Ухвала суду № 40025089, 30.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1271/14-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/3382/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 26 30.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Франюк Т.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2014 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення строків для пред»явлення виконавчих листів до виконання у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Український промисловий банк», 3- я особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання несправедливими умов кредитного договору та визнання недійсним договору кредиту та договору іпотеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2009 року був задоволений позов ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 197 795,54 грн.

Відповідно до вимог закону, Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», згідно з умовами якого ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, і право вимоги до боржників переходить до АТ «Дельта Банк».

Відповідно до вказаного договору до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2174/ФКВ-07 від 30 грудня 2007 року.

Враховуючи, що рішення було ухвалено у 2009 році АТ «Дельта-банк» був позбавлений можливості вчасно отримати виконавчий лист, з іншого боку, ТОВ «Укрпромбанк» також був позбавлений правових підстав для отримання виконавчих листів, оскільки втратив право вимоги до ОСОБА_2 після підписання договору від 30 червня 2010 року.

Заявник просив поновити строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки він пропущений з поважних причин.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити ухвалу про поновлення строків для пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого врядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 -Х1У ( в редакції 08 березня 2011 року ) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

4. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження «строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

2. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2009 року був задоволений позов ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 197 795,54 грн. ( а.с. 57-60).

Відповідно до вимог закону, Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства» 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», згідно з умовами якого ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, і право вимоги до боржників переходить до АТ «Дельта Банк».

Відповідно до вказаного договору до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 2174/ФКВ-07 від 30 грудня 2007 року.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2009 року скасовано, ухвалено нове рішення 16 липня 2010 року, яким позов ТОВ «Укрпромбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 1 449 524, 73 грн та судові витрати. ( а.с. 167 -170).

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 червня 2011 року (а.с. 227) відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2010 року, рішення набрало законної сили.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строків для пред'явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що заявник просив поновити строки для пред'явлення виконавчих листів до виконання, виданих на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2009 року, яке було скасовано.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як видно із матеріалів справи, представник ПАТ «Дельта Банк» Остапенко С.В., 10 квітня 2013 року отримав виконавчі листи на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 липня 2010 року (справа № 2 -1147/2010) про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 в сумі 1 449 524,73 грн, судових витрат в сумі 1 700 грн, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення ( а.с. 235 - 237 ).

Суд першої інстанції, не з'ясував, чи були пред'явлені до виконання виконавчі листи, видані на підставі рішення від 16 липня 2010 року, чи є підстави для поновлення строків для пред'явлення вказаних виконавчих листів до виконання, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, що привело до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2014 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: