Постанова № 40024614, 31.07.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10487/14-а

Провадження № 2-а/161/474/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

при секретарі - Фурман Ю.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шупічук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок, стягнення компенсаційних втрат та шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок, стягнення компенсаційних втрат та шкоди. Вказує, що перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком, яка призначена йому відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 25.01.2007 року. Вважає, що для обчислення пенсії йому у 2007 році не були включені виплати, проведені головним фінансовим управлінням Волинської обласної державної адміністрації 7695,56 грн., на які були нараховано збір, на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим безпідставно занижено місячний розмір нарахованої йому пенсії. Окрім того, відповідачем не надано повної відповіді на порушені ним в заяві питання, та у зв'язку із інфляцією, оскільки сума пенсії знецінилась просить стягнути з відповідача на його користь 961,97 грн. компенсаційних втрат у зв'язку з ростом споживчих цін. Вказує, що невиплатою своєчасно належної йому пенсії в повному об'ємі, що є грошовим зобов'язанням та є боргом, а тому із відповідача слід стягнути шкоду в розмірі 1150,17 грн. Просить визнати дії відповідача щодо неврахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку при призначенні йому пенсії згідно Закону України «Про державну службу» неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру, призначеної йому пенсії відповідно до Закону України « Про державну службу» в розмірі 90 % від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, збільшивши її розмір на 288,58 грн.; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 25 січня 2007 року по червень 2014 року з врахуванням перерахунку розміру раніше призначеної пенсії (збільшення на 288,58 грн.) та виплатити йому недоплачену з часу набуття ним права отримувати перерахований розмір пенсії (листопад 2009 року) пенсію в сумі 12697,52 грн.; стягнути на його користь із відповідача 961,97 грн. компенсаційних втрат у зв'язку з ростом споживчих цін; стягнути на його користь із відповідача 3% коштів на відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень незаконним рішенням, дією або бездіяльністю в сумі 1150,17 грн..

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Шупічук О.А. позовні вимоги заперечила із підстав наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши подані суду докази, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у відповідача на обліку як одержувач пенсії за віком із 25.01.2007 року (а.с.16-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Із наведеного вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).

За приписами частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається із довідки від 30.01.2014 року № 214/3/9-04/3/2-14, окрім виплат, які були включені в довідку для обчислення розміру пенсії від 23.01.2007 року № 3/9-04/176, позивачу ОСОБА_1 було нараховано матеріальну допомогу в сумі 5227 грн., індексацію заробітної плати в сумі 151,19 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2317,37 грн. (а.с.15, 33-35).

Як вбачається із відповіді відповідача від 02.06.2014 року № 243/Г-01, надана позивачем довідка не відповідає формам встановленим постановою КМУ № 865 від 31.05.2000 року, а вищевказані виплати не входять до інших надбавок, визначених Законом України « Про державну службу» (а.с.16-17).

Суд приходить до висновку, що суми виплат, з яких фактично нараховано та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися в дохід позивача, як застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, а тому відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Аналогічно закріплено нормою ч. 2 ст. 46 Закону України. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якій йдеться про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із пояснень позивача вбачається, що останній знав, про порушення його прав та інтересів із 2012 року, проте готував доказову базу для звернення до відповідача та в суд, проте суд приходить до висновку, що вказані обставини не можуть бути підставами для поновлення строку із зверненням до суду із вимогами про проведення перерахунку пенсії за період з 25.01.2007 року по грудень 2013 року, стягнення компенсаційних втрат у зв'язку із ростом споживчих цін із листопада 2009 року по травень 2013 року, стягнення шкоди за період із листопада 2009 року по грудень 2014 року є безпідставними. Водночас, позивач не довів суду поважність пропуску строків із зверненням за вказаними вимогами, а доводи, якими позивач обґрунтовує пропуск звернення до суду, є неповажними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково: визнати дії відповідача щодо неврахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку при призначенні позивачу пенсії згідно Закону України «Про державну службу» неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру, призначеної позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру, призначеної позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку за період із січня 2014 року по червень 2014 року, а також стягнути із відповідача на користь позивача завданої неправомірним рішенням шкоди в розмірі 15,03 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 99-100, 122, 138, 159-163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області щодо неврахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку при призначенні ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про державну службу» неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок розміру, призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок розміру, призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку за період із січня 2014 року по червень 2014 року.

Стягнути із Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на користь ОСОБА_1 15 (п'ятнадцять) гривень 03 копійки завданої шкоди.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.