Постанова № 40031905, 23.07.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа № 809/2103/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до публічного акціонерного товариства "Родон" про стягнення податкового боргу в сумі 1686830,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернувся до суду з адміністративним позовом до акціонерного товариства відкритого типу "Родон" про стягнення податкового боргу в сумі 1700386,23 грн.

Судом, на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, допущено заміну первинного відповідача - акціонерне товариство відкритого типу "Родон" на належного відповідача - публічне акціонерне товариство "Родон".

У судовому засіданні представником позивача надано суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої останнім зменшено позовні вимоги на суму 135555,38 грн. пені по податку з доходів найманих працівників, нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 04.07.2013 року за № 0009751701.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2012 року, за квітень 2013 року, за лютий-березень 2014 року в загальній сумі 154895,00 грн., узгодженої суми штрафу згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ш" за № 0002701592 від 11.07.2012 року, за № 0000281592 від 22.01.2013 року, за № 0019521501 від 03.10.2013 року, за № 0006021501 від 03.04.2014 року в загальній сумі 2712,20 грн., узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 04.07.2013 року за № 0000412204 на суму 7738,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 6190,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1548,00 грн., а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2088,03 грн.; по сплаті земельного податку, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за № 9000176897 від 31.01.2011 року за період жовтень-грудень 2011 року, за № 9006994574 від 20.02.2012 року за 2012 рік, за № 9007050138 від 16.02.2013 року за 2013 рік, від 18.02.2014 року за період січень-березень 2014 року в загальній сумі 1517758,57 грн., а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового боргу з земельного податку в сумі 1639,05 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в загальному розмірі 1686830,85 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.01.1998 року ПАТ "Родон" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-7) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 9.1.3., 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість та плата за землю належать до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно статей 15, 180, 269 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість, а також платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що ПАТ "Родон" самостійно визначило податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 154895,00 грн. на підставі поданих до позивача податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме за № 9012582738 від 16.03.2012 року за лютий 2012 року на суму 31051,00 грн. (а.с.37-38), від 20.04.2012 року за березень 2012 року на суму 21480,00 грн. (а.с.39-40), за № 9028468575 від 21.05.2012 року за квітень 2012 року на суму 16430,00 грн. (а.с.41-42), за № 9034832117 від 19.06.2012 року за травень 2012 року на суму 20875,00 грн. (а.с.43-44), за № 9041686254 від 19.07.2012 року за червень 2012 року на суму 27487,00 грн. (а.с.45-46), за № 9049968045 від 17.08.2012 року за липень 2012 року на суму 14982,00 грн. (а.с.41-48), за № 9056876548 від 18.09.2012 року за серпень 2012 року на суму 12075,00 грн. (а.с.49-50), за № 9063966583 від 18.10.2012 року за вересень 2012 року на суму 1855,00 грн. (а.с.51-52), за № 9072603248 від 19.11.2012 року за жовтень 2012 року на суму 1274,00 грн. (а.с.53-54), за № 9079493535 від 18.12.2012 року за листопад 2012 року на суму 1086,00 грн. (а.с.55-56), за № 9084985821 від 17.01.2013 року за грудень 2012 року на суму 1767,00 грн. (а.с.57-58), від 17.05.2013 року за квітень 2013 року на суму 4433,00 грн. (а.с.59-60), від 18.03.2014 року за лютий 2014 року на суму 28,00 грн. (а.с.61-65), від 18.04.2014 року за березень 2014 року на суму 72,00 грн. (а.с.66-69).

Також, відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з земельного податку згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за № 9000176897 від 31.01.2011 року: за жовтень 2011 року в сумі 21953,92 грн., листопад 2011 року в сумі 21953,92 грн. та грудень 2011 року в сумі 21953,89 грн., а всього разом 65861,73 грн. (а.с.20); за № 9006994574 від 20.02.2012 року за 2012 рік в розмірі 653384,55 грн. (а.с.21-22); за № 9007050138 від 16.02.2013 року за 2013 рік в загальній сумі 653384,55 грн. з щомісячним платежем за період січень-листопад 2013 року в сумі 54448,71 грн. та грудень в сумі 54448,74 грн. (а.с.12-13); від 18.02.2014 року за 2014 рік за період січень-березень 2014 року в сумі 160484,25 грн. з щомісячним платежем в розмірі 53494,75 грн. (а.с.14-16).

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу на момент розгляду справи згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за № 9007050138 від 16.02.2013 року становить 638028,04 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені податкові зобов'язання відповідача зазначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість в сумі 154895,00 грн. та податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 1517758,57 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій.

