Постанова № 40030974, 04.08.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9482/14-п Провадження №33/773/172/14 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М.С. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2014 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Пазюк О.С., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 не працюючого на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2014 року

про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 02.06.2014 року о 01.год. 15 хв. в м.Луцьку по пр. Волі, керував транспортним засобом марки «Фольксваген Венто», р.н. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України.

Суд першої інстанції, дослідивши показання свідків та наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що ОСОБА_2 дійсно порушив ПДР та підлягає відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови Луцького міськрайонного суду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що працівниками ДАІ не було дотримано встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. А при розгляді справи в суді першої інстанції судом неналежно оцінено особу порушника та його характеризуючи дані.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, приходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення АВ2№061782 від 02.06.2014 року (а.с.2);

- актом огляду тимчасового затримання транспортного засобу від 02.06.2014 року, згідно якого водія автомобіля марки «Фольксваген» р.н. НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 у зв'язку з перебуванням останнього у стані алкогольного сп'яніння,відсторонено від керування автотранспортним засобом (а.с.7):

- результат алкотестеру «Драгер», яким встановлено що на час проходження тесту у крові ОСОБА_2 наявний вміст алкоголю у кількості 0,23 проміле при допустимій нормі, згідно п 2.7 вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (Наказ МВС України №400/666 від 09.09.2009 року) не більше 0,2 проміле алкоголю у крові;

- письмові пояснення свідків ОСОБА_3 (а.с.4), ОСОБА_4.(а.с.5) та ОСОБА_5. (в.с.6), які підтвердили, що ОСОБА_2 перебуваючи на автозаправній станції «Вог», що у м.Луцьку на пр. Відродження був у нетверезому стані, про що свідчили його зовнішні показники;

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті та п.п.2.3, 2.6, 2.7 Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18, які діяли на момент вчинення правопорушення, передбачається, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду водія на місці з використанням індикаторної трубки "Контроль тверезості" проводиться в присутності двох свідків. При цьому працівник міліції одержує згоду особи на її огляд на стан сп'яніння з використанням трубки "Контроль тверезості" або інших технічних засобів. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Якщо водій ухиляється від огляду, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.ч.3, 5 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що при затримці автомобіля під керуванням ОСОБА_2 працівниками ДАІ та свідками було в дійсності зафіксовано різкий запах алкоголю від порушника, що й стало підставою для проведення алкотесту. Згідно пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та працівника ДАІ Мокійчук П.П. - при проведенні алкотесту «Драгер» порушник не висловлював ніякої незгоди та з результатами тесту був ознайомлений, клопотання про направлення його до медичної установи не висловлював.

Твердження ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок спеціаліста №1448 від 02.06.2014 року, згідно якого у крові порушника не було виявлено алкоголю, суд не приймає до уваги, оскільки такий висновок був проведений по 5-ти годинному спливу.

З огляду на вищевикладене, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП є цілком доведеною на підставі наявних у матеріалах справи доказами.

Не визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення та твердження про те, що адміністративне стягнення щодо його за вчинення адміністративного правопорушення є надто суворим, спростовуються вищевказаними доказами.

При визначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_2 за вчинене правопорушення, суд першої інстанції врахував спосіб і характер вчиненого правопорушення, і правильно визначив адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції є законною та винесена відповідно до вимог КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 14 липня у щодо нього - без зміни.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області Пазюк О.С.