Ухвала суду № 40017827, 01.08.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/556/14 Справа № 712/8264/14-к Категорія: ч.2 ст.307 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Орленко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2014 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді Євтушенка В.Г.

суддів Іваненка І.В., Швидкого Д.М.

при секретарі Єгорової С.А.

за участі: прокурора Суботіної С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси у приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2014 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 13 травня 2014 року між прокурором та, на той час, підозрюваною ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №12014250040000513 щодо

ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новосавицьке Великомихайлівського р-ну Одеської обл., громадянки України, не працюючої, незаміжньої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, раніше судимої:

- 12.01.2009 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнена ухвалою Орджонікідзенського міського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року умовно-достроково, невідбута частина покарання 5 місяців 8 днів,

та визнано винною ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч.1 ст.317 КК України.

Призначено ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.1 ст.317 КК України - покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_3 до відбування покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишено без змін у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 вирішено рахувати з 06.06.2014 року, зарахувавши у строк відбутого покарання попереднє ув'язнення ОСОБА_3 з 13.03.2014 року по 05.06.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів під час досудового розслідування в сумі 1995,84 грн.

Скасовано ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.04.2014 року про накладення арешту на майно.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4 про придбання у нього наркотичного засобу - опію ацетильованого, незаконно умисно, безоплатно придбала у останнього вказаний наркотичний засіб у кількості близько 15 мл., поміщений у одноразовий медичний шприц ємкістю 20 мл., який, у подальшому, заховала в квартирі за місцем проживання, де зберігала з метою збуту. 13.03.2014 року близько 18.00 год., ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, умисно, незаконно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою отримання грошової винагороди, шляхом продажу за 120 гривень, збула громадянину ОСОБА_5 близько 1 мл. наркотичного засобу, поміщеного у медичний шприц ємкістю 5 мл., після чого останній ін'єкційно вжив придбаний ним наркотичний засіб, перебуваючи в одній з кімнат будинку АДРЕСА_1, після чого використаний шприц викинув в сміттєве відро кухонної кімнати квартири.

Вона ж, 12.03.2014 року близько 20.30 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4 про придбання у нього наркотичного засобу - опію ацетильованого, незаконно умисно, безоплатно придбала у останнього вказаний наркотичний засіб у кількості близько 15 мл., поміщений у одноразовий медичний шприц ємкістю 20 мл., який, у подальшому, заховала в квартирі за місцем проживання, де зберігала з метою збуту. 13.03.2014 року близько 18.25 год. ОСОБА_3, перебуваючи за вищевказаною адресою, умисно, незаконно, усвідомлюючи протиправність власних дій, з метою отримання грошової винагороди, шляхом продажу за 120 гривень, повторно збула громадянину, який залучався працівниками міліції для проведення оперативної закупки, ОСОБА_6 близько 2 мл. наркотичного засобу, поміщеного у медичний шприц ємкістю 5 мл., після чого останній цього ж дня близько 18.35 години, перебуваючи в службовому кабінеті №517 Соснівського РВ м. Черкаси, добровільно видав працівникам міліції придбаний ним особливо-небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, опій ацетильований.

Вона ж, 12.03.2014 року близько 20.30 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4 про придбання у нього наркотичного засобу - опію ацетильованого, незаконно, умисно, безоплатно придбала у останнього вказаний наркотичний засіб у кількості близько 15 мл., поміщений у одноразовий медичний шприц ємкістю 20 мл., який, в подальшому, заховала квартирі за місцем проживання, де зберігала з метою збуту. 13.03.2014 року в період часу з 18.45 год. по 19.10 год. працівниками міліції в ході проведення санкціонованого обшуку житла ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в кімнаті квартири в ліжку під матрацом було виявлено і вилучено медичний шприц ємкістю 20 мл. із рідиною коричневого кольору, яка, згідно висновку судово-хімічної експертизи №2/324 від 14.03.2014 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - концентрат з макової соломки масою 0,146 грам, який ОСОБА_3 зберігала метою збуту.

Вона ж 13.03.2014 року близько 18.00 години надала приміщення квартири, перебуваючої у її фактичному володінні, за адресою АДРЕСА_1, для незаконного вживання наркотичного засобу громадянину ОСОБА_5, що виразилось у тому, що останній, безоплатно придбавши у неї цього дня близько 2 мл. наркотичного засобу - опії ацетильованого, за вказаною адресою на прохання та з дозволу господаря квартири, ОСОБА_3 ін'єкційно вжив придбаний ним наркотичний засіб, перебуваючи в одній з кімнат будинку АДРЕСА_1, після чого використаний шприц викинув у сміттєве відро кухні у квартирі.

Під час досудового розслідування, 13.05.2014 року між прокурором у кримінальному провадженні та, на той час, підозрюваною ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості, згідно якої її сторони дійшли згоди щодо, зокрема, формулювання підозри, правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України. Остання повністю визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторони угоди домовились, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч.2 ст.307 КК України і застосуванням ст.69 КК України у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.1 ст.317 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 буде визначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Оскарженим вироком суду вказану вище угоду було затверджено.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_3, не заперечуючи правильності встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації своїх дій, просить скасувати призначення їй покарання за ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна та остаточно призначити їй покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України, вказуючи на наявність пом'якшуючих покарання обставин та наявність у неї тяжкої хвороби.

Крім того, ОСОБА_3 подано клопотання про застосування щодо неї ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Клопотання про проведення апеляційного розгляду в кримінальному провадженні за участю обвинуваченої, повідомленої через адміністрацію місця попереднього ув'язнення про дату, час та місце його проведення, до апеляційного суду не надходило, тому, приймаючи до уваги те, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченої, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2014 року за відсутності обвинуваченої.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка проти задоволення клопотання про застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році» та апеляційної скарги заперечила, вивчивши матеріали справи, перевіривши апеляційні доводи обвинуваченої та її клопотання про застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, як і клопотання про застосування ЗУ «Про амністію у 2014 році» не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.

У даному випадку при апеляційному розгляді наведених вище підстав установлено не було.

Так вироком суду ОСОБА_3 призначено покарання, узгоджене прокурором та обвинуваченою в угоді про визнання винуватості від 13.05.2014 року, а саме: за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.1 ст.317 КК України -у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_3 до відбування покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Обвинувачена дала свою згоду на призначення покарання, що підтверджується її підписами в тексті угоди (а.с.20) та поясненнями, наданими суду першої інстанції.

Також суд першої інстанції дотримався вимог ч.ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України та переконався у судовому засіданні, що укладення угоди є добровільним, ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, свої права, передбачені ст.474 КПК України, а також наслідки затвердження угоди та наслідки її невиконання. Ці обставини апелянтом не оспорюються.

Отже підстав для задоволення апеляційної скарги при апеляційному розгляді встановлено не було.

Вирок суду, яким призначено покарання ОСОБА_3 не набрав законної сили, а розгляд питання про застосування до обвинуваченої ЗУ «Про амністію у 2014 році» у даному випадку віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції.

Клопотання ОСОБА_3 про застосування щодо неї ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до положень п. «б» ст.8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, а ОСОБА_3 була звільнена ухвалою Орджонікідзенського міського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року умовно-достроково, невідбута частина покарання 5 місяців 8 днів, та знову вчинила зокрема умисний тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК, колегія суддів,

у х в а л и л а:

вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2014 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої - без задоволення.

Клопотання ОСОБА_3 про застосування щодо неї ЗУ „Про амністію у 2014 році„ - залишити без задоволення.

Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :