Ухвала суду № 40019390, 28.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року м. Київ К/9991/33547/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Моторного О.А.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011

у справі №2а-12565/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо Енерджі Юкрейн»

до 1) Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова,

2) Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова №0000250700/0 від 23.09.2010. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Біо Енерджі Юкрейн» у відшкодування податку на додану вартість грошову суму у розмірі 386937 грн. за період травень-грудень 2008 року, лютий 2009 року - травень 2010 року, заявленого до відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року на рахунок позивача у банку.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010року, яка виникла за рахунок від?ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період: травень - грудень 2008 року, лютий 2009- травень 2010 року, за результатами якої складено акт №6506\07-008\34467243 від 09.09.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року на суму 368491 грн. внаслідок не надання податковому органу додатків форми МД-6 основних аркушів ВМД за період травень 2008 року - червень 2008 року, серпень 2008 року - грудень 2008 року, лютий 2009 року - червень 2010 року, та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за червень 2010 року у розмірі 18446 грн., оскільки сплата ПДВ у зазначеній сумі відбулась у попередніх податкових періодах, а саме липень-грудень 2008 року, а тому до бюджетного відшкодування вона підлягала заявленню по деклараціях в наступних податкових періодах, безпосередньо після здійснення фактичної сплати.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000250700/0 від 23.09.2010, яким зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування, за декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 386937 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за червень 2010 року, у зв?язку з чим 20.07.2010 до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ вх. № 37181 за червень місяць 2010 року та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у розмірі 386937 грн., а також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

23.07.2010 позивач, на виконання пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», надав до УДК у Червонозаводському районі м. Харкова ГУДКУ у Харківській області копію декларації з ПДВ за червень 2010року з відміткою ДПІ про її прийняття з відповідними додатками.

З аналізу норм пп.7.7.1 - 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п. 1.8 ст. 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, необхідною умовою бюджетного відшкодування виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таких доказів відповідачем, всупереч положенням ч.2 ст.71 КАС України, суду не надано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом підтверджено факт вивезення продукції за межі митної території України, щодо доводів податкового органу про ненадання додатків форми МД-6 до основних аркушів ВМД, то про надання оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій (оригіналів листів 3\8 ВМД (форма МД-2)), що підтверджують наявність експортних операцій, є відповідні відмітки відповідача у переліку додатків до декларацій за відповідні звітні періоди.

Щодо висновків податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року у розмірі 18446 грн., то наявність у позивача частини залишку від?ємного значення суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , яка була фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах та не була погашена податковими зобов?язаннями попередніх податкових періодів, однак до відшкодування не заявлялась, відповідачем не заперечується.

Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, за умови дотримання строків давності встановлених пп. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А тому відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, не можна визнати правомірною.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.А.Моторний

Н.Г.Пилипчук