Рішення № 40025748, 30.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11398/14 30.07.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України

в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім

«ВОРЛД ФУД»

Про стягнення 2 902,48 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Одинець Л.П.- по дов. №21/14-2890/ Ан від 03.07.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «ВОРЛД ФУД» 2 902, 48 грн., із яких: 2 689, 04 грн. основний борг, 213, 44 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 4156-Доб/2013/Печ на надання послуг охорони майна від 09.09.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/11398/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2014р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.07.2014 р. справу № 910/11398/14 за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВОРЛД ФУД" про стягнення 2 902,48 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд визнав за необхідне прийняти справу № 910/11398/14 до свого провадження та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 30.07.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу № 910/11398/14 за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВОРЛД ФУД" про стягнення 2 902,48 грн., передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю. у зв»язку з її виходом із відпустки.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2014р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позові та Витягу з ЄДРПОУ

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

09.09.2013р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОРЛД ФУД» (замовник) було укладено договір №4156-Доб/2013/Печ 97на надання послуг охорони майна.

Відповідно до п. 2.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснити охорону майна замовника на об»єкті та обслуговування сигналізації на цьому об»єкті.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному сплачено вартість наданих послуг в період з грудень 2013р. - лютий 2014 року, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2 689,04 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами в протоколі погодження договірної ціни. Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток №2 до договору).

Згідно з п.3.2 договору оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Позивачем до позовної заяви подано акти наданих послуг за договором за грудень 2013 року - лютий 2014року, які були направлені на адресу відповідача, але не підписані та не провернуті позивачу.

Відповідно до п. 3.6 договору за умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуги чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному м'ясці, в строк визначений в п. 3.5 договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а атк приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №4156-Доб/2013/Печ на надання послуг охорони майна від 09.09.2013р. вартість наданих послуг у визначений договором строк не виконав та в повному обсязі не сплати, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка за неоспореними розрахунками позивача становить 2 689,04. грн.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 2 689,04 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2 689,04 грн. підлягають задоволенню повністю.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору №4156-Доб/2013/Печ на надання послуг охорони майна від 09.09.2013р. сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (п.6.2.1 договору).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2.1 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за перерахунком суду, з врахуванням ст. 232 Господарського кодексу України, становить 123,25 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1223.3211.12.2013 - 14.04.20141256.5000 %0.036 %*54.461223.3215.04.2014 - 30.04.2014169.5000 %0.052 %*10.19Таким чином, загальна сума пені за договором складає 64.65 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1223.3211.01.2014 - 14.04.2014946.5000 %0.036 %*40.961223.3215.04.2014 - 30.04.2014169.5000 %0.052 %*10.19Таким чином, загальна сума пені за договором складає 51.14 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення242.411.02.2014 - 14.04.2014636.5000 %0.036 %*5.44242.415.04.2014 - 30.04.2014169.5000 %0.052 %*2.02Таким чином, загальна сума пені за договором складає 7.46 грн.

В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОРЛД ФУД» (01001, м. Київ, вул.. Еспланадна, 34/2, код 36148981) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві (04050, м. Київ, вул.. Студентська, 9, , код ЄДРПОУ 08596920) 2 689 грн. 04 коп. основного боргу, 123 грн. 25 коп. пені. , 1 770 грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.