Постанова № 40036910, 28.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 р. Справа № 804/8629/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача представника відповідача Пашинко А.О. Павловський Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2014 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Східний гірничо - збагачувальний комбінат» (далі - відповідач, ДП «СхідГЗК»), в якому просить суд стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо - збагачувальний комбінат» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 6470785, 10 грн. та пеню у розмірі 1941, 24 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не працевлаштував 130 інвалідів на робочі місця, а тому у відповідності до вимог статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню.

Представник позивача у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що з боку відповідача у повному обсязі виконані всі вимоги, покладені на підприємство відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Зазначив, що протягом 2013 року ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» подавало до центрів зайнятості 90 звітів за формою 3-ПН підприємством надавались щомісячно, а тому навіть за умови працевлаштування всіх наявних на обліку 95 осіб з обмеженими можливостями підприємство не виконало б вимог Фонду соціального захисту інвалідів стосовно працевлаштування додатково 130 осіб з обмеженими можливостями.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 р. на відповідача покладено обов'язок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Згідно інформації наданої Жовтоводським міським центром занятості, листом від 12.06.2014р. №630, Протягом 2013 року послугами центру зайнятості скористалось 95 осіб з обмеженими можливостями, з яких працевлаштовано 26 осіб.

Всього протягом 2013 року Дії «СхідГЗК» подало до центрів занятості 90 звітів за формою 3-ПН за якими заявлено 91 вакансію для можливого працевлаштування осіб з інвалідністю. Звіти за формою 3-ПН підприємством надавались щомісячно.

У 2013 році на заявлені підприємством вакансії працевлаштовано 1 особу з обмеже ними можливостями:

- вакансія контролера КИП була укомплектована 29.08.2013 р. гр. ОСОБА_5 інвалідом 3 групи, копія листа Ц3 інформації відділу кадрів даються».

Водночас без направлень центру занятості на структурному підрозділі Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» в 2013 році працевлаштовано 3 особи, що мають інвалідність, а саме контролером КПИ відомчої сторожової охорони працевлаштовано ОСОБА_6 інваліда 3 групи, маркшейдером (без підземних робіт) працевлаштовано ОСОБА_7. інваліда 3 групи, гірником (без підземних робіт) працевлаштовано ОСОБА_8 інваліда 3 групи.

З метою виявлення бажаючих працювати на підприємстві із числа інвалідів мешканців м. Жовті Води, відділом кадрів управління ДП«СхідГЗК» замовлялась трансляція телеоголошення з 29.07.2013 р. по 07.08.2013 р. про прийом на роботу осіб з обмеженими можливостями в ефірі приватної незалежної телерадіокомпанії «Степ», що підтверджується ефірною довідкою від 07.08.2013 р. №81А.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно із п.1 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року №314, робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі чи організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда.

Пунктом 14 зазначеного Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року №314, встановлено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють на власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. №2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. №2694-XII, умови трудового договору можуть містити положення, що не суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експерти.

Таким чином, при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов'язані з шкідливими важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2011 року №2245-ІІІ, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване, як об'єкт підвищеної небезпеки, що підтверджується свідоцтвом №12.65 від 20.10.2003 року. Актом комісії з проведення атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві визначена кількість робочих місць, на яких неможливе працевлаштування інвалідів в 5 229 робочих місць. Також комісією складено довідку про перелік професій з шкідливими, важкими та особливо важкими та спеціальними умовами праці на підрозділах підприємства за 2013 рік.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача на 2013 рік становила 7242 особи.

Таким чином на робочих місцях, які можливо створити або пристосувати працю інваліда підприємством встановлена законодавством норма навіть перевиконана на 78 осіб - інвалідів.

Згідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гаранти, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно статті 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Із матеріалів справи вбачається, що визначені органи влади повідомлялися відповідачем про наявність вакансії для працевлаштування інвалідів, робочі місця для працевлаштування інвалідів створено.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування.

Отже, якщо роботодавець вживав необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій у зв'язку з меншою, ніж установлено нормативом, середньообліковою чисельністю працюючих інвалідів, є безпідставним.

Крім того, адміністративно-господарські санкції та пеня були нараховані відповідачу на підставі Акту по результатам невиїзної перевірки стану виконання ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» №78 від 17.03.2014 року.

Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31 січня 2007 р. №70 (далі - Порядок №70).

Відповідно до п. 3 Порядку №70 Відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

П. 11 Порядку №70 передбачено, що після проведення планової та позапланової перевірки уповноважена посадова особа відділення Фонду складає акт у двох примірниках. Два примірники акта підписуються в останній день перевірки уповноваженою посадовою особою відділення Фонду та роботодавцем. У разі відмови роботодавця від підписання акта в ньому робиться відповідна позначка.

Як встановлено судом, Акт по результатам невиїзної перевірки стану виконання ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» №78 від 17.03.2014 року на адресу відповідача не направлявся, відповідні позначки про відмову від його підписання відсутні. А отже акт не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог чинного законодавства.

За змістом ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судом також враховано вимоги статті 161 та 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у справах цієї категорії, яка висловлена в постановах від 20 червня 2011 року, від 26 червня 2012 року.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки відповідачем було вжито всіх передбачених законодавством заходів для забезпечення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Східний гірничо - збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 серпня 2014 року

Суддя Н.В. Захарчук