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункти 54.3.2., 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 123.1. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 11.07.2012 року за № 5291/15-2/14313518 (а.с.36), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 11.07.2012 року за № 0002701592, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 720,00 грн. (а.с.35); на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 22.01.2013 року за № 564/15-2/14313518 (а.с.32), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 22.01.2013 року за № 0000281592, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 400,00 грн. (а.с.33); на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 03.10.2013 року за № 2108/15-01/14313518 (а.с.30), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 03.10.2013 року за № 0019521501, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарах (робіт, послуг) у розмірі 1586,60 грн. (а.с.31); на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 03.04.2014 року за № 1751/15-01/14313518 (а.с.29), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 03.04.2014 року за № 0006021501, яким ПАТ "Родон" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарах (робіт, послуг) у розмірі 5,60 грн. (а.с.28). Податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 04.07.2013 року за № 0000412204 ПАТ "Родон" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарах (робіт, послуг) на суму 7738,00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 6190,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1548,00 грн. (а.с.24-25).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані ПАТ "Родон", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.35, 33, 31, 28, 27).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0002701592 від 11.07.2012 року, за № 0000281592 від 22.01.2013 року, за № 0019521501 від 03.10.2013 року, за № 0006021501 від 03.04.2014 року та форми "Р" від 04.07.2013 року за № 0000412204, суд приходить до переконання, що визначена сума штрафу та грошового зобов'язання за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 10450,20 грн. є узгодженою.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як встановлено в судовому засіданні, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області нараховано ПАТ "Родон" пеню за несплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 2088,03 грн. та з земельного податку в сумі 1639,05 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника (а.с.8-11).

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" від 16.01.2002 року за № 1/761 (а.с.18) та друга податкова вимога форми "Ю2" від 07.03.2002 року за № 2/2839 (а.с.17), які направлялись відповідачу та отримані останнім, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18-17). На час розгляду справи вищезазначені податкові вимоги є неоскаржені та є невідкликаними.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість в сумі 167433,23 грн. та з земельного податку в сумі 1519397,62 грн., а всього разом 1686830,85 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за № 9012582738 від 16.03.2012 року за лютий 2012 року (а.с.37-38), від 20.04.2012 року за березень 2012 року (а.с.39-40), за № 9028468575 від 21.05.2012 року за квітень 2012 року (а.с.41-42), за № 9034832117 від 19.06.2012 року за травень 2012 року (а.с.43-44), за № 9041686254 від 19.07.2012 року за червень 2012 року (а.с.45-46), за № 9049968045 від 17.08.2012 року за липень 2012 року (а.с.47-48), за № 9056876548 від 18.09.2012 року за серпень 2012 року (а.с.49-50), за № 9063966583 від 18.10.2012 року за вересень 2012 року (а.с.51-52), за № 9072603248 від 19.11.2012 року за жовтень 2012 року (а.с.53-54), за № 9079493535 від 18.12.2012 року за листопад 2012 року (а.с.55-56), за № 9084985821 від 17.01.2013 року за грудень 2012 року (а.с.57-58), від 17.05.2013 року за квітень 2013 року (а.с.59-60), від 18.03.2014 року за лютий 2014 року (а.с.61-65), від 18.04.2014 року за березень 2014 року (а.с.66-69), податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0002701592 від 11.07.2012 року (а.с.35), за № 0000281592 від 22.01.2013 року (а.с.33), за № 0019521501 від 03.10.2013 року (а.с.31), за № 0006021501 від 03.04.2014 року (а.с.28), податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 04.07.2013 року за № 0000412204 (а.с.24-25), податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за № 9000176897 від 31.01.2011 року за 2011 рік (а.с.20), за № 9006994574 від 20.02.2012 року за 2012 рік (а.с.21-22), за № 9007050138 від 16.02.2013 року за 2013 рік (а.с.12-13), від 18.02.2014 року за 2014 рік (а.с.14-16), першою податковою вимогою форми "Ю1" від 16.01.2002 року за № 1/761 (а.с.18), другою податковою вимогою форми "Ю2" від 07.03.2002 року за № 2/2839 (а.с.17), зворотнім боком облікових карток (а.с.8-11), а також довідкою про борг від 21.05.2014 року (а.с.19).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 1686830,85 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до публічного акціонерного товариства "Родон" про стягнення податкового боргу в сумі 1686830,85 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Родон" (ідентифікаційний код 14313518) в дохід бюджету податковий борг в сумі 1686830 (один мільйон шістсот вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять) гривень 85 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ПАТ "Родон" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 28.07.2014 року.