Постанова № 40023196, 17.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р. Справа №805/3725/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 година 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Н.О.,

за участю

представника позивача - Кравченко Л.О. - на підставі довіреності,

представника відповідача 1 - Ільченко С.С. - на підставі довіреності,

відповідача 2 - Ільченко С.С. - особисто,

представника третьої особи - ОСОБА_3 - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Київської районної у місті Донецьку ради до Відділу реєстрації майнових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Ільченко Світлани Сергіївни, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідачів, - ОСОБА_4, про скасування державної реєстрації права власності, -

встановив:

25 березня 2014 року Київська районна у місті Донецьку рада (далі - Позивач або Рада) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку (далі - Відповідач 1 або Відділ), в якому просила:

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1;

- зобов'язати Відділ скасувати запис про державну реєстрацію права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15 березня 2010 року ОСОБА_4 звернулася до Київського районного суду м. Донецька з позовом до Ради про визнання права власності. Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено і за нею визнано право власності на самовільно зведений торгівельний комплекс по АДРЕСА_1.

В подальшому рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року було скасовано, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

Позивач стверджував, що державна реєстрація права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, оскільки скасований правовстановлювальний документ - рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року, на підставі якого вона проведена.

Зазначав, що звернувся до Відділу з листом, в якому просив розглянути питання про скасування реєстрації права власності, на який отримав відмову, а тому, посилаючись на положення ст.124 Конституції України, ст.328 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», просив задовольнити позов (а.с.4-5).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, та просила задовольнити позов.

Відповідач 1 надав письмові заперечення проти позову (а.с.24-27), сутність яких полягала в наступному.

02 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Реєстраційної служби для проведення державної реєстрації права власності на торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1. Для проведення державної реєстрації були надані наступні документи: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), квитанція про оплату послуг за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, (оскільки право власності на цей об'єкт зареєстроване до 01 січня 2013 року заявник звільнена від сплати державного мита), рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року, технічний паспорт, виготовлений комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» станом на 05 жовтня 2012 року.

Наданий заявником правовстановлювальний документ - рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року був зареєстрований в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 25 січня 2007 року.

Перевіркою поданих документів та даних інформаційних пошуків в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не виявлено підстав для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно.

Під час перевірок встановлена наявність запису про державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельного комплексу за ОСОБА_4, яка станом на 03 квітня 2013 року не була скасована чи погашена.

Станом на 03 квітня 2013 року жодних документів щодо скасування рішення Київського районного від 04 січня 2007 року до Відділу не надходило, а обов'язку державного реєстратора перевіряти дійсність та чинність судових рішень шляхом надіслання запитів до органів судової влади законодавство не передбачає.

На цих підставах відповідач 1 стверджував, що рішення про державну реєстрацію права власності прийнято у відповідності до вимог законодавства України.

З приводу вимог про скасування реєстрації права власності відповідач 1 відзначив наступне.

04 лютого 2014 року Відділом отримані копії ухвали Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2010 року № 22-1915 та рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року № 22ц-775-7241-13, якими скасовані рішення суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Для проведення скасування державної реєстрації права власності заінтересована особа (її уповноважена особа) має подати заяву про скасування, квитанцію про оплату послуг за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи, що підтверджують повноваження та особу уповноваженої (заінтересованої) особи, рішення судів про скасування державної реєстрації права власності в двох екземплярах, (а не їх копії).

Жодного з вказаних документів до Відділу надано не було, у зв'язку з чим на адресу Ради надісланий лист із зазначенням комплекту документів, необхідних для скасування державної реєстрації права власності, та роз'ясненням порядку його проведення.

В судовому засіданні представник відповідача 1 позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, що наведені у письмових запереченнях, додатково відзначила, що з заявою про скасування у встановленому законодавством порядку Рада не зверталася, а тому жодного рішення з цього приводу не приймалося.

Ухвалою від 22 травня 2014 року, занесеною в журнал судового засідання, до участі у справі у якості другого відповідача залучений державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Ільченко Світлана Сергіївна (далі - Відповідач 2 або Держреєстратор) (а.с.47-50).

В судовому засіданні відповідач 2 позовні вимоги в частині визнання незаконною державної реєстрації права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 не визнала, посилаючись на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2013 року № 1364340 прийнято нею в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством. Вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на цей об'єкт відповідач 2 залишила на розсуд суду, відзначивши, що з заявою про скасування у встановленому порядку Рада не зверталася, а тому рішення з цього питання державним реєстратором не приймалося.

Ухвалою від 22 травня 2014 року, занесеною в журнал судового засідання, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, залучена ОСОБА_4 (далі - Третя особа) (а.с.47-50).

В судовому засіданні представник третьої особи пояснила, що позовні вимоги Київської районної у м. Донецьку ради вважає незаконними та необґрунтованими з підстав, наведених відповідачами.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Донецької міської ради, третя особа - комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності, позов ОСОБА_4 задоволений і за нею визнано право власності на торгівельний комплекс, літ. Е-2, загальною площею 947,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.61-62).

25 січня 2007 року на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року реєстратором комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» Івановою О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію на ім'я ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 17608084, тип об'єкт: будівля торгівельного комплексу, літ. Е-2, площею 947,7 кв.м., адреса об'єкта: АДРЕСА_1, номер запису: 2381 в книзі: 13чн, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13341528 від 25 січня 2007 року (а.с.63), а також відміткою про реєстрацію в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 25 січня 2007 року (а.с.62).

Прокурор Київського району м. Донецька, який діяв в інтересах держави в особі Донецької міської ради, оскаржив рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2010 року у справі № 22-1915 задоволено клопотання представників ОСОБА_4 про залишення позовної заяви без розгляду; рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року - скасовано; позов ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Донецької міської ради, третя особа - комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» про визнання права власності - залишений без розгляду (а.с.32).

02 квітня 2013 року ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, звернулася до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку з заявою про державну реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності), якій просила провести державну реєстрацію переходу права приватної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4 (а.с.59-60).

До комплекту документів, поданих разом з заявою, входили: квитанція про сплату державного мита (а.с.58), рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року з довідкою про набрання ним законної сили 15 січня 2007 року та штампом про реєстрацію в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 січня 2007 року (а.с.61-62), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 25 січня 2007 року № 13341528 (а.с.64-65), технічний паспорт на громадський будинок - будівлю торгівельного комплексу з прибудовами (літ. Е-2, літ. Е2-1, літ. Е1-1), за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» станом на 05 жовтня 2012 року (а.с.66-77), довіреність від 06 червня 2012 року, посвідчену приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровану в реєстрі за № 311 (а.с.78-79), паспорт громадянина України ОСОБА_6 (а.с.80-82), картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_6 (а.с.82), паспорт громадянина України ОСОБА_4 (а.с.83-84), картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 (а.с.84). Будь-які інші документи, зокрема, ухвала Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2010 року у справі № 22-1915, уповноваженою особою заявника надані не були. Вказані обставини встановлені на підставі картки прийому заяви № 1325961 (а.с.86) та внутрішнього опису документів справи № 33806214101 (а.с.57).

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02 квітня 2013 року 15:19:49 за реєстраційним номером 675495 (а.с.86).

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави на запит органу державної влади № 40312131, сформованим станом на 03 квітня 2013 року, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація за параметрами пошуку: «тип обтяження: усі типи», «боржник: фізична особа ОСОБА_4, НОМЕР_1» була відсутня (а.с.87).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1963755, сформованою станом на 03 квітня 2013 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості за параметрами запиту «право власності», «інші речові права», «іпотеки», «обтяження», «безхазяйне нерухоме майно» щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: Донецька обл., АДРЕСА_1 та фізичної особи ОСОБА_4 були відсутні (а.с.88-90).

Згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 1964334 та № 1964602, сформованою станом на 03 квітня 2013 року, за параметром запиту «адреса об'єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1» та «фізична особа ОСОБА_4» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно містилися відомості: про об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер майна: 17608084, тип майна: будівля торгівельного комплексу, літ. Е-2, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа: 947,3 кв.м., технічний опис майна: літ. Е1-2, Е2-1, Ж, інвентаризаційною вартістю 417 673,00 грн., самочинно зведені, загальна площа змінилась на підставі інструкції від 24 травня 2001 року № 127, номер запису: 2381 в книзі: 13чн; відомості про право власності - дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 25 січня 2007 року, дата внесення запису: 25 січня 2007, ПІБ власника: ОСОБА_4, форма власності: приватна, частка власності: 1/1, підстава виникнення права власності: рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року б/н. (а.с.91-95).

03 квітня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Ільченко С.С. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 02 квітня 2013 року 15:19:49 за реєстраційним номером 675495, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 1364340.

Вирішено провести державну реєстрацію права власності форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, на будівлю торгівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1; відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (а.с.96).

03 квітня 2013 року держреєстратором виданий Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1967146 (а.с.97-98).

Станом на 03 квітня 2013 року в Державному реєстрі прав на нерухоме майно містилася наступна інформація про державну реєстрацію права власності - номер запису про право власності: 542648; дата, час державної реєстрації: 02 квітня 2013 року 15:19:49; державний реєстратор: Ільченко С.С., Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку; підстава виникнення права власності: рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року б/н; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1364340 від 03 квітня 2013 року 16:40:09; форма власності: приватна; розмір частки: 1/1; власник: ОСОБА_4. Відомості про об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 33806214101; об'єкт нерухомого майна: будівля торгівельного комплексу, літ. Е-2; адреса: АДРЕСА_1; опис об'єкта нерухомого майна: літ.Е1-2, Е2-1, Ж, інвентаризаційною вартістю 417 673,00 грн. - самочинно зведені, загальна площа змінилася на підставі інструкції від 24 травня 2001 року № 127; загальна площа: 947,3 кв.м.; відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна: літ. Е-2 - торгівельний комплекс загальною площею 947,3 кв.м., літ. Е1-2 - прибудова, літ. Е2-1 - прибудова, літ. Ж - торговий павільйон (а.с.97-98).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2013 року № 1967146 разом з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно отримане уповноваженою особою заявника 03 квітня 2013 року, про що свідчить відповідний запис у картці прийому заяви (а.с.99).

Також встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року у цивільній справі № 2-2396/10 позовні вимоги ОСОБА_4 до Київської районної у м. Донецьку ради задоволені та за ОСОБА_4 визнано право власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року у справі № 2-2396/10 (номер провадження 22/775-7241-13) апеляційна скарга Київської районної у м. Донецьку ради задоволена; рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року - скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Київської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності - відмовлено (а.с.8-9, 33).

Докази на підтвердження того, що на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року у справі № 2-2396/10 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно або в Державному реєстрі прав на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1, надані не були.

Згідно з Положенням про Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, затвердженим в.о. начальника реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Турнуєвою Н.С. 10 жовтня 2013 року, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є структурним підрозділом Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку та реалізує повноваження Державної реєстраційної служби України у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. Основним завданням Відділу є забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідно до покладених на нього завдань Відділ здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження відповідно до закону; вживає у межах компетенції заходів щодо ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; забезпечує прийом та видачу документів, пов'язаних з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, наданням інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до законодавства, тощо (а.с.101-105).

22 січня 2014 року Рада звернулася до Відділу з листом за № 01/19-220, в якому, посилаючись на рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2010 року та від 26 грудня 2013 року, просила вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 з внесенням запису про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказаний лист отриманий Відділом 04 лютого 2014 року і зареєстрований за вхідним номером 203/03.3-20 (а.с.10, 31).

Листом від 05 лютого 2014 року № 203/03.3-09 Відділ повідомив Раду про те, що 03 квітня 2013 року державним реєстратором Ільченко С.С. на підставі правовстановлюючого документа - рішення суду, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», проведена перереєстрація права власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 Копії ухвали Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2010 року № 22-1915 та рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року № 22-775-7241-13, якими скасовуються рішення Київського районного суду м. Донецька про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, надійшли до Відділу 02 лютого 2014 року.

Раді роз'яснено, що для реєстрації скасування державної реєстрації права власності заінтересованою особою (її уповноваженою особою) подається заява про скасування, квитанція про оплату послуг за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що підтверджує повноваження та особу уповноваженої (заінтересованої) особи, рішення судів про скасування державної реєстрації в двох екземплярах. Зазначено, що в даному випадку відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є Донецька міська рада, оскільки правовстановлюючим документом є рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року, яке скасоване ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2010 року № 22-1915. Повідомлено, що у випадку надання заінтересованою особою всіх документів, передбачених чинним законодавством України, державна реєстрація скасування реєстрації права власності буде проведена в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами.

Разом з листом від 05 лютого 2014 року № 203/03.3-09 на адресу Ради була надіслана форма заяви про скасування, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1841/5). Вказаний лист отриманий позивачем 10 лютого 2014 року та зареєстрований за вхідним номером 01/15-0170/10-Г (а.с.11, 34-35).

В попередньому судовому засіданні 22 травня 2014 року представник позивача повідомила, що із заявою про скасування державної реєстрації права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1, Рада звернулася до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, надіславши відповідний комплект документів рекомендованою поштовою кореспонденцією 17 березня 2014 року.

Наданий представником позивача опис вкладення свідчить, що 17 березня 2014 року Рада надіслала на адресу відповідача 1 заяву з додатком на 13 аркушах (у т.ч. платіжне доручення) (а.с.46).

Суд відзначає, що в описі вкладення не конкретизовано, яка саме заява була надіслана, чи була це заява про скасування, чи стосувалася вона торгівельного комплексу по АДРЕСА_1, та які саме документи були додані до неї. Крім того, докази отримання відповідачем 1 вказаного поштового відправлення суду надані не були.

