Постанова № 40038981, 30.07.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

30.07.2014

Справа № 3/489/1306/2014 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Міста МИКОЛАЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Олефір М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, працюючого директором ТОВ «Завод «Електротехніки», за скоєння правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

При проведенні перевірки ТОВ «Завод «Електротехніки» в період часу з 24 червня 2014 року по 27 червня 2014 року по вул. Новозаводська, 18 в м. Миколаєві, було встановлено, що на підприємстві існує ряд порушень вимог чинного законодавства про працю, а саме:

При перевірці заяв на звільнення за власним бажанням та наказів на звільнення встановлено, що звільнення працівників «за власним бажанням» здійснюється з порушенням чинного законодавства.

Так наприклад: 09 січня 2014 р. на ім'я директора подано заяву про звільнення з роботи за власним бажанням від ОСОБА_2 На заяві присутня резолюція керівника «нач ок в наказ 09.01.2014 р.», наказом № 3-к від 09.01.2014 р. про звільнення з роботи передбачено звільнення з 09.01.2014р., тобто в той же день;

Видання наказів про звільнення у даному випадку не відповідає ч.1 ст.38 КЗпП України, оскільки директором не враховано, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Натомість, наказ про звільнення видано без врахування строку попередження про звільнення. Дане порушення встановлено всього відносно 2 працівників.

В ході встановлено, що в порушення ст. 29 КЗпП України при прийняті працівників на роботу їх не ознайомлюють з посадовими інструкціями.

Так наприклад: не ознайомлений з посадовою інструкцією прийнятий 11.03.2014 р. на посаду менеджера ОСОБА_3, не ознайомлений з посадовою інструкцією прийнятий 11.03.2014 р. на посаду адміністратора бази даних ОСОБА_4 В ході перевірки встановлено, що п. 5.1 розділу 5 «Сроки и периодичность вьшлат зароботной платы» «Положення об оплате труда работников» затвердженого директором ТОВ «Завод «Електротехніка» ОСОБА_1 передбачено: «зароботная плата вьшлачивается работникам регулярно в рабочии дни в сроки, раз в месяц через промежуток времени, не превышающий 16 календарних дней», що не відповідає вимогам ст. 115 КЗпП України та погіршує умови оплати праці працівників порівняно з діючим законодавством. Відповідно до ст. 115 КЗпП України: Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом /а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом/, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. В ході перевірки встановлено, що заробітна плата працівникам підприємства виплачується з порушенням вимог ч.1, ч.2, ч.3 ст. 115 КЗпП України, а саме один раз на місяць, так заробітна плата за травень 2014 р. 28 працівникам відповідно до відомості на виплату грошей № 12 виплачена 24.06.2014р.

В ході перевірки встановлено, що в порушення ч.4 ст.79 на підприємстві не складений графік надання відпусток працівникам на 2014 рік.

Наказом директора № 4 від 02.01.2014 р. працівникам підприємства встановлено неповний робочий тиждень - 3 дні на тиждень «в соответствии с ч. 3 ст. 32 КЗоТ Украины, в связи со значительным падением производства, ухудшением финансового положення, отсутствием оборотних средств и невозможность использовать труд работников в течении полного рабочего времени». Відповідно до даного наказу на підприємстві з 02.01.2014 р. встановлюється неповний робочий тиждень, а саме 3 дні на тиждень впродовж З місяців. Вивченням табелів обліку використання робочого часу працівників товариства з січня по березень 2014 року встановлено, що фактично, працівники з 02.01.2014 року. Наказом № 4 від 02.01.2014 р. не визначено безпосередні зміни в організації виробництва і праці, які б забезпечували підстави змінювати умови праці /встановлення неповного робочого часу/, чим порушено ч. 3 ст. 32 КЗпП України та ч. 1 ст. 56 КЗпП України.

В ході перевірки наказів по підприємству встановлено, що 19.03.2014 р. виданий наказ № 4 к/о «о предоставлении отпуска» працівнику ОСОБА_5, надано відпустку без збереження заробітної плати на період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р., що є порушенням оскільки відповідно до ч.2 ст.84 КЗпП України та ст. 26 Закону України „Про відпустки" відпустка за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

При вивчені, діючого на підприємстві положення про оплату праці та штатних розписів на 2013 р. та 2014 р. які затверджені директором ТОВ «Завод Електротехніка» ОСОБА_1 встановлено, що використовуючи кваліфіковану працю директора, технічного директора, менеджера, головного енергетика, бухгалтера, секретаря, токаря 6 розряду, токаря 5 розряду, електрика, слюсаря - ремонтника, фрезерувальника 5 розряду, фрезерувальника 4 розряду, та ін. на підприємстві не розроблено міжкваліфікаційні /міжпосадові/ співвідношень для визначення посадових окладів кваліфікованих працівників. Таким чином на підприємстві не розроблена схема посадових окладів /тарифних ставок/ не визначено мінімальний розмір тарифної ставки робітника І розряду /техніка/ для формування тарифної сітки для фахівців, службовців, професіоналів, керівників, що є порушенням ч.2 ст. 1, ст.6 Закону України «Про оплату праці». Згідно зазначеної статті 6 основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів... Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Частиною 3 цієї норми закону передбачено, що формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ проводиться на основі тарифної ставки робітника І розряду, яка встановлюється у розмірі,що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/. Керівником не визначено безпосередню тарифну ставку робітника І розряду /техніка/ та міжпосадові співвідношення, які застосовуються до тарифної ставки робітника І розряду для визначення рівня посадового окладу працівника, що не відповідає вимогам ч. З ст. 6 Закону України «Про оплату праці».

В ході перевірки встановлено, що в порушення абзац 1 ч.3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» на підприємстві не створено Комісія із соціального страхування.

Таким чином директором ТОВ «Завод «Електротехніки» ОСОБА_1 порушені вимоги ч.1 ст.41 КЗпП України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмового клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Вивчивши письмові матеріали справи, враховуючи пояснення ОСОБА_1, які він давав при складанні протоколу, вважаю, що його дії кваліфіковані вірно за ст. 41 ч.1 КУпАП, так як він, працюючи на посаді директора підприємства, допустив порушення вимог законодавства про працю, а тому за даною статтею повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення.

При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя враховує, відомості про особу, а саме те, що він працює, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлені, а тому суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 252, 280, 283, КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 /п'ятсот десять/ гривень в дохід держави на р/р 31116106700005 в державний бюджет Ленінського району м. Миколаєва, МФО 826013, ОКПО 37992781 код платежу 21081100 БАНК УГК в Миколаївській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 36,54 грн. на р/р 31210206700005, Банк ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 37992781, МФО 826013, код 22030001.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб з моменту винесення до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

СУДДЯ: М.В. ОЛЕФІР