ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/3416/14 24.07.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"про стягнення 29 777,45 грн. Судді: Стасюк С.В. (головуючий)
Блажівська О.Є.
Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача Хмельницький Я.Б. (дов. № 106/2013 від 09.10.2013 року)від відповідачане з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24 липня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про стягнення 29 777,45 грн. заборгованості за Договором про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПС № 7/119-Ф/П від 13.08.2001 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПС № 7/119-Ф/П від 13.08.2001 відповідач у встановлені строки не виконав зобов'язання з оплати своєї частки страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхового випадку.
Ухвалою суду від 06.03.2014 року (суддя Гавриловська І.О.) порушено провадження у справі № 910/3416/14 та призначено її розгляд на 07.04.2014 року.
Відповідач 03.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю посилаючись на те, що позивачем не надано переліку документів необхідних для виплати частки страхового відшкодування.
У судовому засіданні, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.04.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 12.05.2014.
Ухвалою суду від 12.05.2014 року (суддя Гавриловська І.О.) призначено колегіальний розгляд справи № 910/3416/14.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року справу № 910/3416/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Гавриловська І.О. (головуюча), Блажівська О.Є., Літвінова М.Є.
Ухвалою суду від 12.05.2014 року (суддя Гавриловська І.О.) зазначеною колегією прийнято справу №910/3416/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 26.05.2014 року.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року, у зв'язку з припиненням повноважень судді Гавриловської І.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/3416/14, за результатами якого визначено суддю Дупляк О.М.
Ухвалою суду від 23.05.2014 року (суддя Дупляк О.М.) зазначеною колегією прийнято справу №910/3416/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 17.06.2014 року.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.06.2014 року справу № 910/3416/14 призначено на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М.
13.06.2014 року в результаті повторного автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу передано судді Стасюку С.В. для розгляду спору по суті.
Ухвалою суду від 16.06.2014 року прийнято справу № 910/3416/14 до провадження колегією суддів у складі: суддя Стасюк С.В. (головуючий), суддя Блажівська О.Є., суддя Літвінова М.Є., розгляд справи призначено на 24.07.2014 року.
В судовому засіданні 24.07.2014 року представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 24.07.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2001 року між "Паливно-Енергетичною страховою компанією", правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія "Київ-Енерго-Поліс" яка в подальшому змінила найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" було укладено Договір про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПС № 7/119-Ф/П (надалі-Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом даного договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).
Пунктом 1.2. встановлено, що на підставі цього Договору Сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного Сторонами.
Згідно пункту 2.1. цього Договору зазначається, що пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у вигляді конкретного договору перестрахування, підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв'язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.
Між позивачем та ОСОБА_5 був укладений Договір ДНТ № 48_13_100 від 14.03.2013 року добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір страхування), а саме автомобіля марки "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1, страхова сума 300 000,00 грн.
01.04.2013 року між позивачем та відповідачем укладено Договір перестрахування ДНТ № 48_13_100 (надалі - Договір перестрахування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом автомобілем марки "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1.
Згідно із умовами Договору перестрахування позивач передав, а відповідач прийняв у перестрахування страхові ризики позивача за Договором добровільного страхування наземного транспорту ДНТ № 48_13_100 від 14.03.2013 року на період з 01.04.2013 до 13.03.2014.
Об'єм відповідальності, що передана в перестрахування перестраховику за Договором перестрахування становить 150 000,00 грн. - 50,00 %, узгоджений тариф перестрахування 4,1 %, розмір платежу 6 150,00 грн., сплачується до 30.04.2013 року.
На виконання умов Договору перестрахування позивачем було перераховано на користь відповідача перестрахувальну премію у розмірі 6 150,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0002259 від 30.04.2013 року.
22.05.2013 року о 19 годині 17 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Васильківська та вул. Ломоносова, сталася ДТП, за участю автомобіля "Mercedes-Benz GL550", д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, що підтверджується розгорнутою довідкою ВДАІ Голосіївського ГУ МВС України в м. Києві від 24.05.2013 року.
В результаті вказаної ДТП автомобіль "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Власнику автомобіля марки "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 була заподіяна матеріальна шкода, розмір якої, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № С13_443 від 14.06.2013 року складає 64 435,33 грн.
На виконання умов Договору страхування, на підставі рахунку № 2122446 СП "Автомобільний дім Україна Мерседес-Бенц" від 17.06.2013 року позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 59 104,90 грн., що підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування ДНТ № 57/13 від 19.06.2013 року, страховим актом ДНТ № 57/13 від 19.06.2013 року, платіжним дорученням № 0003355 від 12.07.2013 року на суму 9 104,90 грн., платіжним дорученням № 0003373 від 15.07.2013 року на суму 10 000,00 грн., платіжним дорученням № 0003432 від 16.07.2013 року на суму 20 000,00 грн., платіжним дорученням № 0003484 від 22.07.2013 року на суму 5 000,00 грн., платіжним дорученням № 0003589 від 30.07.2013 року на суму 5 000,00 грн., платіжним дорученням № 0003616 від 31.07.2013 року на суму 10 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
Також, на підставі рахунку № С13-443 виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕК "Укравтоекспертиза-Стандарт" від 14.06.2013 року позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 850,00 грн. за проведення експертного дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 0003654 від 31.07.2013 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Позивач на виконання обов'язку, встановленого в пункті 3.1.5. Договору, яким передбачено повідомлення перестраховика (відповідача) про настання страхового випадку по перестраховому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про її настання, направив відповідачу лист-повідомлення за вих. № 414 від 24.05.2013 року про настання страхового випадку.
Від відповідача надійшов лист за вих. № 1190/0/17-13 від 28.05.2013 року в якому зазначалося, що для подальшої співпраці по даній справі він просить надати всі наявні документи по даному страховому випадку на корпоративну електронну адресу tokovenko@nova-ua.com.
Згідно з пунктом 8.1 Договору при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування що і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 5 (п'яти) банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування:
- страхового акту (іншого документу, передбаченого Правилами страхування страховика;
- офіційного висновку організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок, якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування;
- калькуляції збитку або копії рахунку на відновлювальні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;
- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком;
- копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником (страховиком) свого утримання по конкретному договору перестрахування.
На виконання вимог листа № 1190/0/17-13 від 28.05.2013 року позивачем направлено на електронну адресу tokovenko@nova-ua.com документи по страховому випадку, що підтверджується роздруківкою вхідних та вихідних електронних листів.
Пунктом 3.3.1. Договору погоджено, що перестраховик зобов'язаний, перерахувати перестрахувальнику (або за його заявою - страхувальнику (вигодонабувачу) страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у строк, передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.
Відповідно до пункту 4.6 Договору відповідальність перестраховика обмежується тільки його часткою (обсягом) відповідальності за конкретним договором перестрахування і не може бути збільшена у випадку нездатності перестрахувальника цілком відшкодувати збиток за його (перестрахувальника) частину відповідальності.
Частку відповідальності відповідача, тобто, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", у разі настання страхового випадку, встановлено у Договорі перестрахування ДНТ № 48_13_100 року у розмірі 50,00 %.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією № 911 від 05.11.2013 року про відшкодування частки страхового відшкодування.
Проте, відповідачем частка страхового відшкодування виплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" 29 777,45 грн. заборгованості, яку позивач розрахував наступним чином: 59 104,90 грн. (сума сплаченого позивачем страхувальнику страхового відшкодування + 450,00 грн. (витрати понесені позивачем на проведення експертного дослідження для визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1) - 29 777,45 грн. (50% від суми).
Представник відповідача надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку з ненаданням позивачем повного пакету документів по страховому випадку та зазначає, що роздруківка електронного листування не може бути належним доказом по справі.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно статті 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 12 Закону України "Про страхування" визначено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України, відповідач, як страховик за договором перестрахування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.
Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону України "Про страхування", відповідач як страховик (за договором перестрахування) зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по виплаті страхової суми за Договором в строк, визначений в пункті 8.1 відповідного Договору перестрахування, він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Доводи відповідача про те, що роздруківка електронного листування не може бути доказом у справі, оскільки, неможливо встановити факт отримання такого повідомлення, критично оцінюються судом, оскільки, саме відповідач листом № 1190/0/17-13 від 28.05.2013 року просив позивача надати всі наявні документи по даному страховому випадку на електронну адресу tokovenko@nova-ua.com.
Водночас, у суду відсутні підстави вважати, що електронні повідомлення направлені на корпоративну адресу відповідача, а саме, tokovenko@nova-ua.com., не надходили до адресата, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься роздруківка електронного листування, яка свідчить про неодноразове направлення листів з електронної адреси tokovenko@nova-ua.com. на електронну адресу позивача на надання останнім інформації щодо місцезнаходження пошкодженого автомобіля марки "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1, для його огляду уповноваженими особами відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у судовому засіданні 12.05.2014 року представником відповідача було надано письмові пояснення за підписом ОСОБА_8, проте, дані пояснення не були прийняті судом до розгляду та не були залучені до матеріалів справи, оскільки, вказані пояснення не містили печатки підприємства та будь-яких документів на підтвердження того, що пояснення підписані саме ОСОБА_8
Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року, суд, керуючись статтею 30 Господарського процесуального кодексу, ухвалив викликати у судове засідання заступника директора з перестрахування Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" ОСОБА_8, зобов'язавши надати письмові пояснення по суті спору.
Станом на 24.07.2014 року вимоги ухвали суду від 12.05.2014 року відповідачем не виконано, письмових пояснень щодо неможливості виконання вимог ухвали суду не надано.
Як було зазначено судом, ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/3416/14 були надіслані на юридичну адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" у відповідності до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України та отримані останнім, про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 29 256,93 грн. (29 552,45 грн. - 1% франшизи за Договором перестрахування (пункт 1.9), що становить 295,52 грн.).
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача частину витрат, а саме, 225,00 грн., понесених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Крона" на проведення експертного дослідження для визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Mercedes-Benz E200", д/н НОМЕР_1, проте, ані Договором про співробітництво по факультативному перестрахуванню (ретроцесії) ПС № 7/119-Ф/П від 13.08.2001, ані Договором перестрахування ДНТ № 48_13_100 від 01.04.2013 року не передбачено обов'язку відповідача на відшкодування витрат на експертне дослідження.
Приймаючи до уваги вищенаведене, вимоги позивача щодо стягнення 225,00 грн. витрат на проведення експертного дослідження задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" підлягають частковому задоволенню у розмірі 29 256,93 грн.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, визначеному чинним законодавством.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, код ЄДРПОУ 31241449) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 30726778) 29 256 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 93 коп. заборгованості, 1 795 (одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.07.2014 року
Головуючий суддя Стасюк С.В. Судді: Блажівська О.Є. Літвінова М.Є.
Судове рішення № 40029033, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/3416/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: