Вирок № 40031792, 05.08.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9540/14-к

провадження № 1-кп/753/340/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Шегеда Ю.О., Бак О.Л., з участю прокурора Байдюка Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 20 червня 2012 року, в денний період часу, знаходячись в приміщенні державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на прохання невстановленої слідством особи на підставі положень законів України, а саме:

1. ст. 81 Цивільного кодексу України, згідно з якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України.

2. ст. 87 Цивільного кодексу України встановлено: для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження; установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між: учасниками, якщо інше не встановлено законом; юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

3. ст. 89 Цивільного кодексу України встановлено: юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення; порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів (недоцільність тощо) не допускається.

4. ст. 56 Господарського кодексу України встановлено, що субєкт господарювання може бути утворений за рішенням власника майна (засновника) або уповноваженого ним органу.

5. ст. 57 Господарського кодексу України встановлено, що субєкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

6. ст. 89 Господарського кодексу України встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

7. ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-ІУ від 15.05.2003 року, якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості передбачені законом.

8. ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-ІУ від 15.05.2003 року, якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів, зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) - приватне підприємство «Євроелектрон» (код за ЄДРПОУ 38266255) (далі по тексту ПП «Євроелектрон»), при цьому вказавши адресу підприємства м. Київ, пр. Миколи Бажана, 10-А, з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_2, не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність ПП «Євроелектрон», пов'язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в статуті підприємства, з корисливих мотивів, погодився на пропозицію зареєструвати на своє ім'я вказаний суб'єкт підприємницької діяльності, виступивши в якості засновника ПП «Євроелектрон».

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на здійснення фіктивного підприємництва, ОСОБА_2 в денний період часу знаходячись у Печерському районі м. Києві біля станції метро «Хрещатик», надав невстановленій слідством особі оригінал свого паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства, при цьому, достовірно знаючи, що фактично частку до статутного фонду не вносив та ні від кого не приймав як засновник, і не збирався, як вказано в цих документах, займатись підприємницькою діяльністю, також усвідомлюючи, що в подальшому, статутні документи ПП «Євроелектрон», які надають право на реєстрацію підприємства, проведення підприємницької діяльності та отримання від неї прибутку, будуть використані іншими особами шляхом подання у відповідні державні органи, після чого, невстановлена слідством особа склала статутні документи ПП «Євроелектрон», в які внесла завідомо неправдиві відомості, таким чином, підробив документи , підписавши від імені власника ПП «Євроелектрон» рішення власника № 1, в яке внесені завідомо неправдиві зідомості, а саме:

в пункті 1 рішення зазначено, що ОСОБА_2 вирішив створити ПП «Євроелектрон», який фактично такого рішення не приймав, а зареєстрував підприємство на своє ім'я за грошову винагороду;

в пункті 2 рішення зазначено, що підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Миколи Бажана, 10 (літ. А), в той час, як ОСОБА_2 такого рішення не приймав і фактично за вказаною адресою підприємство не знаходилось;

в пункті 3 рішення зазначено, що для забезпечення господарської діяльності підприємства створюється статутний капітал у розмірі 1000 грн. за рахунок грошових коштів учасника підприємства, в той час, як ОСОБА_2 фактично ніякого внеску в статутний капітал підприємства не в носив та не формував його;

в пункті 4 рішення зазначено, що ОСОБА_2 вирішив затвердити статут ПП «Євроелектрон», в той час, як ОСОБА_2 фактично такого рішення не приймав;

в пункті 5 рішення зазначено, що ОСОБА_2 вирішив обов'язки директора ПП «Євроелектрон» покласти на себе, в той час, як ОСОБА_2 фактично такого рішення не приймав та обов'язків директора підприємства не виконував та зареєстрував його за грошову винагороду безе мети зайняття фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Крім цього, ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори в присутності державного нотаріуса ОСОБА_3, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробив, тобто підписав від імені засновника статут ПП «Євроелектрон», в який внесені завідомо неправдиві відомості, а саме:

