Ухвала суду № 40023581, 31.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/945/14 Справа № 200/2397/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Марущак С.Л. Доповідач - Ферафонтов В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Ферафонтова В.Ю.,

суддів Чернусь К.П., Зайцева В.В.

при секретарі Грищенко І.М.

за участю:

прокурора Ярової О.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши 31 липня 2014 року в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040640003970 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2014 року,

встановила:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, раніше неодноразово судимого:

- 06.10.2006 Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.187, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 24.12.2008 Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ч.1 ст.263, ст.ст.70, 71 КК України до 3 років і 1 місяця позбавлення волі, 01.11.2011 звільнений по відбуттю терміна покарання;

- 15.03.2013 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;

- 20.09.2013 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст.ст.69, 71 КК України до 2 років та 7 місяців позбавлення волі;

- 19.02.2014 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років та 8 місяців позбавлення волі;

- 21.03.2014 Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років і 8 місяців позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2014 року більш суворим, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, 07 червня 2013 року, приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись біля буд.18 по вул.Плеханова у М.Дніпропетровську, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, скоюючи злочин повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, розбивши скло задньої пасажирської двері автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, проник до салону вищезазначеного автомобіля, та діючи з корисливих мотивів, таємно викрав планшет „Аіпої Novo-ІО", вартістю 2 000 грн., з чохлом, який не представляє матеріальної цінності, завдавши потерпілому ОСОБА_4 збиток на 2 000 грн.

Крім того, 04 листопада 2013 року, приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись біля буд. 15 по вул.Плеханова у М.Дніпропетровську, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, скоюючи злочин повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих мотивів, розбивши скло правої передньої пасажирської двері автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, проник до салону вищезазначеного автомобіля, та діючи з корисливих мотивів, таємно, викрав відеореєстратор „F900 HD", вартістю 615 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_5 збиток на 615 грн.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 вказує, що він не зовсім згоден з вироком та викласти підстави у доповненнях своєї скарги.

До початку розгляду справи в апеляційному порядку від обвинуваченого ОСОБА_2 надійшло клопотання про застосування до нього амністії.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 який не підтримав свою апеляцію, але просив задовольнити клопотання про застосування до нього амністії, прокурора, який заперечував проти задоволення як апеляції так і клопотання про застосування до обвинуваченого амністії, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, зазначених у вироку, підтверджуються матеріалами провадження.

Кваліфікація дій ОСОБА_2, за ч. 2 ст.185 КК України так само є правильною.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність вини обвинуваченого, не встановлено.

Як вбачається зі змісту апеляції обвинуваченим не приведено жодної підстави визнання вироку незаконним, посилаючись на доповнення до апеляції. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що доповнень до апеляції він не направляв, що перевірено апеляційним судом, і взагалі апеляційну скаргу направив задля того, щоб мати можливість та час на подачу клопотання про амністію, оскільки з вироком суду згоден.

Таким чином колегія суддів не вбачає жодних підстав для зміни або скасування вироку.

Клопотання обвинуваченого про застосування до нього ЗУ «Про амністію у 2014 році» також не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.«в» ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб які мають дві або більше судимості за вчинення умисних тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб зазначених у ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб (пункт «в») які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово судимий, усі судимості не погашені. В тому числі він був двічі засуджений за тяжкі злочини, які він скоїв у період іспитового строку:

- 06.10.2006 Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.187, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 20.09.2013 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст.ст.69, 71 КК України до 2 років та 7 місяців позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 не є особою до якої можливе застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2014 року, відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: