Ухвала суду № 40030501, 04.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

04 серпня 2014 року № 813/5140/14

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М. розглянувши клопотання управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу від 01.07.2014 року ВП №43293853, -

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати протиправними дії та скасувати постанову про накладення штрафу від 01.07.2014 року ВП №43293853.

Ухвалою судді від 22.07.2014 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків.

У зв'язку із виконанням вимог ухвали від 22.07.2014 року, ухвалою судді від 04.08.2014 року, провадження в адміністративній справі №813/5140/14 відкрито.

Одночасно із позовною позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом «заборони Головному управлінню юстиції у Львівській області, Управлінню державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень у ДВС ГУЮ у Львівській області вчиняти у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2а-180/2008, виданого 16.02.2009 щодо зобов'язання УПФУ в Залізничному районі м.Львова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу неповні місяці роботи як повні, за умови сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У тому числі: заборонити накладати штрафи, арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, до набрання чинності судовим рішенням по даному спору».

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що вчинення дій за виконавчим провадженням ВП №43293853 щодо виконання виконавчого листа №2а-180/2008 від 16.02.2009 року та за постановою про накладення штрафу від 01.07.2014 року, яка прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», спричинить порушення норм законодавства, заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам управління, свободам й правам пенсіонерів, які отримують пенсії у відповідності до інших законів за рахунок страхових внесків підприємств, що обліковуються на рахунках органів Пенсійного фонду, відкритих в Ощадному банку.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно ч.4 ст.117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою (клопотанням) про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою (клопотанням).

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем не наведено суду жодних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суддею такі підстави також не встановлені.

Водночас, важливим є зауважити, що питання про протиправність дій та оскаржуваної постанови не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та буде вирішуватись в ході судового розгляду справи.

Отже, оцінюючи в сукупності наведене та наявні у справі докази, вважаю, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, крім того, запропонований спосіб забезпечення позову може призвести до вирішення справи по суті до ухвалення рішення у справі, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сасевич О.М.