в пункті 1.1 статуту зазначено, що ПП «Євроелектрон» створене учасниками товариства з метою здійснення підприємницької діяльності згідно чинного законодавства, в той час, як ОСОБА_2 фінансово-господарської діяльності підприємства не здійснював, а зареєстрував його на своє ім'я за грошову винагороду;

в пункті 2 статуту зазначено, що підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Миколи Бажана, 10 (літ. А), в той час як ОСОБА_2 такого рішення не приймав і фактично за вказаною адресою підприємство не знаходилось;

в пункті 3 статуту зазначено, що власником підприємства є ОСОБА_2, який фактично функцій засновника підприємства не виконував, а зареєстрував його на своє ім'я за грошову винагороду без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю;

в пункті 5.2 статуту зазначено, що для забезпечення господарської діяльності товариства створено статутний капітал у розмірі 1000 грн., в той час, як ОСОБА_2 фактично ніякого внеску в статутний капітал підприємства не в носив та не формував його;

в пункті 5.3 статуту зазначено, що статутний капітал підприємства сформовано за рахунок грошових коштів власника товариства, в той час, як ОСОБА_2 фактично ніякого внеску в статутний капітал підприємства не в носив та не формував його.

Після цього, 20 грудня 2012 року, в денний період часу, ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні дер жавного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори в присутності державного нотаріуса ОСОБА_3, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписав від імені засновника статут ПП «Євроелектрон», тобто зареєстрував на своє ім'я підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб'єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов'язань, шляхом формування незаконного податкового кредиту сформованого від ПП «Євроелектрон».

Вказаний статут ПП «Євроелектрон» ОСОБА_2 в той же день передав невстановленій слідством особі, яка в подальшому займалась реєстрацією підприємства в державних органах.

22 червня 2012 року статут ПП «Євроелектрон» та інші необхідні для ререєстрації документи подані невстановленою слідством особою до державних органів реєстрації, на підставі яких проведена державна ререєстрація зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_2 в Дарницькому районі м. Києва.

Після реєстрації ПП «Євроелектрон» на своє ім'я ОСОБА_2 самостійно підприємницьку дяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, не призначав та не звільняв з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передав невстановленій досудовим слідством особі.

Будучи допитаним у судовому засіданні , обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив , що у червні 2012 року він випадково зустрівся з наглядно знайомим на ім»я ОСОБА_4, який запропонував йому за грошову винагороду в сумі 500грн. зареєструвати на нього підприємство. При цьому , ОСОБА_4 пояснив, що займатися господарською діяльністю він особисто не буде. Вирішивши щаробити , таким чином, грошей, він (ОСОБА_2) погодився на пропозицію і 20.06.2012 року , зустрівшись з ОСОБА_4 , він передав йому свій паспорт та довідку про ідентифікаційний код, після чого, у нотаріуса підписав статутні документи для створення ПП «Евроелектрон». Після підписання документів, він передав їх ОСОБА_4 і більше ніякого відношення до діяльноситі ПП не мав.

Інші докази по справі відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив: фіктивне підприємництво, тобто реєстрацію на своє ім'я суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України та підроблення офіційного документа, який посвідчується приватним нотаріусом та видається чи посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується , має постійне місце проживання та реєстрації , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, і вважає необхідним обрати йому покарання у виді обмеження волі та штрафу що, на думку суду, є необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого , обставини , що пом»якшують його покарання , суд вважає можливим застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком.

Керуючись ст.ст. 366-368 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

За ч.1 ст. 205 КК України - 500 (п»ятьсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 8500грн.

За ч.1 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70,72 КК України за сукупністю злочинів остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити 1 (один) рік обмеження волі та 500 (п»ятьсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 8500грн.

Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі , якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - особисте зобов»язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту його проголошення.

СУДДЯ: