Вирок № 40019573, 04.08.2014, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/748/14-к

Провадження № 1-кп/455/87/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2014 року Старосамбірський

районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Лойзик М.В.,

при секретарі Бобельській Н.М.,

з участю прокурора Брящей В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2014 року за № 12014140320000151 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Рені Одеської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого у селі Нове Місто, зареєстрованого по АДРЕСА_1, у відповідності зі ст.89 КК України не судженого; у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.03.2014 року в 01 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у батьківському будинку по АДРЕСА_1 під час сварки з братом ОСОБА_3 умисно наніс останньому удар ножем у спину зліва, заподіявши тілесне ушкодження - проникаючу в плевральну порожнину колоту рану, що ускладнилася пневмотораксом (наявністю повітря в плевральних порожнинах), яке згідно висновку судмедекспертизи № 58/14 від 10.04.2014 року відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Ці дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним та показав, що 26.03.2014 року вони із братом ОСОБА_3 цілий день заготовляли дрова, а потім до пізна вживали алкогольні напої. Біля півночі у батьківському будинку по АДРЕСА_1 між ними виник спір, під час якого ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя, після чого схопив зі столу ніж. З метою захисту він вихопив у брата ножа та наніс йому удар зліва у спину. При цьому ніж зламався, лезо залишилося в тілі брата, а рукоятка у нього в руках. Коли поранений впав, він вийшов із хати, і поки вмивався від крові, почув що ОСОБА_3 зателефонував до брата ОСОБА_5. Через деякий час приїхав ОСОБА_5, який викликав швидку допомогу. Коли ОСОБА_3 забрали в лікарню, він прибрав у хаті, змив з підлоги кров і викинув рукоятку ножа в річку. Шкодує що так сталося, щиро кається у вчиненому, просить його суворо не карати.

Винність ОСОБА_1 підтверджується показаннями потерпілого, свідків, дослідженими судом письмовими доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 26.03.2014 року після важкого трудового дня вони із братом - обвинуваченим ОСОБА_1 у батьківському будинку по АДРЕСА_1 цілий вечір вживали спиртні напої. Біля півночі між ними виник спір, і хоч йому уже хотілося спати, ОСОБА_1 не міг заспокоїтися і кинув в нього банкою. Розсердившись він встав із ліжка і наніс братові удар рукою в обличчя, а сам відійшов до столу з наміром сховати ножа. В цей час ОСОБА_1 наніс йому удар у спину. Відчувши після цього удару слабість, опустився на коліна і побачив кров. Зібравшись із силами зателефонував до брата ОСОБА_5, який невдовзі приїхав та викликав йому швидку допомогу. В теперішній час вони із ОСОБА_1 помирилися, і оскільки в тому, що сталося є його вина, просить брата суворо не карати.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 26.03.2014 року його брати обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 у селі Передільниця заготовляли дрова і вживали алкогольні напої. Біля 01 години 30 хвилин до нього зателефонував брат ОСОБА_3 і попросив допомоги. Негайно пішов до батьківського будинку. По подвір'ю ходив брат ОСОБА_1, який сказав, шо ОСОБА_3 сам винуватий, а в будинку біля конвектора в крові лежав брат ОСОБА_3, зі спини якого стирчало лезо ножа. Він викликав швидку допомогу і допоміг госпіталізувати пораненого.

Його обидва брати хороші люди, але коли випивають, стають агресивними. Цей нещасний випадок змусив їх задуматися над своєю поведінкою. Вони помирилися і він надіється, що тепер обидва зміняться і подібне більше не повториться. Просив суворо ОСОБА_1 не карати.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 27.03.2014 року вночі у Добромильську номерну лікарню, де він працює хірургом, був доставлений із пораненням спини ОСОБА_3. Хворому було проведено ряд обстежень, в ході яких в ділянці дев'ятого ребра ззаді зліва виявлено отвір, з якого на 1.5-2 сантиметри виступало металеве лезо ножа без рукоятки. З отвору витікала кров з бульбашками газу. Це проникаюче поранення лівої плевральної порожнини призвело до лівобічного пневмотораксу. Проте внаслідок медичної допомоги - пункції лівої плевральної порожнини, видалення леза ножа, дренування плевральної порожнини та відповідного лікування стан хворого покращився.

У суду нема підстав сумніватися в істинності показань свідків, оскільки такі є логічними, послідовними, взаємно підтверджуються і вдповідають обставинам справи, а саме:

Дослідженому в суді протоколу огляду місця події - належного ОСОБА_5 житлового будинку АДРЕСА_1, де на дверях, на підлозі на сходовій клітці було виявлено сліди крові.

Висновку експерта № 58/14 від 10.04.2014 року, у відповідності з яким у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено проникаючу в плевральну порожнину зліва колоту рану, що ускладнилася пневмотораксом. Вказане пошкодження могло утворитися від дії гострого предмета - леза ножа, дія якого була скерована зверху вниз; по давності могло виникнути 27.03.2014 року, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. В момент нанесення ушкодження потерпілий знаходився у положенні до нападаючого задньою поверхнею тіла.

Висновку експерта № 362/2014-ім, згідно з яким в слідах на одязі потерпілого ОСОБА_3 виявлена кров групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО, яка може походити від ОСОБА_3

Сукпністю цих належних, достовірних доказів доведена винність ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України.

При обранні виду і розміру покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який позитивно характеризується, у вчиненому розкаявся, перед потерпілим вибачився, і той прийняв вибачення та не настоює на суворому покаранні, що слід вважати пом'якшуючими покарання обставинами.

Вчинення злочину у стані сп'яніння суд не вважає обтяжуючою покарання ОСОБА_1 обставиною з огляду на те, що винний та потерпілий разом вживали алкогольні напої та обидва перебували у стані сп'яніння.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ви-правлення і перевиховання ОСОБА_1 може бути забезпечено мінімальним покаранням, передбаченим санкцією ч.1 ст.121 КК України, що виконуватиметься в умовах, які визначаються ст.75, 76 КК України.

Керуючись ст.368, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та обрати йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування цього покарання, якщо на протязі 3 (трьох) років він не вчинить нового злочину, а у відповідності зі ст.76 КК України повідомлятиме кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтиметься для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити раніше обраний.

Речові докази - одяг ОСОБА_3 та лезо ножа, що зберігаються у Старосамбірському РВ ГУМВСУ у Львівській області за квитанцією № 664 - знищити.

Судові витрати у сумі 196.56 гривні покласти на ОСОБА_1

На цей вирок протягом 30 днів може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області.

Суддя