Постанова № 40022845, 03.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р. Справа № 804/10618/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Круглової Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

7 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області з позовними вимогами про скасування постанови від 03.07.2013 року №0205.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року провадження у справі було зупинено з метою витребування додаткових доказів від відповідача та поновлено ухвалою від 26.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що:

- нарахування адміністративно-господарських санкцій здійснюється у процентному відношенні від вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, тобто виходячи з ціни, за яку товар було отримано;

- в таблиці додатку №7 до Акту перевірки №0205 від 29.05.2013 року, окрім переліку продукції, яка стала предметом перевірки відповідача, у відповідній графі вказаного додатку зазначено інформацію відносно одержаної партії товарів та інформацію щодо перевірки залишку товарів в одиницях виміру кг/шт. Разом з тим, під час здійснення перевірки магазину «Продукти-657», уповноваженими особами відповідача не запитувалися будь-які документи, згідно яких продукцію, яка стала предметом перевірки та інформацію щодо якої було відображено в додатку №7 до Акту перевірки, було передано на реалізацію. Тобто, не зрозуміло, яким чином уповноваженими особами відповідача, було визначено відповідну кількість товару, який знаходився на реалізації в магазині «Продукти-657» без огляду та дослідження відповідних документів;

- враховуючи вищевикладене, штрафні санкції у розмірі 4327,22 грн., застосовані відповідачем на підставі оскаржуваної постанови, є необґрунтованими, виходячи з підстав, зазначених вище;

- порушення діючого законодавства у сфері захисту прав споживачів, які було зазначено в Акті планової перевірки №0205 від 29.05.2013 року, не відповідають дійсності. Не зрозумілим є факт визначення відповідачем розміру штрафних санкцій, застосованих до позивача. Відповідно, застосування санкцій до позивача за невстановлене порушення є незаконним та необґрунтованим. Отже, постанова про накладення штрафних санкцій на ТОВ «АТБ-маркет» №0205 від 03.07.2013 року, винесена на підставі Акту перевірки №0292 від 29.05.2013 року, є такою, яка винесена з порушенням вимог діючого законодавства, а тому є незаконною та необґрунтованою та має бути скасована

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач заперечень на позовну заяву та пояснень не надав, процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті планової перевірки магазину «Продукти-657», який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» та розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Горького, 47, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 29.05.2013 року №0292, відповідно до якого було виявлено наступні порушення:

- реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів;

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію;

- реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів та нормативно правовим актам стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна.

З огляду на вказані порушення, керуючись статтями 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177, відповідачем винесено постанову про накладення стягнень від 03.07.2013 року №0205 в сумі 4327,22 грн.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, звернувся до адміністративного суду із позовом про оскарження такої постанови.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що згідно частини третьої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ (далі - Закон №1023-ХІІ) захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно із підпунктом 13 частини першої статті 26 Закону №1023-ХІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 Закону №1023-ХІІ, рішення про накладення стягнень, яке приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, та має містити перелік порушень за які статтею 23 Закону №1023-ХІІ передбачена відповідальність та за які на суб'єкта господарювання накладається стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 03.07.2013 року №0205 Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» було притягнуто до відповідальності за:

1. Реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (пункти 1, 2, 3, 4, 9, 10 таблиці додатку №7 до Акту перевірки);

2. Реалізація продукції з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (пункти 4, 5, 6, 7, 8 та пункти 1-9 непродовольчої групи товарів таблиці додатку №7 до Акту перевірки);

3. Реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів та нормативно-правовим актам стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна (пункт 10 таблиці додатку №7 до Акту перевірки).

Пунктами 2, 4, 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізаиії партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки % для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про надання роз'яснення про порядок притягнення до відповідальності госпсуб'єктів за порушення законодавства про захист прав споживачів» від 24.10.2006 року №9373-2-5/18: відповідно до вимог пунктів 2-7 частини першої зазначеної статті Закону адміністративно-господарські санкції нараховуються у процентному відношенні від вартості одержаної для реалізації партії товару або її залишку (п. 10 ч. 1), тобто виходячи з ціни, за яку товар було отримано.

Таким чином, нарахування адміністративно-господарських санкцій здійснюється у процентному відношенні від вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, тобто виходячи з ціни, за яку товар було отримано.

В таблиці додатку №7 до Акту перевірки від 29.05.2013 року №0205 окрім переліку продукції, яка стала предметом перевірки відповідача, у відповідній графі вказаного додатку зазначено інформацію відносно одержаної партії товарів та інформацію щодо перевірки залишку товарів в одиницях виміру кг/шт.

Представник позивача пояснив, що під час здійснення перевірки магазину «Продукти-657», уповноваженими особами відповідача не запитувалися будь-які документи, згідно яких продукцію, яка стала предметом перевірки та інформацію щодо якої було відображено в додатку №7 до Акту перевірки, було передано на реалізацію. Тобто, не зрозуміло, яким чином перевіряючими було визначено відповідну кількість товару, який знаходився на реалізації в магазині «Продукти-657» без огляду та дослідження відповідних документів.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року Інспекцією наданий розрахунок адміністративно-господарських санкцій до Акту перевірки від 29.05.2013 року №0292, які в подальшому було застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» оскаржуваною постановою від 03.07.2013 року №0205.

Так, в розрахунку адміністративно-господарських санкцій, зокрема, зазначено, що:

- за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 689,62 грн., виходячи з кількості партій товару (вартості наданої послуги) - 5;

- за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1992.26 грн., виходячи з кількості партій товару (вартості наданої послуги) - 6;

- за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 653,40 грн., виходячи з кількості партій товару (вартості наданої послуги) - 1;

- за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 991,94 грн., виходячи з кількості партій товару (вартості наданої послуги) - 10.

Виходячи зі змісту вказаних розрахунків, суд не може встановити яким чином Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області було розраховано штрафні санкції у вказаному розмірі, оскільки в даних розрахунках не зазначено найменування продукції, кількість партій якої вказано у розрахунках, вартість партії конкретного виду продукції, яка стала предметом перевірки, тобто відсутня інформація, яка дала б змогу перевірити правильність вирахування відсотків, які в сукупності вплинули на загальний розмір штрафних санкцій, застосованих в подальшому оскаржуваною постановою, та, відповідно, об'єктивність даних штрафних санкцій.

Таким чином, порушення діючого законодавства у сфері захисту прав споживачів, які було зазначено в Акті планової перевірки від 29.05.2013 року №0205, не відповідають дійсності та не підтверджені відповідними доказами, відповідач доказів та пояснень щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови не надав. Не зрозумілим є факт визначення відповідачем розміру штрафних санкцій, застосованих до позивача. Відповідно, застосування санкцій до позивача за невстановлене порушення є незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши оскаржувану постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області від 03.07.2013 року №0205 на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку про її невідповідність чинному законодавству та наявність підстав для скасування такої постанови, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області від 03.07.2013 року №0205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» витрати по сплаті судового збору в сумі 114,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 8 липня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник