Рішення № 4002813, 25.05.2009, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 2-492/09/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2009 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді: Стахової Н.В.

при секретарі судового засідання: Головіній А.В., Добровольській Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 20.09.2009 року приблизно о 09.00 годині, він попросив ОСОБА_2 зробити злив з даху гаражу, через що між ними виникла сварка, і відповідач заподіяв йому тілесні ушкодження, вдаривши по обличчю та по голові. Із вказаними травмами він звернувся до травмпункту, де йому був встановлений діагноз: закрита черепно – мозкова травма, струс головного мозку, синдром ликворної дисциркуляції, астено –вегативний синдром, у зв’язку з чим у період з 22.09 по 24.09.2008 року він знаходився на амбулаторному лікуванні, а з 24.09. по 15.10.2008 року – на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Центральної міської лікарні ім.. Тітова. Витрати, яких він зазнав із лікуванням становлять 952 грн.03 коп., протиправними діями відповідача йому заподіяно й моральну шкоду, яку він оцінює у сумі 3000 грн. Остання полягає у фізичних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з отриманням травми та тривалим лікуванням. Просив суд стягнути з відповідача 952 грн.03 коп. на відшкодування витрат, пов’язаних з лікуванням та 3000 грн. компенсації моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав пред’явлений позов, просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини викладені у позові, в обґрунтування яких надав суду відповідні докази.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на відсутність своєї вини у заподіянні ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди, усно та письмово суду пояснив, що 20.09.2008 року сварка сталася з вини позивача. Останній без причини ображав його, нецензурно висловлювався, причинив йому тілесні ушкодження. З приводу отриманих травм він звернуся до травмпункту, де був встановлений діагноз забій лівої кісті, саднини лівої кісті та нижньої щелепи зліва. У порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 було відмовлено. Просив у позові відмовити.

Судом досліджені наступні докази:

Показання свідка ОСОБА_3 , яка у судовому засіданні показала, що 20.09.2009 року її чоловік пішов у гараж, з якого повернувся разом з ОСОБА_4 . Останній пояснив, що ОСОБА_1 побили, самостійно додому прийти він не міг. Чоловік був блідий, скаржився на головний біль, пояснивши, що його побив ОСОБА_2 . Від удару по голові, він втратив свідомість. Через фізичний біль ОСОБА_1 вимушений був звернутися до травмпункту, а через три дні останнього госпіталізували до стаціонарного неврологічного відділення.

Показання свідка ОСОБА_4 , який у судовому засіданні показав, що 20.09.2008 року побачив ОСОБА_1 недалеко від гаражу. Звернув увагу на те, що обличчя у ОСОБА_1 червоного кольору. Останній пояснив, що його побив ОСОБА_2 . Спочатку він відвів ОСОБА_1 додому, а потім допоміг доїхати до травмпункту.

Показання свідка ОСОБА_5 , яка у судовому засіданні показала, що бачила, як 20.09.2008 року додому ОСОБА_1 вів чоловік. Тітка, дружина позивача, їй пояснила, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1 . Останній був госпіталізований до неврологічного відділення із черепно –мозковою травмою та струсом головного мозку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

20.09.2008 року у місті Лисичанську на вулиці Одеській, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на грунті неприязнених взаємовідносин, сталася обопільна сварка, під час якої один одному заподіяли тілесні ушкодження.

З довідки другої міської поліклініки (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1 у період з 22.09.2008 року по 24.09.2008 року знаходився під наглядом у лікаря невропатолога з приводу струсу головного мозку, астено – вегативного синдрому, ликворної дисциркуляції ?

Згідно акту судово-медичного обстеження № 609 від 17.10.2008 року тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 спричинені твердими предметами, можливо у строк та при обставинах 20.09.2008 року, по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

У період з 24.09.2008 року по 15.10.2008 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні ЦМТ ім.. Тітова з приводу побутової черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синдрому ликворної дисциркуляції, астено- вегативного синдрому.

Комісійним судово медичним освідоцтвом від 18.02.2009 року у ОСОБА_1 виявлено атеросклеротична енцефалопатія 1-2 ст. на фоні наслідків побутової черепно –мозкової травми (струсу головного мозку 2008 р.), помірно виражений вестібуло –атаксичеський синдром, інтелектуально –мнестичеського зниження. По ступеню тяжкості встановлені у ОСОБА_1 наслідки черепно –мозкової травми (струсу головного мозку 2008 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли незначну стійку втрату загальної працездатності.

Постановою Лисичанського МВ УМВС України у Луганській області від 24.09.2008 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом хуліганський дій з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ст.6 п.2 КПК України span>

Частково задовольняючи позов, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність в його діях протиправності та вини, оскільки вони спростовуються постановою Лисичанського МВ УМВС України у Луганській області від 24.09.2008 року, зі змісту якої вбачається, що 20.09.2008 року сторони внаслідок обопільної сварки, заподіяли один одному тілесні ушкодження,.

Суд вважає надані позивачем докази завдання матеріальної та моральної шкоди достатніми та переконливими, оскільки його показання в тій частині, що тілесні ушкодження спричинені ОСОБА_2 не викликають у суду сумніву, побічно підтверджені показаннями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які знають про обставини заподіяння шкоди зі слів ОСОБА_1

Отже, судом встановлено, що шкода позивачу завдана з вини відповідача, тому повинна відшкодовуватися ним у повному обсязі.

При визначенні розміру матеріальної шкоди, суд виходить з даних листа лікарських призначень ЦМЛ «ім. Тітова» та товарних чеків наданих позивачем щодо вартості вказаних лікарських препаратів, згідно яких сума витрат становить: 913 грн. 61 коп. (а.с.5, 8-10, 13, 15, 18- 20).

Суд не бере до уваги вартість лікарського препарату «Омез» на (а.с. 11,13) та вартість препарату «каптопріл» на (а.с.13,19), оскільки у листі лікарських призначень вказані медикаменти не зазначені.

Не заслуговують на увагу і надані позивачем автобусні квитки, оскільки зі змісту останніх не вбачається напрямок слідування та прізвище особи, якій вони видані.

Відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв'язку з протиправною поведінкою відносно неї.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови №4 від 31.03.1995 року ?ро судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При визначенні розміру компенсації моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд, враховуючи рівень порушення душевного спокою позивача, який дістав вияв у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав через легкі тілесні ушкодження, тривалої істотності вимушених змін у його життєвих стосунках у зв’язку із знаходженням на стаціонарному лікуванні, та виходячи з принципів розумності і справедливості, вважає заявлений розмір позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн. явно завищеним, оскільки сварка між сторонами є обопільною, тому стягує на користь позивача 500 грн. компенсації моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача на користь якого ухвалено рішення . звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд стягує на користь позивача 48 грн.94 коп. державного мита з вимог майнового характеру, 1 грн.42 коп. з вимог відшкодування моральної шкоди, та 71 грн.54 коп. на оплату витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги.

Суд не бере до уваги квитанцію про оплату правової допомоги на (а.с.6). у сумі 10 грн., оскільки адвокат Суворов участі у розглядів вказаної справи не брав, а в чому саме полягає юридична допомога вказаного адвоката позивач в судовому засіданні пояснити не зміг.

На підставі вищевикладеного, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 913 (дев’ятсот тринадцять) грн.. 61 коп. матеріальної шкоди, 500 (п’ятсот ) грн. компенсації моральної шкоди, 48 (сорок вісім) грн.. 94 коп. державного мита, 1 (одна) грн.. 42 коп. державного мита з вимог відшкодування моральної шкоди, 71 (сімдесят одна) грн.. 54 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 30 (тридцять) грн. судових витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи. на користь УДК в м. Лисичанську код 24180679 ГУДКУ в Луганській області МФО 804013, р/р 31211259700051 КЕКД 22050000.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) грн.. державного мита, 8 (вісім) грн..50 коп. державного мита з вимог відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: