Рішення № 40033975, 04.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2014 р. Справа № 914/1654/14

За позовом: Державного підприємства “Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”,м. Вінниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стек-Комп’ютер”, м. Львів

про: стягнення 22 482,17 грн., з яких 20 820,00 грн. основного боргу, 749,52 грн. – інфляційних втрат, 280,64 грн. – 3% річних та 632,01 грн. – пені.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: не з’явився,

відповідача: не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства “Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стек-Комп’ютер” про стягнення 22 482,17 грн., з яких 20 820,00 грн. основного боргу, 749,52 грн. – інфляційних втрат, 280,64 грн. – 3% річних та 632,01 грн. – пені.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов Договору №130112 від 02.01.2013 р., не здійснив поставку товару, яка була попередньо оплачена позивачем, на суму 20820,00 грн., наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі20 820,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 749,52 грн. – інфляційних втрат, 280,64 грн. -3% річних та 632,01 грн. пені.

Ухвалою від 12.05.2014 р. (суддя Деркач Ю.Б.) провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 17.06.2014 р.

Розпорядженням керівника апарату від 05.06.2014р. № 326 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 914/1654/14 через неможливість здійснення правосуддя суддею Деркачем Ю.Б. В результаті автоматичного розподілу суддею для розгляду справи визначено суддю Синчука М.М. Ухвалою суду від 05.06.2014р. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.06.2014р.

В судове засідання 17.06.2014 р. представник позивача не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судове засідання 17.06.2014 р. представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 08923223 від 15.05.2014р., вимоги ухвал суду не виконав.

В судовому засіданні 17.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 28.07.2014 р.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник позивача не з’явився, просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник відповідача повторно не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 17.06.2014 р. не виконав.

Ухвалою суду від 28.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 04.08.2014 р.

В судове засідання 04.08.2014 р. представник позивача не з’явився, просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 28.07.2014 р. представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 17.06.2014 р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останні повідомлені належно, проте не скористались правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Договір №130112 від 02.01.2013 р. (надалі – Договір). За умовами цього Договору постачальник – Товариства з обмеженою відповідальністю «Стек – Комп’ютер» (далі – відповідач) зобов’язується поставити і передати у власність покупця - Державного підприємства “Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” (далі - позивач), а покупець зобов’язується прийняти і своєчасно оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. (а.с.11-15)

Згідно з п. 1.2. Договору, асортимент, кількість і ціна товару визначаються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару і вказуються в рахунку – фактурах постачальника, а також товаросупровідних документах (накладних), які складаються на підставі замовлень покупця.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору оплата за поставлений товар здійснюється позивачем на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків відповідача.

Згідно п. 3.2. Договору постачальник зобов’язується надати покупцю рахунок на оплату товару не пізніше ніж за 3 банківських днів до кінцевого терміну оплати, визначеного цим договором, або в інший узгоджений сторонами строк.

У відповідності з п. 3.2. Договору, відповідачем було надані наступні рахунки на передоплату товару:

Рахунок – фактура № С-00035430 від 16.10.2013р. на суму 8 178,00 грн., (а.с.18)

Рахунок – фактура № С-00035426 від 16.10.2013р. на суму 4 002,00 грн., (а.с.19)

Рахунок – фактура № С-00035770 від 18.10.2013р. на суму 4 320,00 грн., (а.с.20)

Рахунок – фактура № С-00035769 від 18.10.2013р. на суму 4 320,00 грн. (а.с.21)

Вказані рахунки-фактури позивач оплатив відповідно до умов Договору, зокрема:

рахунок – фактуру № С-00035430 від 16.10.2013р. на суму 8 178,00 грн., - 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2957 від 07.11.13р.), (а.с.23)

рахунок – фактуру № С-00035426 від 16.10.2013р. на суму 4 002,00 грн., - 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2956 від 07.11.13р.), (а.с.23)

рахунок – фактуру № С-00035770 від 18.10.2013р. на суму 4 320,00 грн., - 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2954 від 07.11.13р.), (а.с.22)

рахунок – фактуру № С-00035769 від 18.10.2013р. на суму 4 320,00 грн. – 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2955 від 07.11.13р.). (а.с.22)

Відповідно до п.4.4. Договору, поставка товару здійснюється постачальником (відповідачем) протягом 7 (семи) календарних днів від дати погодження заявки на поставку товару.

Згідно з п. 4.3. Договору, датою остаточного узгодження сторонами заявки на поставку товару є дата підписання сторонами специфікації, чи накладної на поставку товару, або оплата наданого постачальником рахунку-фактури.

Однак, відповідач в порушення умов Договору свої зобов’язання не виконав, оплачену по рахунках-фактурах продукцію протягом 7 календарних днів з моменту передоплати позивачу не поставив, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 20 820,00 грн.

28.01.2014 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 144/004 від 28.01.2014р з вимогою повернути сплачені кошти в сумі 20 820,00 грн. (докази надсилання в матеріалах справи – а.с.24,25)

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в сумі 20 820,00 грн. не сплатив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання вимоги Договору здійснив 100% попередню оплату по рахунках-фактурах відповідача, зокрема:

рахунок – фактуру № С-00035430 від 16.10.2013р. на суму 8 178,00 грн., - 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2957 від 07.11.13р.), (а.с.23)

рахунок – фактуру № С-00035426 від 16.10.2013р. на суму 4 002,00 грн., - 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2956 від 07.11.13р.), (а.с.23)

рахунок – фактуру № С-00035770 від 18.10.2013р. на суму 4 320,00 грн., - 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2954 від 07.11.13р.), (а.с.22)

рахунок – фактуру № С-00035769 від 18.10.2013р. на суму 4 320,00 грн. – 07.11.2013р. (платіжне доручення № 2955 від 07.11.13р.). (а.с.22)

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги в частині сплати основного боргу, та свідчили б про поставку позивачу оплаченої продукції, або про добровільне повернення позивачу зробленої ним попередньої оплати. Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 20 820,00 грн. сплачених за непоставлену продукцію, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору, сторони домовились, що у разі несвоєчасної передачі товару, постачальник на вимогу покупця виплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості непоставленого/недопоставленого товару за кожен день затримки передачі.

П. 7.4. передбачено, що нарахування пені за прострочення сторонами виконання своїх обов’язків зупиняється через (шість) місяців від дня, коли зобов’язання повинно бути виконане.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 632,01 грн. є обґрунтованими і таким, що підлягають до задоволення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 280,64 грн. – 3% річних та 749,52 грн. – інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стек–Комп’ютер» (адреса: 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 82; ідентифікаційний код 30538300) на користь Державного підприємства “Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” (адреса: 21011, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 23/2; ідентифікаційний код 04725929) 20 820,00 грн. основного боргу, 749,52 грн. – інфляційних втрат, 280,64 грн. – 3% річних, 632,01 грн. пені та 1 827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.