Рішення № 40031497, 31.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1028/246/12 Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.Провадження № 22-ц/780/3277/14 Доповідач у 2 інстанції БілоконьКатегорія 1 31.07.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Даценко Л.М., Приходько К.П.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою та визнання права власності на частину земельної ділянки,-

встановила:

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про поділ будинку в натурі, який мотивував тим, що він є власником ? частини житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, інша ? частина якого на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Крім цього, відповідно до державного акту серії ЯГ № 220479 відповідачу належить земельна ділянка площею 0, 0998 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1

Сторони не можуть досягти згоди щодо розділу житлового будинку та господарських споруд в натурі, встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою.

Позивач просив суд розділити вказаний житловий будинок з господарськими спорудами та виділити йому в натурі: приміщення кухні- площею 9,60 кв.м., санвузел - площею 5, 50 кв.м., житлову кімнату-площею 13, 90 кв.м, передпокій - площею 15, 40 кв.м, ганок № 1, частину сараю Б, баню Г, ? частину огорожі № 2, 1/2 частину огорожі № 3, ворота з хвірткою № 6, трубопровід № 7, та встановити порядок користування між сторонами спірною земельною ділянкою площею 0,0998 га.

Також просив суд виділити в натурі відповідачу житлову кімнату площею 10,9 кв.м., житлову кімнату площею19,5 кв.м., ? частину сараю Б, убиральну Д, ? частину огорожі № 2, 1/2 частину огорожі № 3, огорожу ; 4, ? частину трубопроводу № 7.

Збільшивши позовні вимоги, позивач просив суд здійснити розподіл будинку, виділивши йому приміщення та господарські споруди, що вказані ним в позові до суду, встановити порядок користування між сторонами земельною ділянкою площею 0,0998 га та визнати за ним право власності на ? частину вказаної земельної ділянки.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на окрему ізольовану квартиру заНОМЕР_1 по АДРЕСА_1, виділено йому в натурі такі приміщення будинку: кухні № 1-1, площею 9,70 кв.м.,вартістю -7154 грн.; санвузол № 1-2, площею 5, 50 кв.м., вартістю - 4099 грн.; житлову кімнату № 1-3, площею - 13,90 кв.м., вартістю - 11869 грн.; частину передпокою № 1-6, площею 930 кв.м., вартістю - 7941 грн.; ганок № 1, вартістю - 415 грн.; всього по будинку площею 38,30 кв.м., на суму 31478 грн., що складає ? його частину.

Із господарських споруд: 57/100 частина сараю «Б»вартістю 4949 грн.; 6/100 частини огорожі № 2- вартістю 15233 грн.; огорожу № 4- вартістю 3574 грн.; ? частина воріт з хвірткою №6 - вартістю 1036,5 грн.; трубопровід № 7- вартістю 405 грн.;1/2 частина вимощення № 1- вартістю 431,5 грн.

Всього по домоволодінню на суму 57107 грн., що складає 13/25 частини, та на 2330 грн. більше ідеальної долі.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на окрему ізольовану квартиру НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, виділено йому в натурі наступні приміщення: житлову кімнату № 1-4, площею 10, 90 кв.м., вартістю 9308 грн.; житлову кімнату № 1-5, площею 19,50 кв.м, вартістю 16651 грн.; частину передпокою №1-6, площею 6, 10 кв.м, вартістю 5209 грн.; всього по будинку площею 36,50 кв.м. на суму 31168 грн., що складає ? його частину.

Із господарських споруд: 43/100 частини сараю «Б» вартістю 3734 грн.; сарай «В» вартістю 713 грн; баню «Г» вартістю 655 грн.; убиральня» Д» вартістю 1339 грн.; 4/10 частини огорожі № 2-вартістю 10156 грн.; огорожу № 3-вартістю 3213 грн.; 1/2 частина воріт з хвірткою № 6 - вартістю 1036,5 грн.; ? частина вимощення - вартістю 431,5 грн.

Всього по домоволодінню на суму 52446 грн., що складає 12/25 частини, та на 2330 грн. менше ідеальної долі.

З метою відокремлення своїх частин будинку в окремі ізольовані квартири, зобов'язано сторони до 1 жовтня 2014 року провести наступні роботи.

ОСОБА_1: частково залаштувати дверний проріз між кімнатами 1-3/ площею 13,90 кв.м. / та 1-6 / площею 15,40 кв.м./. Улаштувати глуху перегородку в кімнаті 1-6,/ площею 15,40 кв.м./ на відстані 1,7 м від перегородки суміжної з кімнатою 1-5 / площею 19,50 кв.м. / Улаштувати дверний проріз між кімнатами 1-3 / площею 13,90 кв.м. / та утвореним приміщенням площею 9,30 кв.м. Провести штукатурні роботи улаштованої перегородки в утвореному приміщенні площею 9,30 кв.м.. Відновити опорядження стін та стелі утвореного приміщення площею 9,30 кв.м. Закільцювати систему опалення та електропостачання.

