Ухвала суду № 40019184, 21.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 липня 2014 року м. Київ В/800/3192/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. - судді-доповідача,

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2014 року у справі № 825/3952/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2014 року, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пп. 36.1.14 п. 36.1 ст. 36, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2014 року № К/9991/21954/11 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2014 року № К/9991/14908/11.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

Г.К. Голубєва

М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко