Ухвала суду № 40039527, 29.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5658/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю "Пікаділлі" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пікаділлі" (далі - позивач, ТОВ "Пікаділлі") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2013 № 0002592301 та від 27.09.2013 № 0000962301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в червні 2013 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС на підставі наказу від 12.06.2013 №529, згідно з п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України та з урахуванням акту від 27.08.2012 №760/22-03/36629910 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Датли» з постачальниками та покупцями з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.10.2011 по 31.07.2012, отриманого від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, та акту від 12.10.2012 №842/2240/38192723 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВ Блек Голд" за період діяльності з 28.03.2012 по 02.10.2012, отриманого від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пікаділлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "АВ Блек Голд" за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 та з ТОВ "Датли" за період з 01.12.2011 по 31.01.2012 року.

За результатами проведеної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Пікаділлі" при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) на загальну суму 537,638 грн., в тому числі за грудень 2011 року у сумі 132,908 грн., за січень 2012 року у сумі 83,428 грн., за липень 2012 року на суму 52,428 грн., за серпень 2012 року у сумі 268,813 грн.;

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено суми податку на прибуток, що підлягає до завищення збитків задекларованих на загальну суму 578,406 грн., в тому числі по періодам: за IV- квартал 2011 року на суму 153,440грн.; за I- квартал 2012 року на суму 87,599 грн.; за III- квартал 2012 року на суму 337,367 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Датли», ТОВ "АВ Блек Голд" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності ТОВ «Датли», ТОВ "АВ Блек Голд", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Датли», ТОВ "АВ Блек Голд" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі висновків Акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0002592301 від 10.07.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 672047 грн., з яких: 537638 грн. - за основним платежем; 134409 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000962301 від 27.09.2013, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 684052 грн., з яких: 577810 грн. - за основним платежем; 106242грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемними правочини між ТОВ "Пікаділлі" та ТОВ "АВ Блек Голд" і ТОВ «Датли», а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Пікаділлі» (Покупець) та ТОВ «Датли» (Продавець) було укладено договір поставки № 021111 від 02.11.2011. Предметом договору є купівля - продаж свіжих овочів та фруктів, свіжої зелені, салатів, сухофруктів.

Виконання умов договору підтверджується наступними документами: додатковою угодою до договору поставки, реєстром податкових накладних, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, копіями міжнародних товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи.

Також, між ТОВ «Пікаділлі» (Покупець) та ТОВ "АВ Блек Голд" (Продавець) було укладено договір поставки № 150712 від 15.07.2012. Предметом договору є купівля овочів та фруктів.

Виконання умов договору підтверджується наступними документами: реєстром видаткових накладних, видатковими накладними, актами фітосанітарного контролю, податковими накладними, банківськими виписками, копіями міжнародних товарно-транспортних накладних, що містяться в матеріалах справи.

Як видно з матеріалів справи, доставка товару здійснювалась на склади ТОВ «Пікаділлі», що підтверджується договорами оренди від 27.10.2011 року № 75 та від 04.11.2011 року № 4/11.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що придбаний у ТОВ «АВ Блек Голд» та ТОВ «Датли» був реалізований ТОВ «Фоззі-Фуд», що підтверджується договором поставки № 1243 від 20.09.2011 року, видатковими накладними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано первинні документи, які стосуються господарських операцій за участю ТОВ «АВ Блек Голд» та ТОВ «Датли», що фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані лише на підставі аналізу Акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено відповідність господарських взаємовідносин статутній діяльності позивача та його контрагентів, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 , п. 138.1, 138.2 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.