За даними Державного реєстру речових прав не нерухоме майно станом на 28 квітня та на 17 червня 2014 року заяв про скасування державної реєстрації права власності на торгівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до Відділу не надходило, про що свідчать довідки від 28 квітня 2014 року № 285/03.3-09 та від 17 червня 2014 року № 414/03.3-09 (а.с.36, 120).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч.2 ст.182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952).

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

П.п.1, 5 ч.1 ст.8 Закону № 1952 визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

П.п.1, 2, 3, 9 ч.2 ст.9 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), який являє собою єдину державну інформаційну систему, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав (абз.2-3 ч.1 ст.2 Закону № 1952).

Згідно з ч.1 ст.15 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав;5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1952 записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже, державна реєстрація прав полягає у внесенні відповідного запису до Державного реєстру прав на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ч.2 ст.26 Закону № 1952 встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5 (далі - Порядок № 3502/5).

Цей Порядок визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

П.1.2. Порядку № 3502/5 встановлено, що у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заінтересованою особою - є особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав.

Відповідно до п.1.3. Порядку № 3502/5 рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно, яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав.

Згідно з п.1.5. Порядку № 3502/5 документи, що подаються для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, повинні відповідати вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2.1. Порядку № 3502/5 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Заява подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.

Згідно з п.2.2. Порядку № 3502/5 орган державної реєстрації прав приймає заяви у день їх надходження в порядку черговості і реєструє у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації. Орган державної реєстрації прав видає заявникові картку прийому заяви. Моментом прийняття заяви вважаються дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. Орган державної реєстрації прав або нотаріус видає заявникові картку прийому заяви.

Відповідно до п.2.3. Порядку № 3502/5 заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком № 868.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у п.2.3 цього розділу, що передбачено п.2.6. Порядку № 3502/5.

Форма заяви про скасування затверджена п.1 наказу Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», діючого в редакції наказу Міністерства юстиції України № 1841/5 від 14 грудня 2012 року, і передбачає два види скасування - «скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та «скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п.2.9. Порядку № 3502/5 під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав, що встановлено п.2.10. Порядку № 3502/5.

За приписами п.2.11. Порядку № 3502/5 державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

П.п.2.14.2 п.2.14. Порядку № 3502/5 визначений вичерпний перелік підстав для прийняття державним реєстратором рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Так, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав:

- органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав;

- подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства;

- запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

При цьому рішення про скасування приймається за формою, наведеною у додатку 21 до наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2011 року № 3601/5, діючого у редакції наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1841/5, рішення про відмову у скасуванні - за формою, наведеною у додатку 22.

Порядок ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141).

Так, згідно з п.41 Порядку № 1141 державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості: 1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Аналіз наведених вище положень Закону № 1952, Порядку № 3502/5 та Порядку № 1141 зумовлює наступні висновки:

- підставою для скасування державної реєстрації прав є таке, що набрало законної сили, судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- з заявою про скасування державної реєстрації прав звертається зацікавлена особа, тобто особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав; при цьому така заява подається за формою, наведеною у додатку 21 наказу Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року № 595/5.

- за результатами розгляду такої заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав;

- на підставі прийнятого рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, суд не повноважний підміняти своїм рішенням рішення суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого законодавством віднесено вирішення тих чи інших питань.

Судом встановлено, що державна реєстрація права власності на торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 проведена на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Ільченко С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2013 року № 1364340.

З позовом про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Ільченко С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2013 року № 1364340 Рада до суду не зверталася.

Заяву про скасування разом з таким, що набрало законної сили, судовим рішенням про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2013 року № 1364340, до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Рада не подавала.

Як наслідок, державним реєстратором рішення щодо внесення записів про скасування державної реєстрації прав не приймалося, а запис про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав не вносився.

За цих обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ради про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 та про зобов'язання Відділу скасувати запис про державну реєстрацію права власності на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

До того ж, доводячи факт порушення відповідачами свої прав та охоронюваних законом інтересів, Рада посилалася на те, що право власності на торгівельний комплекс ОСОБА_4 набула на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року по справі, у якій Рада була відповідачем.

Однак, вказане твердження Ради є помилковим та таким, що спростовується наявними у справі письмовими доказами, оскільки первісно право власності ОСОБА_4 на торгівельний комплекс по АДРЕСА_1 було зареєстроване в січні 2007 року на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року по справі за позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідачем, на користь якого ухвалене рішення, не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

У задоволені адміністративного позову Київської районної у місті Донецьку ради до Відділу реєстрації майнових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку Ільченко Світлани Сергіївни, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідачів, - ОСОБА_4, про скасування державної реєстрації права власності - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 17 червня 2014 року.

Повний текст постанови складений 23 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.