кредиту.

Вказаний статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», ОСОБА_1 в той же день передала невстановленій слідством особі, яка в подальшому займалась реєстрацією підприємства в державних органах. Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» та інші необхідні для реєстрації документи були подані невстановленою слідством особою до державного реєстратора на підставі яких, проведена державна реєстрація зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_3

Після реєстрації ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» на своє ім'я, ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, розрахункові рахунки в банківських установах не відкривала, угод фінансового характеру не укладала, печаткою підприємства не користувалася, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі.

Реєстрація ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38839264) в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів - назви, юридичної адреси, даних директора товариства та зразків його особистого підпису, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість, відкриття розрахункового рахунку у банківській установі надало можливість використовувати поточні рахунки вказаного підприємства для здійснення незаконної діяльності, а саме переведення безготівкових коштів в готівкові під виглядом реальних фінансово - господарських операцій.

Дії ОСОБА_1, що придбала ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» здійснювалися в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, а саме:

- статті 1 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що "підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку";

- статті 14 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи;

- пункту 3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 р., згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах;

- пункту 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 р., із змінами та доповненнями, згідно якого підприємство повинно сплачувати до бюджету належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в установлені законом терміни.

- статті 81 Цивільного Кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

- статті 87 Цивільного кодексу України якою встановлено:

Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

- статті 88 Цивільного кодексу України якою встановлено:

- У засновницькому договорі товариства визначаються … умови передання товариству майна учасників…

- статті 89 Цивільного кодексу України якою встановлено:

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

- статті 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу.

- статті 57 Господарського кодексу України якою встановлено:

Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

- статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

- статті 88 Господарського кодексу України якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства.

- статті 89 Господарського кодексу України якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

- статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом.

- пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, несуть засновники (учасники) юридичної особи.

- статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

- статті 4 Закону України «Про господарські товариства» N 1576-XII від 19.09.1991 р. якою визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Крім того, ОСОБА_1, у денний час 27 серпня 2013 року, в офісному приміщенні та в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2, підписала Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена даним Статутом підприємства, чим вчинила дії, направлені на реєстрацію фіктивного суб`єкта підприємництва - ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП». Вказаний статут був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2

В подальшому ОСОБА_1 передала невстановленій особі підроблений ним Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», в якому містились завідомо неправдиві дані, які здійснили реєстрацію ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», статутом підприємства в органах державної реєстрації та отримали свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», де ОСОБА_1 за вказівкою невстановлених осіб виступила засновником. За виконання вищезазначених дій ОСОБА_1 отримала грошову винагороду у розмірі 400 доларів США.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на підробку офіційного документу який посвідчується нотаріусом, з метою його використання іншими особами, ОСОБА_1 підписала Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» від 24 липня 2013 року, який містив завідомо неправдиві відомості стосовно призначення засновником та директором вказаного підприємства ОСОБА_3, статутний фонд грошових коштів становить 306 373, 00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства, хоча в дійсності зазначене майно ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» не вносила.

Так, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, 27 серпня 2013 року прибула в офісне приміщення приватного нотаріуса, заздалегідь усвідомлюючи, що ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» створюється для прикриття незаконної діяльності невстановленої слідством особи та вона в цілому, достовірно знаючи, що створює товариство без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена Статутом ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», що Товариство не буде знаходитись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3, офіс 3, а також те, що вона, як одноосібний учасник товариства, ніякого майна та коштів до Статутного фонду ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» не вносила та вносити не буде, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на підробку офіційних документів, які надають право на реєстрацію (створення) юридичної особи, підписала в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_2, Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», який містив завідомо неправдиві відомості, а саме те, що Товариство не буде знаходитись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3, офіс 3, що ОСОБА_1, сформувала статутний капітал, у розмірі 306 373, 00 грн. за рахунок грошових коштів, що становить 100 % його частки у статутному капіталі Товариства, та який 27 серпня 2013 року був посвідчений у приватного нотаріуса ОСОБА_2

Так, вище зазначені документи містили завідомо неправдиві відомості, а саме те, що:

- в розділі 1 п.1.1 зазначено, що товариство діє у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України, Законів України «Про господарські товариства», та інших законодавчих та нормативних актів в галузі підприємницької діяльності, а також цього Статуту;

- в розділі 2 зазначено цілі, предмет та напрями діяльності ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», які фактично ОСОБА_1, виконувати наміру не мала;

- в розділі 7 зазначено, що ОСОБА_1 володіє 100 % в статутному фонді товариства в розмірі 306 373, 00 грн. у вигляді грошових коштів, яких фактично вона у власності не мала та до статутного фонду не вносила.

Підроблення ОСОБА_1 офіційних документів ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», які посвідчувалися приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєному визнала та показала, що дійсно вона у серпні 2013 року, з невстановленою слідством особою зареєструвала на своє ім'я підприємство за грошову винагороду. На дану пропозицію вона погодилась у зв'язку із складним матеріальним становищем, Після цього незнайомі їй особи склали документи, які необхідні для реєстрації підприємства та на наступний день разом з нею пішли до приватного нотаріуса адресу, якого вона не пам'ятає.

В присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2 та невстановленої особи вона підписала від імені засновника статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП».

Вказаний статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП», вона в той же день передала незнайомій особі, яка в подальшому займалась реєстрацією підприємства в державних органах. Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» та інші необхідні для реєстрації документи були подані не знайомою особою до державного реєстратора на підставі яких, проведена державна реєстрація зазначеного підприємства на її ім'я.

Крім цього, Крім того, вона 27 серпня 2013 року, в офісному приміщенні та в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2, підписала Статут ТОВ «СТРОЙАЛЬЯНС ГРУП» , разом з тим не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю. Після чого вона передала підписаний нею статут незнайомій раніше їй особі. Зазначила, що за виконання таких дій вона отримала грошову винагороду у розмірі 400 доларів США.

Додатково пояснила, що вчинила такі дії у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, У вчиненому щиро кається.

Вважає недоцільним, у відповідності до ст. 349 КПК України, досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого нею діяння. Розуміє, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні ухвалою головуючого вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченої та інших учасників кримінального провадження.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд находить винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю доведеною.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та у підробленні офіційного документа, який посвідчується приватним нотаріусом, з метою використання його іншою особою та збуті такого документа суд кваліфікує за ч.1 ст. 205 та ч.1 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, ставлення обвинуваченої до вчиненого діяння, особу обвинуваченої пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.

В якості пом'якшуючих покарання обставин, суд враховує, що обвинувачена повністю визнала свою вину, у скоєному щиро кається, активно сприяла розкриттю злочину, на момент розгляду кримінальної справи перебуває у стані вагітності.

В якості ознак, що характеризують його особу, суд враховує, що ОСОБА_1 на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується виключно позитивно, раніше не судима.

Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладені дані про особу винного, усі обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе, призначити обвинуваченій покарання відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових злочинів та вважає необхідним обрати їй міру покарання за ч. 1 ст. 205 КК України покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України та вважає необхідним обрати їй міру покарання у виді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 205 КК України, та у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 358 КК України.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити покарання у виді штрафу в межах санкції передбаченої ч.1 ст. 205 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої на стадії досудового розслідування не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 373, 374, КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 150 неоподатковуваним мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання у виді 100 неоподатковуваним мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_1 покарання у виді 150 неоподатковуваним мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

Документи, які визнані речовими доказами та долучені до матеріалів судового провадження - залишити при матеріалах судового провадження.

Запобіжний захід до обвинуваченої на стадії досудового розслідування не застосовувався.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: