Рішення № 40022393, 28.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9145/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Сиченко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, усунення перешкод в користуванні, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про вселення, усунення перешкод в користуванні посилаючись на те, що ОСОБА_1 належить на праві власності 52/100 частки квартири АДРЕСА_1, в зв'язку з чим вона надала ОСОБА_2 право постійного користування даною квартирою. На даний момент відповідач перешкоджає в користуванні спірною квартирою, тому вони неодноразово викликали міліцію для того, щоб мати можливість користуватися житлом. Тому просили суд вселити ОСОБА_2 в спірну квартиру; зобов'язати відповідача не чинити їм перешкоди у користуванні спірною квартирою; зобов'язати відповідача надати їм зробити всі ключі від спірної квартири.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали та просять суд вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зробити всі ключі від квартири АДРЕСА_1.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що позивачі фактично хочуть вижити відповідача з спірної квартири. Була домовленість, що квартиру купує ОСОБА_2 для свого проживання, оскільки не хотіли, щоб сторонні люди купили кімнату в спірній квартирі, так як попередня власниця не проживала в спірній квартирі. При оформленні документів у нотаріуса, в останній момент їх було оформлено на ОСОБА_1, яка в спірній квартирі не проживає. Чоловік ОСОБА_2 влаштував бійку, в зв'язку з чим ОСОБА_3 викликав міліцію. Позивачі не дають можливості спокійно, без скандалів та побиття, проживати в спірній квартирі, тому і відповідач проти вселення ОСОБА_2

Суд, вислухавши пояснення позивачів, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником 52/100 квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу частини квартири (а.с.7-8) та витягу про державну реєстрацію прав, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с.6).

Встановлено, що іншим співвласником спірної квартири є ОСОБА_3, що не заперечується сторонами.

Згідно паспортних даний в спірній квартирі зареєстрована ОСОБА_2, що підтверджується копією паспорту (а.с.10).

З пояснень сторін встановлено, що на кожного зі співвласників відкрито окремий особистий рахунок на сплату житлово-комунальних послуг.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що в червні 2013 року ОСОБА_2 вселилась в спірну квартиру, де проживала до лютого 2014 року. Оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно відбувалися сварки вона була вимушена з квартири виселитися в зв'язку з неможливістю сумісного проживання. Після її виселення відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не впускає до квартири та замінив один з замків на вхідних дверях. У зв'язку з цим, вона зверталась до Дніпровського РУ ГУ МВС України. Дані обставини підтверджуються висновком Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 13.01.2014 року та висновком Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 20.03.2014 року (а.с.35-36).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник який має підстави передбачати можливість порушений свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст.321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Також, у статті 41 Конституції України вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 155 Житлового кодексу України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Оскільки, відповідач позбавляє позивачів права користуватись квартирою № 80 по вул. Празькій, 21/1 в м. Києві, в добровільному порядку позивачі не мають можливості усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою, тому суд вважає за необхідне вселити позивача ОСОБА_2 у спірну квартиру та зобов'язати відповідача не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Отже, суд вважає за необхідне задовольнити позов позивачів в частині зобов'язання зробити ключі від квартири, зобов'язавши відповідача надати позивачам ключі від спірної квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові

витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів сплачений в дохід держави судовий збір по 243 грн. 60 коп. кожній.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 383, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. 155 Житлового кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 58, 60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, усунення перешкод в користуванні задовольнити.

Вселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_3 надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ключі від квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 243 грн. 60 коп. кожній судового збору.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя