Рішення № 40029053, 29.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" липня 2014 р. Справа № 911/1767/14

за позовом Приватного малого підприємства «Діол», м. Ірпінь

до Ірпінської міської ради Київської області , м. Ірпінь

про часткове скасування рішення

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Зоріна О.В. предст. дов. б/н від 15.04.2014р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного малого підприємства «Діол» до Ірпінської міської ради Київської області про часткове скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області №3275-45-VI від 27.06.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, оскаржуване рішення суперечить положенням Конституції України, Земельного кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про оренду землі».

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2014р. у справі №911/1767/14 було порушено провадження та призначено до розгляду на 23.06.2014р.

23.06.2014р. через канцелярію суду відповідачем було надано відзив, у якому він позовні вимоги не визнає, у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.06.2014р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 21.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2014р. строк розгляд спору було продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

09.07.2014р. через канцелярію суду позивачем були подані додаткові письмові пояснення, які були залучені до матеріалів справи.

21.07.2014р. через канцелярію суду відповідачем були подані додаткові письмові заперечення на позов, які були залучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2014р. розгляд справи було відкладено на 29.07.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач в судове засідання 29.07.2014р. повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

29.07.2014р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

встановив:

01.06.2007р., відповідно до рішення Ірпінської міської ради Київської області від 22 грудня 2006р. № 287-8-V, між ПМП «Діол» та Ірпінської міською радою Київської області укладено договір оренди землі на 15 років, строк дії якого до 31.05.2022року.

Даний договір зареєстровано в Державному реєстрі земель за № 040734000013.

Угодою від 01.04.2008р., відповідно до рішення сорок другої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради, сторони внесли зміни у договір, щодо розміру орендної плати, угода зареєстрована 04.04.2008р за № 261/ 040734000013.

27.06.2013 року Ірпінська міська рада Київської області прийняла рішення № 3275-45-VІ «Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок укладених Ірпінською міською радою з юридичними та фізичними особами».

Із змісту пункту 2 рішення Ірпінської міської ради Київської області № 3275-45-VI від 27.06.2013р. вбачається, що рада ухвалила: припинити дію договорів оренди земельних ділянок з юридичними та фізичними особами за невиконання рішень Ірпінської міської ради від 20.01.2011р. № 141-6-IV; від 28.01.2011 № 177-7-VI; від 30.06.2011р. № 690-13-VI та вилучити земельні ділянки до земель запасу міста у т.ч. з ПМП «Діол», договір оренди землі № 040734000013 від 01.06.2007р„ адреса: м. Ірпінь вул.. Центральна (на розі Щорса та Гагаріна), призначення: для будівництва адміністративно-торговельного комплексу із вбудованими приміщеннями автобусної станції, площа 0,7985 га, термін дії договору до 01.06.2022року.

Вважаючи, що рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради Київської області № 3275-45-VI від 27.06.2013р. не відповідає чинному законодавству, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його незаконним, з підстав невірного застосування відповідачем норм чинного законодавства та не дотримання порядку припинення договорів оренди землі.

Відповідач позов не визнає та зазначає, що спірне рішення ним було прийнято у рамках чинного законодавства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін (ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі»). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттм Податкового кодексу України» від 02.12.2010р. № 2756-VI внесено зміни до статті 21 ЗУ «Про оренду землі», у зв'язку з чим, ч. 2 цієї статті викладена у такій редакції: «Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)».

Пунктом 5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. 33 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язуються у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 649 Цивільного кодексу України, у разі виникнення розбіжностей при внесенні змін до договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 188 Господарського кодексу України регулюється порядок зміни та розірвання господарських договорів і передбачено право заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду у разі, якщо сторони договору не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проаналізувавши дані норми чинного законодавства суд прийшов до висновку, що статтею 649 ЦК України, що кореспондується із приписами ст.188 ГК України прямо заперечується можливість односторонньої зміни розміру орендної плати.

Відповідач, який виявив бажання змінити умови договору, повинен підпорядкувати свої дії правилам ст.188 ГК України, оскільки саме цієї нормою права регламентується механізм внесення змін до договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Зважаючи на таке, орган місцевого самоврядування, як орендодавець земельної ділянки та учасник господарських правових відносин, з метою внесення змін до розміру орендних платежів, встановлених договором оренди (правочином), повинен був підпорядкувати свої юридично значимі дії правилам ГК України та ЦК України, які регламентують майново-господарські відносини в Україні; внести зміни до договору та повідомити податковий орган про зміни у договорі оренди (ст.288 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ, у спорах, що виникають із земельних відносин».

Однак, відповідач всупереч чинному законодавству, відповідних дій спрямованих на внесення змін до договору оренди не вчинив, до суду з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.06.20007р. не звертався.

До того ж варто зазначити, що рішення Ірпінської міської ради про розміри орендної плати за землю та листи, які були надіслані відповідачем на адресу позивача, не можуть вважатись пропозицією про внесення змін у договір в розумінні ст. 188 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено що на момент звернення позивача з позовом до суду, пропозиції щодо внесення змін до договору та проекту цих змін позивачу від відповідача не надходило, а отже і зміни до Договору оренди земельної ділянки № 040734000013 від 01.06.2007р. щодо збільшення розміру орендної плати не вносились.

Крім того, відповідачем не заперечується той факт, що позивач сплачував орендні платежі, за ставками, що були передбачені в Договорі оренди землі від 01.06.2007 (зі змінами та доповненнями внесеними Угодою про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 040734000013 від 01.06.2007р.).

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем рішень ради щодо розміру орендної плати, оскільки єдиною підставою для сплати орендної плати є договір.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що оспорюване рішення, було прийнято Ірпінською міською радою Київської області із порушенням положень чинного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради Київської області № 3275-45-VI від 27.06.2013р., є законною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір, у розмірі 1218,00 грн., відповідно до положень статті 49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним з моменту його прийняття та скасувати Рішення Ірпінської міської ради Київської області № 3275-45-VI від 27.06.2013р. «Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок укладених Ірпінською міською радою з юридичними та фізичними особами» в частині положень пункту 2 про припинення дії договору оренди земельної ділянки та вилучення земельної ділянки до земель запасу міста, стосовно Приватного малого підприємства «Діол» - договір оренди № 040734000013 від 01.06.2007р, адреса: м. Ірпінь вул.. Центральна (на розі Щорса та Гагаріна), призначення: для будівництва адміністративно-торговельного комплексу із вбудованими приміщеннями автобусної станції, площа 0,7985 га, термін дії договору до 01.06.2022року.

3. Стягнути з Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код ЄДРПО України 33800777) на користь Приватного малого підприємства «Діол» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха,7, код ЄДРПО України 13719359) - 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 05.08.2014р.

Суддя Щоткін О.В.