Рішення № 40033900, 04.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.14 Справа № 904/3253/14

За позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ІНДІГО", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 14 717,69 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Миколайчук С.В., довіреність б/н від 09.09.2013

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНДІГО" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (надалі - Відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 14 717,69 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 02.06.2014, 16.06.2014, 02.07.2014 розгляд справ був відкладений відповідно на 16.06.2014, 02.07.2014 та 28.07.2014 в зв'язку з неявкою в судове засідання Позивача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014, за клопотанням Відповідача, розгляд справи було продовжено на 15 календарних днів (до 30.07.2014), відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору страхування транспортних засобів №206-03737-11 від 16.11.2011, укладеному між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНДІГО" та товариством з обмеженою відповідальністю «АРТСІТІ», застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням та/або розпорядженням, визначеними Договором (Додатком) транспортними засобами, зокрема «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску.

16.11.2011 Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування, в наслідок якого згідно страхового акту №16429/206 від 16.11.2011 виплачено страхове відшкодування в розмірі 14 717,69 грн. Оскільки страхова подія, внаслідок якої було здійснено страхову виплату, виникла з вини ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована в приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" згідно полісу №АА/ 7697825, Позивач просить стягнути з Відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 14 717,69 грн.

Позивач в судові засідання призначені на 02.06.2014, 16.06.2014, 02.07.2014 та 28.07.2014 не з'явився, вимоги ухвал господарського суду від 16.05.2014, 02.06.2014, 16.06.2014, 02.07.2014 не виконав, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№4994517040940, 4994517466220, 4994518342940, 4994518342959, 4994517585700, 4994517585718, 08.07.2014 поштою від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноважено представника приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНДІГО". Клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Позивача задоволено судом.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог; 26.06.2014 надав Відзив на позов в якому зазначив, що сума страхового відшкодування не може перевищувати 12 789,90 грн. (вартості відновлювального ремону, яка зазначена у звіті №034/2012 від 16.05.2012), також страхове відшкодування повинно бути зменшено на розмір франшизи, яка відповідно до Полісу №АА/7697825 становить 1 000,00 грн., та звертає увагу на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася 27.04.2012 в той час як заяву про виплату страхового відшкодування ПАТ «СК «ДНІПРОІНМЕД» отримало 02.04.2014, тобто більш ніж через рік після сплати Позивачем суми страхового відшкодування, відтак позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 28.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2011 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНДІГО" (надалі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «АРТСІТІ» було укладено договір страхування транспортних засобів №206-03737-11, відповідно до умов якого застрахованим транспортним засобом є, зокрема, «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску (далі - Застрахований ТЗ).

27.04.2012 на Белгородському шосе в м. Харків сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 (№ кузова/шасі НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2.

Постановою Дніпродзержинського районного суду міста Харкова від 30.05.2012 по справі №2011/8816/12 (3/2011/2419/12) визнано ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн.

Враховуючи наявність Договору страхування ТЗ, власник пошкодженого в ДТП Застрахованого ТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 (№ кузова/шасі НОМЕР_2), 16.11.2011 звернувся до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНДІГО" з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

16.05.2012 складено звіт №034/2012 експертного автотоварознавчого дослідження з встановлення матеріальної шкоди спричиненої власнику пшкодженого колесного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріальних збитків складає 12 789,90 грн. та підтверджується калькуляцією

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНДІГО" на виконання умов договору страхування транспортних засобів №206-03737-11 від 16.11.2011, на підставі страхового акту №16429/206, рахунку-фактури №1-00001908 від 07.05.2012 та розрахунку суми страхового відшкодування, відшкодував Страхувальнику 14 717,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №119 від 11.01.2013 та №325 від 14.01.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - ОСОБА_2, застрахована в приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (надалі - Відповідач) згідно полісу №АА/ 7697825, та довідки МТСБУ.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №16005/12 від 02.04.2014 з вимогою відшкодувати шкоду в порядку регресу.

05.05.2014 Відповідач надав Позивачу відповідь на претензію вих. №767 від 30.04.2014, в якій відмовив у здійсненні страхової виплати з посиланням на пропущення строку, відповідно до статті 37 Закону України ""Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП, застрахована Відповідачем за полісом полісу №АА/ 7697825, Позивач звернувся з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу саме до Відповідача.

Позивач керуючись нормами Господарського та Цивільного кодексів України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просить стягнути з Відповідача матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 14 717,69 грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина особи, яка керувала автомобілем «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_3, та який перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Дніпродзержинського районного суду міста Харкова від 30.05.2012 по справі №2011/8816/12 (3/2011/2419/12)

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що Позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, Відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків товариству з обмеженою відповідальністю "АРТСІТІ", відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за договором страхування транспортних засобів №206-03737-11 від 16.11.2011 від Позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Відповідно до звіту №034/2012 від 16.05.2012 експертного автотоварознавчого дослідження з встановлення матеріальної шкоди спричиненої власнику пошкодженого колесного транспортного засобу, матеріальні збитки складають 12 789,90 грн. та підтверджується калькуляцією.

В той же час відповідно до ч. 2. п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи

Враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 12 789,90 грн.

Щодо заперечень Відповідача, з приводу того, що Позивач звернувся до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування більш як через один рік після ДТП, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відмова у здійсненні страхового відшкодування є правочином, в розумінні цивільного законодавства, та вчиняється у певній формі, яка встановлена ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п. 36.2 та 36.7) у певний строк та у письмовому вигляді. І така відмова може бути оскаржена страхувальником чи особою яка має право на відшкодування у судовому порядку.

Проаналізувавши норми ст. ст. 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд вважає, що доводи Відповідача необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилань Відповідача на положення ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", щодо зменшення розміру страхового відшкодування на встановлений відповідно до полісу № АА/769725 розмір франшизи - 1000,00 грн., судом встановлено наступне:

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В той же час, Відповідачем не надано суду поліс № АА/769725 , а в довідці МТСБУ не зазначено, що розмір франшизи становить саме 1 000,00 грн., відтак на даний час в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що франшиза за полісу №АА/769725 складає 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, кім. 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНДІГО" (01011, м. Київ, вул. Немировича - Данченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 33831166) 12 789,90 грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 90 копійок) матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 587,69 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень 69 копійок ) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.08.2014.

Суддя А.Є. Соловйова