Ухвала суду № 40035448, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 липня 2014 року м. Київ В/800/2481/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Донця О.Є., Логвиненко А.О., Мороз В.Ф.,

розглянувши заяву Державної фінансової інспекції в Полтавській області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року у справі за позовом Четвертої міської клінічної лікарні м. Полтави до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року Четверта міська клінічна лікарня звернулась до суду з позовом до Державної фінансової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 29 липня 2013 року № 16-04-3-14/5313 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції.

У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України Державна фінансова інспекція в Полтавській області ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви додано копію рішення Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2014р. № К/800/66874/13, в якому, на думку заявника, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм права, - ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України та Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 228, - у подібних правовідносинах.

Як вбачається із п. 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» відповідно до ст. 237 КАС України заява про перегляд з указаних мотивів може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню;

різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України, здійснивши оцінку наведених доводів щодо неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Допустити справу за заявою Державної фінансової інспекції в Полтавській області про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

суддя Н.В.Васильченко