ОСОБА_2: провести штукатурні роботи улаштованої перегородки в утвореному приміщенні 6,10 кв.м.; Відновити опорядження стін та стелі утвореного приміщення площею 6,10 кв.м.; Демонтувати віконний блок в зовнішній стіні кімнати 1-6 /площею 15,40 кв.м. / та на його місці улаштувати дверний проріз з установленням подвійного дверного блоку; Закільцювати систему внутрішнього опалення, встановити опалювальний котел та газову плиту; Підключити до зовнішніх мереж газопостачання газові прилади в квартирі; Закільцювати внутрішню систему електропостачання та підключити внутрішні електроприлади до зовнішніх мереж електропостачання.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 466,0 кв.м., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, та господарських споруд по АДРЕСА_1, а саме; 40, 0 кв.м для користування і обслуговування частини сараю "Б", 190, 3 кв.м для користування і обслуговування частини в житловому будинку, 235, 7 кв.м вільної від забудови.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 466,0 кв.м., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на земельні ділянки площею 62,4 кв.м. та площею 3,6 кв.м..

Земельна ділянка ОСОБА_1 обмежена точками 1-2-3-4-5-6-7-В-Б-1, точками 12-13-14-Ж-12, точками 8-9-Д-Е-10-11-8, та починається від точки Б у точку 1, що знаходиться на лінії перпендикулярній лінії межі з вул. Щорса, яка проходить на відстані 4, 9 м від точки Б, на відстані 2, 9 м, від точки 1 у точку 2, яка знаходиться на перпендикулярній лінії до межі з вул. Щорса, що проходить на відстані 6, 4 м від точки Б на відстані 4, 52 м, від точки 2 у точку 3, яка знаходиться у точці перетину паралельних ліній до лінії правого фасаду сараю Б, що проходить від неї на відстані 3, 06 м та до лінії головного фасаду сараю Б, що проходить від неї на відстані 4, 5 м, від точки 3 паралельно лінії головного фасаду сараю Б до перетину з продовженням лінії поділу житлового будинку у точку 4, від точки 4 по лінії поділу житлового будинку у точку 5, яка знаходиться на відстані 1, 0 м від лівої межі, від точки 5 паралельно лінії лівої межі на відстані 1, 0 м від неї у точку 6, яка знаходиться у точці перетину з перпендикулярною лінією до лінії лівої межі, що проходить на відстані 1, 0 м від точки Г, від точки 6 перпендикулярно лінії лівої межі до перетину з нею у точку 7; від точки 14, яка знаходиться на правій межі у точці перетину з продовженням лінії поділу сараю Б (лінія поділу сараю Б проходить по серединній лінії внутрішньої перегородки), по лінії поділу сараю Б у точку 13, яка виступає за головний фасад сараю Б на відстань 1,0 м, від точки 13 паралельно лінії головного фасаду сараю Б на відстані 1,0 м від нього у точку 12, яка виступає за лінію правого фасаду сараю Б на відстань 1, 0 м, від точки 12 у точку Ж; від точки 8, яка знаходиться на продовженні лінії утвореної точками 5, 6 на відстані 2, 0 м від точки 6, паралельно лінії утвореній точками 6, 7 до перетину з лінією межі, утвореною точками Г, Д у точку 9, від точки 9 по межі в бік точки Д, далі по межі в бік точки Е, по межі в бік точки Є на відстань 21, 90 м у точку 10, від точки 10 перпендикулярно до лінії правого фасаду житлового будинку на відстань 6, 20 м у точку 11, від точки 11 у точку 8.

Земельна ділянка ОСОБА_2 обмежена точками 4-5-6-8-11-10-С-14-13-15-4 та починається: від точки 4 по лінії поділу житлового будинку і далі через точки 5, 6, 8, 11, 10, Є у точку 14, яка знаходиться на правій межі у точці перетину продовження лінії поділу сараю Б, від точки 14 по лінії поділу сараю Б через точку 13 у точку 15, яка виступає за лінію головного фасаду сараю Б на відстань 4, 5 м, від точки15 у точку 4.

Земельна ділянка спільного користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 площею 3,6 м, обмежена точками 6-7-Г-9-8-6, земельна ділянка спільного користування площею 62,4 м, обмежена точками А-Б-1-2-3-4-15-13-12-Ж-А.

В частині вимог позивача ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 432,88 грн. судового збору та витрат за проведення судових експертиз.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та не в повній мірі враховано його інтереси під час поділу будинку.

Разом з тим, ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою та ухвалити в цій частині нове рішення. Послався на необґрунтованість рішення суду в цій частині.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що поділ будинку на двоквартирний є можливим, такий поділ найбільше враховує інтереси сторін та не суперечить чинному законодавству, тому суд дійшов висновку про виділення сторонам їх часток в натурі, розділивши будинок відповідно до запропонованих варіантів висновку експертизи.

Однак з таким висновком суду не можна погодитись з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування укладеного між сторонами, позивач є власником 1/2 частини житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, інша 1/ 2 частина житлового будинку та господарських споруд належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 ( а.с. 4-8, т.1 ).

Відповідно до державного акту серії ЯГ № 220479 відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 998 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1.

