Ухвала суду № 40017447, 04.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 серпня 2014 року№813/5440/14

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 14.07.2014 року ВП №44024811,

в с т а н о в и в:

01.08.2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 14.07.2014 року ВП №44024811.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є стороною у виконавчому провадженні та оскаржує постанову державного виконавця, яку прийнято при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Сихівським районним судом м. Львова № 464/6748/13-а від 23.06.2014 року про стягнення з управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 50, ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз. 1 ч. 1 ст.28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.11.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 21.11.2008 року з врахуванням виплачених сум в розмірі 17053,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 (далі - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Критеріями визначення юрисдикції суду щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Закріплений у КАС України принцип інстанційної підсудності розмежовує справи, підвідомчі адміністративним судам, у межах системи адміністративних судів між окремими її елементами. Відповідно до ст. ст. 18, 19, 20 КАС України встановлено предметну, територіальну та інстанційну підсудність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до норми п. 2 ст. 3, ст. 20 КАС України адміністративний суд - це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ; місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

Згідно з поданою позовною заявою та долученими до неї матеріалами, позивачем оскаржуються дії державного виконавця та заявлено вимогу про скасування постанови від 14.07.2014 року ВП №44024811 про відкриття виконавчого провадження, винесеної державним виконавцем при виконанні виконавчого листа, виданого Сихівським районним судом м. Львова № 464/6748/13-а від 23.06.2014 року про стягнення з управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова на користь ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 50, ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.11.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 21.11.2008 року з врахуванням виплачених сум в розмірі 17053,12 грн.

Отже позивачем (стороною у виконавчому провадженні) оскаржуються дії державного виконавця та рішення про накладення штрафу з приводу виконання рішення місцевого загального суду як адміністративного суду, і таке рішення судом винесеного у справі розглянутій згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України.

Згідно ч. 6 ст. 181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 (із змінами від 21.05.2012 р. та 14.09.2012 р.) визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судам необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.

Таким чином, незалежно від того, що позивачем є управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова (яке є стороною у виконавчому провадженні), дана справа згідно п. 5 ч. 1 ст. 18 та п. 5 ст. 181 КАС України предметно підсудна Сихівському районному суду м. Львова, як адміністративному, а не Львівському окружному адміністративному суду, оскільки спір виник з приводу дій та рішення державного виконавця при виконанні рішення місцевого загального суду як адміністративного суду, і рішення судом прийнято у справі розглянутій згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України.

Порушення судом правил предметної підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України).

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву головного управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 14.07.2014 року ВП №44024811, слід повернути Управлінню пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова разом з усіма долученими до неї документами.

Керуючись ст. ст. 18, 22, 108, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова до головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 14.07.2014 року ВП №44024811 - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя Сидор Н.Т.