Рішення № 40022973, 30.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11409/14 30.07.14

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Комунального підприємства «Київдорсервіс»

про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бондар М.В., за довіреністю

від відповідача: Майстренко В.І., за довіреністю

від прокуратури: Кубишкіна С.С., посвідчення № 023147.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київдорсервіс» про стягнення 125 174,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном згідно умов Договору оренди № 4764 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.12.2009 р.

З цих підстав, прокурор просить суд задовольнити позов, стягнути з відповідача на користь позивача 112 414,73 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 5 265,52 грн. - інфляційних втрат, 3 372,44 грн. - штрафу, 4 122,27 грн. - пені.

Ухвалою від 12.06.2014 р. було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.07.2014 р.

У судовому засіданні 16.07.2014 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 16.07.2014 р. було оголошено перерву у даній справі до 30.07.2014 р.

У судовому засіданні 30.07.2014 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити; представник відповідача позовні вимоги частково визнав з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.12.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець, позивач) та Комунальним підприємством Київської міської ради «Київдорсервіс» (в подальшому перейменоване на Комунальне підприємство «Київдорсервіс», далі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди № 4764 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (далі - Майно) загальною площею 462,10 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, (341,80 кв. м. - на другому поверсі та 120,00 кв. м. на цокольному поверсі будівлі), що перебуває на балансі Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 червня 2009 р. і становить 4 949 460,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору (з врахуванням змін внесених Договором № 4764/04 від 24.10.2013 р.) орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди грудень 2012 р.: 36 678,85 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць 2012 року. Орендна плата на 2013 рік складає 527 292,46 грн. з ПДВ і встановлюється згідно Додатку.

Згідно з п. 3.6. Договору (зі змінами внесеними Договором № 4764/01 від 30.08.2010 р.) орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу (Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві; р/р 31255274210167 ГУ ДКУ у Київській область МФО 821018; код ЄДРПОУ 24525369) у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Факт приймання-передачі майна підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передавання орендованого майна (загальною площею 462,10 кв.м.) від 18.12.2009р.

28.12.2012 р. відповідач повернув позивачу частину орендованого майна площею 250,72 кв.м., на підтвердження чого прокурор надав суду Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54.

Договором № 4764/03 від 20.05.2013 р. були внесені зміни до Договору, які стосувалися зменшення площі орендованого майна до 211,38 кв.м.

Таким чином, у відповідача в орендному користуванні залишилося приміщення загальною площею 211,38 кв.м.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року виникла заборгованість в розмірі 112 414,73 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих прокурором доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в період з листопада 2013 року по квітень 2014 року не сплатив на користь позивача орендні платежі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнає позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 112 414,73 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п.п. 3.7. та 3.8. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, які за розрахунками позивача становлять: 3 372,44 грн. - штраф, 4 122,27 грн. - пеня.

Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 4 122,27 грн. та штрафу в розмірі 3 372,44 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені на 50%, з огляду на що суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з метою погашення кредиторської заборгованості відповідач вжив низку заходів, зокрема: 04.11.2013 р. направлено лист № 8/2350 директору Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Водовозову Є.Н.; 14.01.2014 р. направлено лист № 8/50 виконуючому обов'язки директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Шпильовому І.Ф.; 23.01.2014 р. направлено листа № 8/108 в.о. директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Шпильовому І.Ф.; 31.03.2014 р. направлено лист № 8/487 директору Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації Репіку В.М.

Відповідно до положень п. 6.4.2 Статуту Комунального підприємства «Київдорсервіс», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2014 № 113 відповідач зобов'язаний забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна та виділених бюджетних коштів.

Фінансові зобов'язання за оплату орендної плати, в межах планових асигнувань (поточні видатки), зареєстровані в Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Києві, згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах казначейської служби України».

Рішенням сесії Київської міської ради про бюджет м. Києва на відповідний рік, головним розпорядником коштів для орендаря є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Орендар є одержувачем бюджетних коштів.

У бюджеті міста Києва на 2013 р. головним розпорядником бюджетних коштів передбачались кошти для орендаря на оплату орендної плати державного майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 54, які відображались в Плані використання бюджетних коштів на відповідний рік, але, за твердженням відповідача, жодних коштів для погашення боргу за орендну плату не надходило.

Відповідач зазначив, що на даний час він неспроможний оплатити всю заборгованість, що в свою чергу призведе до накладенню арешту на кошти на рахунках відповідача та зупинки діяльності підприємства.

В разі надходження коштів на розрахункові рахунки відповідача він зобов'язується негайно спрямувати їх на оплату заборгованості перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проте, відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження відсутності на його розрахункових рахунках грошових коштів для оплати вартості оренди за Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає правових підстав для зменшення розміру пені. Більше того, заборгованість відповідача з орендної плати за Договором є значною, що також виключає можливість зменшення розміру неустойки.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 265,52 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5 265,52 грн. - інфляційних втрат нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи приписи статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Виходячи з ціни позову у розмірі 125 174,96 грн., витрати по сплаті судового збору до державного бюджету в розмірі 2 503,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 19-А, ідентифікаційний код: 32955518) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код: 19030825) 112 414 (сто дванадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 73 коп. основного боргу, 3 372 (три тисячі триста сімдесят дві) грн. 44 коп. штрафу, 4 122 (чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 27 коп. пені та 5 265 (п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 52 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 19-А, ідентифікаційний код: 32955518) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 503 (дві тисячі п'ятсот три) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 04.08.2014 р.

Суддя О.В. Нечай