Сторони не досягли згоди щодо поділу будинку на двохквартирний та встановлення порядку користування земельною ділянкою, які є можливими з технічної токи зору згідно з висновками судової будівельно-технічної експертизи № 68 від 30 серпня 2012 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 68/1 від 10 грудня 2012 року ( а.с.45-76, 96-112, т.1).

Для переобладнання будинку в окремі ізольовані квартири, згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 68/2 від 14 березня 2014 року, сторонам слід виконати такі будівельні роботи; частково залаштувати дверний проріз між кімнатами 1-3/ площею 13,90 кв.м. / та 1-6 / площею 15,40 кв.м./; улаштувати глуху перегородку в кімнаті 1-6,/ площею 15,40 кв.м./ на відстані 1,7 м від перегородки суміжної з кімнатою 1-5 / площею 19,50 кв.м. /; улаштувати дверний проріз між кімнатами 1-3 / площею 13,90 кв.м. / та утвореним приміщенням площею 9,30 кв.м.; провести штукатурні роботи улаштованої перегородки в утвореному приміщенні площею 9,30 кв.м.; відновити опорядження стін та стелі утвореного приміщення площею 9,30 кв.м. ; закільцювати систему опалення та електропостачання; провести штукатурні роботи улаштованої перегородки в утвореному приміщенні 6,10 кв.м.; відновити опорядження стін та стелі утвореного приміщення площею 6,10 кв.м.; демонтувати віконний блок в зовнішній стіні кімнати 1-6 /площею 15,40 кв.м. / та на його місці улаштувати дверний проріз з установленням подвійного дверного блоку; закільцювати систему внутрішнього опалення, встановити опалювальний котел та газову плиту; підключити до зовнішніх мереж газопостачання газові прилади в квартирі; закільцювати внутрішню систему електропостачання та підключити внутрішні електроприлади до зовнішніх мереж електропостачання ( а.с.95-105, т.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до п.п. "а" п. 12, п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" та пп. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, які відповідають розміру їх часток у приватній власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною узв»язку з цим ідеальних часток і присудження грошової компенсації учаснику спільної вланості, частка якого зменшилась.

Відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Вирішуючи такі спори, суди з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з»ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторні повинні відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема, висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі, а в необхідних випадках висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної та санітарної інспекції тощо про допустимість пов»язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань. Дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку; дані про характер робіт і їх вартість, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу.

В матеріалах справи міститься лист, підписаний першим заступником міського голови Яготинської міської ради №93/03-20 від 04 лютого 2014 року, згідно з яким Яготинська міська рада, як орган місцевого самоврядування не заперечує щодо переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 у двоквартирний в порядку, встановленому чинним законодавством України ( а.с.71, т.2).

Проте, вказаний лист не є дозволом органу виконавчої влади на переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності в порядку ст.152 Житлового Кодексу Української РСР.

Матеріали справи не містять рішення виконавчого комітету Яготинської міської ради щодо переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 у двоквартирний в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Суд, вирішуючи спір про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та поділ будинку у спосіб, який передбачає необхідність переобладнання будинку, вказаного не врахував та здійснив такий поділ за відсутності дозволу виконавчого комітету місцевої ради на здійснення переобладнань і перепланування жилого будинку.

Також матеріали справи не містять даних про дозвіл органів державного архітектурного-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекції на переобладнання будинку ( а.с. 72-74, 85 т.2), хоча на необхідність таких дозволів як передумову переобладнання даного будинку було вказано в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2013 року ( а.с.58-60, т.1)

Отже, суд першої інстанції не врахував норми ст. 152 ЖК України та дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог сторін про поділ будинку в натурі з переобладнанням одноквартирного будинку у двоквартирний, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог з таких міркувань.

Судом апеляційної інстанції з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з»ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін повинні відповідно до заявлених вимог витребувано дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування спірного жилого будинку ( а.с.189, т.2).

Як вбачається із листа міського голови № 519/03-20 від 21 липня 2014 року, у відповідь на запит Апеляційного суду Київської області, виконавчий комітет Яготинської міської ради Київської області не приймав рішення про надавання дозволу на проведення переобладнання житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки власники вказаного будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не звертались до Яготинської міськради із заявами відповідного змісту.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Отже, позивач ОСОБА_1 всупереч вказаним вимогам закону, не надав докази про можливість поділу спірного будинку на двоквартирний, оскільки за висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 68/2 від 14 березня 2014 року для переобладнання будинку в окремі ізольовані квартири слід виконати певні будівельні роботи ( а.с.95-105, т.2), однак дозволу на таке переобладнання в порядку ст. 152 ЖК України виконавчий комітету Яготинської міської ради не надав.

Виходячи з вищевикладеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі будинку житлового будинку АДРЕСА_1 слід відмовити за їх недоведеністю.

Оскільки позовні вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться під спірним будинком і визнання права власності на її частину є похідними від позовним вимог про поділ спірного будинку в натурі, у задоволенні цієї частини позовних вимог також слід відмовити.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 315, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів , -

вирішила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі домоволодіння АДРЕСА_1, встановлення порядку користування земельною ділянкою та визнання права власності на частину земельної ділянки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді