Ухвала суду № 40019216, 21.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2014 р. м. Київ К/9991/14599/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська» та Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011

у справі №2а-2001/10/2770

за позовом Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 27.07.2010 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя від 16.06.2010 №0000142200/0.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 27.07.2010 скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя від 15.06.2010 №0000142200/0 в частині визначення суми податкового зобов?язання з комунального податку за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1360 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

А також за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають , виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №587/10/22-009/25137094 від 01.06.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення ст.15 Декрета Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56/93 «Про місцеві податки та збори», п.1.1 додатка №1 «Механізм стягування, порядок сплати і зарахування комунального податку в місцевий бюджет» до Рішення ХІ сесії Севастопольської міської Ради від 14.03.2002 №1078 у результаті чого невірно визначено об?єкт оподаткування комунальним податком за 2008-2009 рік, перший квартал 2010 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142200/0 від 15.06.2010, яким визначено податкове зобов?язання з комунального податку в сумі 30,60 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3060 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилаються позивач та відповідач у касаційних скаргах, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно дост.15 Декрету Кабінету Міністрів України «про місцеві податки та збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці. Обчисленого, виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів (обов??язкових платежів) встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України (п.3 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»).

Механізм справляння, порядок сплати й зарахування комунального податку до місцевого бюджету м. Севастополя визначений Рішенням Севастопольської міської Ради від 14 березня 2002 року № 1078 «Про комунальний податок».

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Рішення об?єктом оподаткування комунальним податком є річний фонд оплати праці, розрахований виходячи із розміру неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, що діє на дату розрахунку комунального податку.

Платниками комунального податку є юридичні особи усіх форм власності, що здійснюють свою діяльність на підвідомчій Севастопольській міській Раді території (підпункт 1.2.1 пункту 1.2 Рішення).

Не є платниками комунального податку бюджетні установи і організації, планово-дотаційні і сільськогосподарські підприємства, а також благодійні організації, що існують тільки на членські внески і добровільні пожертви.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення середньосписочна чисельність працівників за звітний місяць - це середньосписочна чисельність всього персоналу підприємства у еквіваленті повної зайнятості у відповідності з пунктом 3.4 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 171 від 07.07.1995.

Однак, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, вказана Інструкція втратила чинність у зв?язку із затвердженням Наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722, Інструкції зі статистики кількості працівників.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції зі статистики кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості перераховується весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування з фонду оплати праці.

Згідно Розрахунку суми комунального податку (Додаток № 2 до Рішення Севастопольської міської Ради від 14 березня 2002 року № 1078) показником розрахунку комунального податку є середньосписочна чисельність працівників, а не кількість штатних працівників.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, застосовуючи положення Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 171 від 07.07.1995, яка втратила чинність з 01.01.2006, неправильно визначив об?єкт оподаткування комунальним податком за період 2008-2009 та 1 квартал 2010 року.

Слід погодитись і з висновками суду апеляційної інстанції в частині оцінки правильності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Розрахунок суми комунального податку у відповідності з положеннями пункту 1.11 статті 1 вказаного Закону вважається податковою декларацією, у зв?язку з чим застосування, за неподання позивачем протягом 9-ти податкових періодів розрахунків комунального податку, штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1530,00 є правомірним.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що оскільки сума донарахованого позивачу зобов?язання з комунального податку за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням становить 30,60 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій складає 170,00 грн.

Доводи касаційних скарг позивача та відповідача правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для його скасування з наведених в них мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська» та Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун