Рішення № 40017420, 04.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.14р. Справа № 30/5005/9937/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" (sabiedriba ar ierobezotu atbildibu "RV TRANS"), зареєстроване у регістрі підприємств Латвійської Республіки, Єдиний реєстраційний номер: 40103514094

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

про стягнення 967 523,51 доларів США

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Касьян О. В., довіреність №1258 від 26.10.2012 року,

від відповідача: Подосьонов Д.О., довіреність № 226 від 01.01.2014р.

Пащук В. В., довіреність № 12 від 01.01.2014р.

Циберман М. В., довіреність № 42 від 01.01.2014р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс":

Хрипун С. О., довіреність № 04/14 від 27.12.2014р.

Момот О. П., довіреність № 13/14 від 27.12.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС" (sabiedriba ar ierobezotu atbildibu "RV TRANS"), зареєстроване у регістрі підприємств Латвійської Республіки, Єдиний реєстраційний номер: 40103514094, місцезнаходження (поштова адреса в Латвійській Республіці): LV-1009, Латвійська Республіка, м. Рига, вул. Яна Асара, 9-18 (LV-1009, Riga, Jana Asara iela 9-18) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 608 202,79 доларів США, з яких:

1)завдані позивачу реальні збитки на загальну суму 510 462,79 доларів США , а саме:

- 167 715,50 доларів США - вартість двох вагонів, які підлягають списанню у зв'язку з неможливістю проведенні відновлюваного ремонту;

- 319 104,22 доларів США - вартість відновлення восьми вагонів

- 23 643,08 доларів США - витрати з транспортування пошкоджених вагонів на вагоноремонтний завод;

2) упущена вигода позивача, який втратив можливість отримувати доходи за договором №1202 від 23.03.2012р., укладеним з компанією ANDRENA GREAT LTD, за період з 16.05.2012р. по 13.11.2012р. у розмірі 97 740,00 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником залізничних напіввагонів, які передані ним у користування компанії ANDRENA GREAT LTD, що в свою чергу використовувала вагони для надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування ТОВ "Юнітранс Логістичні Системи" за договором №А-101 від 11.10.2010р. Вагони позивача слідували порожніми у рухомому складі потягу №3004 відповідача від станції "Мекензієві Гори" до станції призначення "Поштова" під навантаження. 16.05.2012р. о 13:42год на 1407кп ПК 7 парної колії перегону Краснопартизанська-Урожайна сталося сходження з рейок 19 порожніх вантажних вагонів. В процесі транспортної події було пошкоджено вагони в наступному обсязі: 2 вагони до ступеню виключення з інвентарного парку, 1 вагон до ступеню капітального ремонту, 13 вагонів пошкоджені до ступеню деповського ремонту та 3 вагони пошкоджені до ступеню поточного ремонту. Відповідно до акту службового розслідування аварії (форма РБУ-1) відповідача складеного 23.05.2012р., технічного висновку головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту причиною аварії стало сходження з рейок першої колісної пари першого за напрямком руху візка 22-го з голови поїзда вагону №56958549. Позивач вважає, що завдання шкоди його майну сталося з вини відповідача, яка полягає у неналежному технічному контролі за якістю ремонту вагону №56958549, який мав проводити відповідач згідно з умовами укладеного ним договору №ПР/В-072235/НЮдч від 28.12.2007р. з ТОВ "Лемтранс" та випуск на колії загального користування вагону у непридатному для курсування залізницями стані.

Суддя Євстигнеєва Н.М. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2012р. порушила провадження у справі № 30/5005/9937/2012, призначила судове засідання на 11.12.2012р.

Ухвалою від 11.12.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальність "Лемтранс", розгляд справи відкладено на 25.12.2012р.

11.12.2012р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що причиною аварії стало сходження з рейок першої колісної пари першого за напрямком руху візка 22-го з голови поїзда вагону №56958549, яке стало можливим через порушення працівниками ТОВ "Лем транс" вимог п.9.7 Інструкції ЦВ-0015 в частині забезпечення максимально допустимої різниці баз бокових рам візка не більше 2мм при виконанні деповського ремонту. Приймання вагонів з ремонту здійснюється шляхом візуального огляду та проведення контрольних вимірів, проте не передбачає розбирання деталей та вузлів; ТОВ "Лемтранс", яке виконувало ремонт вагону №56958549 має статус підрядника, на якого покладено відповідальність за якість виконаних робіт та дотримання гарантійних зобов'язань. Позивачем не наведені належні докази розміру завданих збитків.

21.12.2012р. ТОВ "Лемтранс" подало до суду письмові пояснення на позов, вказавши, що Комісією зроблено висновок, що причиною сходу є різниця баз бокових рам першого візка у 10мм вагону №56958549, однак акт складений залізницею, яка в даному випадку є зацікавленою особою, в односторонньому порядку. Третя особа вважає, що твердження відповідача про те, що подія сталася через порушення ТОВ "Лемтранс" вимог п.9.7 Інструкції ЦВ-0015 в частині забезпечення максимально допустимої різниці баз бокових рам візка не більше 2мм при виконанні деповського ремонту, помилковим та безпідставним, оскільки: ст.11 Закону України "Про залізничний транспорт України" покладає саме на залізниці зобов'язання забезпечувати безпеку руху поїздів; в період після виходу вагону №56958549 з ремонту до транспортної події вагон знаходився в експлуатації, курсував залізницями України, перевозив вантажі, кожен раз на станції завантаження вагон №56958549 проходив огляд і визнавався придатним для перевезення вантажів, про що робився відповідний запис у книгах ВУ-14. Основний перевізний документ - накладна, яка є договором, укладеним між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Тобто ТОВ "Лемтранс" не було перевізником даного вагону і не вело діяльність, пов'язану з використанням транспортних засобів за договором перевезення. Саме Залізниця виступала перевізником зазначеного вагону, що прямувала під навантаження. Згідно зі ст.1187 ЦК України діяльність, що пов'язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.

У зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці призначено повторний автоматичний перерозподіл справ. Справу передано для розгляду по суті судді Мілєвій І.В.

Ухвалою від 26.12.2012р. справу № 30/5005/9931/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.01.2013р.

21.01.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 04.02.2013р.

Ухвалою від 04.02.2013р. призначено комплексну експертизу, провадження у справі зупинено.

17.04.2013р. від експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому він просить уточнити зміст експертного завдання, а саме питання №2 та №3, а також повідомляє, що питання №1 не може бути вирішене в зв'язку з відсутністю в інституті фахівців відповідної галузі знань.

Ухвалою від 02.07.2013р. поновлено провадження у справі з 10.07.2013р., справу призначено до розгляду на 10.07.2013р.

Ухвалою суду від 10.07.2013р. зобов`язано позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС") подати до суду проведений ВАТ "Стаханівський вагонобудівний завод" детальний розрахунок реальних збитків позивача, завданих необхідністю списання вагонів №61709325, 61709143 у зв'язку з неможливістю проведення відновлюваного ремонту у розмірі 1 340 550,00грн. та відновлення вагонів 61611180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 у розмірі 319 104,22грн. Питання №1, №2, №3, поставлені на вирішення експерта в ухвалі суду від 04.02.2013р. про призначення комплексної експертизи викладено в наступній редакції: "1.Чи підтверджуються документально реальні збитки позивача, завдані необхідністю списання вагонів №61709325, 61709143 у зв'язку з неможливістю проведення відновлюваного ремонту у розмірі 1 340 550,00грн. та відновлення вагонів 61611180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 у розмірі 319 104,22грн., згідно розрахунку, проведеного ВАТ "Стаханівський вагонобудівний завод" (т.2 а.с.1-лист; детальний розрахунок - витребуваний ухвалою суду від 10.07.2013р. - буде направлено додатково)? 2.Чи підтверджуються документально збитки позивача у вигляді упущеної вигоди від втрати можливості позивачем отримувати частину доходів за договором №1202, укладеним ним з компанією ANDRENA GREAT LTD 23.03.2012р. внаслідок пошкодження залізничних вагонів №61709325, 61709143, 61611180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 за період з 16.05.2012р. по 14.11.2012р. в розмірі 97740 доларів США (781235,82грн. за курсом НБУ на 15.11.2012р.) згідно розрахунку позивача, що міститься в позовній заяві?". Провадження у справі - зупинено.

До суду повернулись матеріали справи з висновком судової залізнично-транспортної експертизи.

Ухвалою суду від 12.06.2014р. поновлено провадження у справі з 25.06.2014р. та призначено судове засідання на 25.06.2014р.

16.04.2014р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 967 523,51 доларів США, з яких:

- 598 163,51 доларів США - загальна сума завданих позивачу реальних збитків (574520,43 доларів США - збитки від пошкодження десяти вагонів, 188 979,12грн. - 23 643,08 доларів США (за курсом НБУ на 15.11.2012р.) витрати з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання);

- 369 360,00 доларів США - упущена вигода.

25.06.2014р. розгляд справи відкладено на 02.07.2014р.

02.07.2014р. відповідач подав відзив на позовну заяву вказав, що позивач, посилаючись на Статут залізниць України, сам порушує норми його статей, якими передбачено обов'язковість досудового врегулювання спорів та пред'явлення претензії протягом 6 місяців з дня виникнення підстав для її заявлення - схід вагонів відбувся 16.05.2012р., а позов поданий 15.11.2012р. без попереднього заявлення претензії. Зміна місця зберігання речових доказів здійснена на прохання позивача, постановою від 19.09.2012р., враховуючи безоплатне зберігання зазначеного майна на території ДП "Придніпровська залізниця", є виключно бажанням позивача і не пов'язана з діями потерпілої сторони щодо відновлення свого порушеного права. Факт визнання її доказами у кримінальній справі також вказує на те, що у позивача була відсутня реальна можливість експлуатації зазначених об'єктів після сходу, навіть за умови виконання ремонту; використання або не використання позивачем зазначеного майна не є об'єктом впливу відповідача, а це виключає наявність вини відповідача, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і вигодою упущеною позивачем. Відповідно до умов договору обов'язок виконання ремонту майна покладається на позивача, проте цей обов'язок ним не був виконаний з причин, що не залежали від відповідача. Факт відсутності вини відповідача підтверджується висновками судової залізнично-транспортної експертизи; відповідач не погоджується з висновком суб'єкта оціночної діяльності, зазначаючи, що вартість витрат, використана фахівцем, є завищеною і необґрунтованою. (т.7 а.с. 4-9).

Також 02.07.2014р. відповідач подав клопотання про залучення належного відповідача у справі - ТОВ «Лемтранс». Позивач вважає джерелом підвищеної небезпеки потяг № 3004, проте ані в матеріалах службового розслідування, ані в позовній заяві ТОВ "РВ ТРАНС" не наводить жодних доказів того, що саме потяг № 3004 (як цілісний об'єкт) мав будь-які несправності. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що саме несправність вагона № 56958549, як джерела підвищеної небезпеки, яким володіє ТОВ "Лемтранс", стала причиною завдання шкоди майну позивача. З огляду на те, що причиною аварії стала несправність вагону № 56958549, орендарем (володільцем в розумінні норм ЦК України) якого є ТОВ "Лемтранс", саме ТОВ "Лемтранс" є неналежним відповідачем, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, має відповідати за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (т.7 а.с.13-15).

02.07.2014р. оголошено перерву до 10.07.2014р.

Ухвалою від 10.07.2014р. задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду справи др. 29.07.2014р. включно.

09.07.2014р. позивач подав до суду заперечення на відзив відповідача та 24.07.2014р. додаткові пояснення, в яких вказав, що витрати позивача з транспортування пошкоджених вагонів до місця їх зберігання складають 15 600,23 долари США.

10.07.2014р. у судовому засіданні оголошено перерву до 29.07.2014р.

У судове засідання з'явилися представники сторін, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012р. між SIA RV TRANS (виконавець) та ANDRENA GREAT LTD (замовник) було укладено договір №1202 про надання послуг з надання у користування рухомого складу (далі -договір) (т.1 а.с.59-64).

Виконавець зобов'язується надати, а замовник прийняти у користування особисті вагони виконавця (далі за текстом: рухомий склад - РС), технічно і комерційно придатні до перевезення вантажів замовника. Номери вагонів, кількість, рік виготовлення зазначаються в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 до даного договору) (п. 1.1 договору).

Надання РС у користування відбувається на станції (станціях), визначених за згодою сторін цього договором і оформляється актом прийому - передачі, який підписується на з.д. станції, узгодженої сторонами. Датою початку користування є дата підписання актів прийому-передачі на станції (станціях) прийому-передачі. День підписання акта прийому-передачі вважається першим днем ??користування (п. 2.1 договору).

Акти прийому-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. В актах прийому-передачі фіксуються номери вагонів, модель, вид РС, дати виготовлення, технічний стан ПС, що надається в користування (п. 2.2 договору).

Виконавець передає замовнику РС в технічно справному стані, попередньо очищений від залишків перевезених вантажів, а при необхідності проводить відповідну хімічну обробку по знешкодженню і знезараженню рухомого складу (п. 3.1.1 договору).

Розмір плати за користування сторони узгоджують в протоколах узгодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною цього договору (додаток №2 до даного договору) (п.5.2 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.04.2013 р., а частини взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 9.1 договору).

Згідно з Актом приймання-передача полу вагонів по договору №1202 від 23.03.2012р. виконавець передав, а замовник прийняв, в тому числі вагони №61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 (т.1 а.с.65-66).

Відповідно до п. 2.1 Додатку №2 по договору №1202 від 23.03.2012р. вартість користування вагонами складає 54 долари США за добу за 1 вагон (т.1 а.с.68).

11.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітранс Логістичні системи» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Андрена Грейт ЛТД» (експедитор) було укладено договір №А-101 про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів по внутрішньому та міжнародному сполученню (договір перевезення).

Даний договір регулює взаємовідносини сторін з організації експедитором комплексу транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів клієнта по територіям ЄС і СНГ, а також по іншим територіям (п. 1.1 договору №А-101).

27.05.2011р. між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітранс Логістичні системи» (експедитор) було укладено договір № ПР/М/-11309/НЮп про організацію перевезень вантажів по залізничницях України.

Цей договір регулює взаємовідносини сторін, що пов'язані з організацією та здійсненням перевезень вантажів у експортно-імпортному та внутрішньодержавному сполученнях, а також наданням додаткових послуг за перевезення по території України по узгодженим тарифам і ставкам (п. 1 договору № ПР/М/-11309/НЮп).

Залізниця зобов'язується на підставі заяви експедитора й при наявності плану перевезень здійснювати прийом і відправлення вантажів, що належать експедитору або вантажовласникам, які вказані в заявці експедитора. Забезпечувати подачу рухомого складу для перевезення вантажів встановленим порядком (п. 2.1.3, 2.1.4. договору № ПР/М/-11309/НЮп).

16.05.2012р. відповідно до заяви ТОВ «Юнітранс Логістичні системи» від 05.05.2012р. за договором №А-101 від 11.10.2010р. (т.1 а.с.79), погодженою Товариством з обмеженою відповідальністю «Андрена Грейт ЛТД» (т.1 а.с.80), договору №ПР/М-11309 від 27.05.2011р. про організацію перевезень вантажів по залізницях України, залізничних накладних (т.1 а.с. 89-98) порожні вагони позивача слідували у рухомому складі потягу №3004 від станції «Мекензієві Гори» до станції призначення «Поштова» під завантаження.

16.05.2012р. о 13:42 на 1407 км ПК 7 парної колії перегону Краснопартизанська-Урожайна сталося сходження з рейок 19 порожніх вантажних вагонів поїзда № 3004.

В результаті транспортної події були пошкоджені вагони №61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903, що відображено в актах про пошкодження вагонів (т.1 а.с. 108-117).

У висновку судової залізнично-транспортної експертизи №404/405/406 від 30.05.2014р. (т.-4, а.с. 70-105) судовий експерт вказав, що:

- встановити, у якому технічному стані перебували елементи ходових частин вагона № 56958549 у момент його сходу з рейок 16.05.2012 року на 1407 км перегону Краснопартизанська - Урожайна Придніпровської залізниці і чи відповідав цей стан вимогам нормативних документів, що діяли на залізничному транспорті України не можливо, оскільки елементи ходових частин і конструкцій вагона № 56958549 під час його сходу з рейок отримали ушкодження.. Оскільки колісні пари вагона № 56958549 у момент сходу з рейок перебували у справному стані і не мали ознак не характерного для нормальних умов експлуатації зносу, ймовірно, що елементи ходових частин і конструкцій вагона №56958549 у момент його сходу з рейок 16.05.2012 року на 1407 км перегону Краснопартизанська - Урожайна Придніпровської залізниці перебували у працездатному стані, при якому експлуатація даного вагона була дозволена;

- достовірно встановити відповідність дій інженера з приймання вагонів вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, у процесі контролю параметрів баз бокових рам візків при прийманні вагона №56958549 з деповського ремонту вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, експертним шляхом неможливо. Ймовірно, що невідповідність між діями інженера з приймання вагонів та вимогами нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, у процесі контролю параметрів баз бокових рам візків при прийманні вагона №56958549 з деповського ремонту місця не мала;

- достовірно встановити, чи мала місце невідповідність дій оглядачів вагонів вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, у процесі огляду бокових рам візків вагона №56958549 під час його технічного обслуговування неможливо. Ймовірно, невідповідність дій оглядачів вагонів вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, у процесі огляду бокових рам візків вагона №56958549 під час його технічного обслуговування місця не мала;

- ймовірно причиною сходу з рейок рухомого складу у поїзді № 3004 є вкачування на головку рейки колеса одного з вагонів, які слідували перед вагоном № 56958549. До послідовності проміжних технічних причин, які призвели до безпосередньої причин сходу у даному випадку не можуть входити:

- перевищення допустимої різниці баз бокових рам візка вагона № 56958549;

- збільшення зазорів між корпусами букс і напрямними бокової рами візка;

- понаднормативний знос, вздовж вагона № 56958549 елементів системи спирання кузова на візки (п'ятника та підп'ятника);

- злам опори ковзуна надресорної балки № 5892 вказаного вагона;

- невідповідність нормативних та фактичних дій інженера з приймання вагонів у процесі контролю параметрів баз бокових рам візків при прийманні вагона № 56958549 з деповського ремонту;

- невідповідність нормативних та фактичних дій оглядачів вагонів у процесі огляду бокових рам візків вагона № 56958549 під час його технічного обслуговування.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що причиною аварії стало сходження з рейок першої колісної пари першого за напрямком руху візка 22-го з голови поїзда вагону №56958549, яке стало можливим через порушення працівниками ТОВ "Лемтранс" вимог п.9.7 Інструкції ЦВ-0015 в частині забезпечення максимально допустимої різниці баз бокових рам візка не більше 2мм при виконанні деповського ремонту.

Наведене твердження спростовується висновком судової залізнично-транспортної експертизи №404/405/406 від 30.05.2014р., згідно з яким до послідовності проміжних технічних причин, які призвели до безпосередньої причин сходу у даному випадку не можуть входити, в тому числі перевищення допустимої різниці баз бокових рам візка вагона № 56958549. Також експерт вказав, що оскільки колісні пари вагона № 56958549 у момент сходу з рейок перебували у справному стані і не мали ознак не характерного для нормальних умов експлуатації зносу, ймовірно, що елементи ходових частин і конструкцій вагона №56958549 у момент його сходу з рейок перебували у працездатному стані, при якому експлуатація даного вагона була дозволена.

У висновку судовий експерт зазначає, що ймовірно причиною сходу з рейок рухомого складу у поїзді № 3004 є вкачування на головку рейки колеса одного з вагонів, які слідували перед вагоном № 56958549.

Відповідно до п.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення вантажу вагони.

Залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України. Безпека руху поїздів - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв (ч.1,2 ст.11 «Про залізничний транспорт»).

Відправники, одержувачі вантажів та власники під'їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди (ст. 24 Закону України «Про залізничний транспорт»).

За пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди (абз. 2 п. 126 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного

виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Згідно з п.6 Статуту залізниць України залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери є транспортними засобами.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню

предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вирішуючи питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК України, слід визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну). Юридична ознака володільця полягає в тому, що володільцем визнається тільки та особа, яка на відповідних правових підставах володіє об'єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку. У свою чергу матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечними об'єктами. У разі, якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (наприклад, управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він нестиме відповідальність за заподіяну шкоду. Тобто, як правило, обидві ознаки володільця небезпечного об'єкта повинні мати місце, крім випадків, передбачених законом.

Стосовно юридичної ознаки: згідно з п. 2.1.3, 2.1.4. договору № ПР/М/-11309/НЮп залізниця зобов'язується на підставі заяви експедитора й при наявності плану перевезень здійснювати прийом і відправлення вантажів, що належать експедитору або вантажовласникам, які вказані в заявці експедитора. Забезпечувати подачу рухомого складу для перевезення вантажів встановленим порядком. 16.05.2012р. відповідно до заяви ТОВ «Юнітранс Логістичні системи» від 05.05.2012р. за договором №А-101 від 11.10.2010р. (т.1 а.с.79), погодженою Товариством з обмеженою відповідальністю «Андрена Грейт ЛТД» (т.1 а.с.80), договору №ПР/М-11309 від 27.05.2011р. про організацію перевезень вантажів по залізницях України, залізничних накладних (т.1 а.с. 89-98) порожні вагони позивача слідували у рухомому складі потягу №3004 від станції «Мекензієві Гори» до станції призначення «Поштова» під завантаження.

Щодо матеріальної ознаки: 16.05.2012р. безпосередньо відповідач здійснював експлуатацію рухомого складу потягу №3004, що останнім не заперечується.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 Цивільного кодексу України).

16.04.2014р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 967 523,51 доларів США, з яких:

- 598 163,51 доларів США - загальна сума завданих позивачу реальних збитків (574520,43 доларів США - збитки від пошкодження десяти вагонів, 188 979,12грн. - 23 643,080 доларів США (за курсом НБУ на 15.11.2012р.) витрати з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання);

- 369 360,00 доларів США - упущена вигода.

В підтвердження розміру завданих збитків позивач надає звіти про встановлення величин матеріальних збитків нанесених останньому в результаті пошкодження належних йому вагонів. Відповідно до яких, оцінювач - ОСОБА_10 (ФОП ОСОБА_11) (ОСОБА_10 - кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1 виданий 22.05.1999р, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_2 від 30.05.2008р., кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_3 від 15.07.2013р.; ОСОБА_11 - кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_4 від 15.04.2006р.; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_5 від 18.09.2007р.; сертифікат суб'єкт оціночної діяльності НОМЕР_6 від 25.10.2013р.) визначив величину матеріального збитку у наступних розмірах:

- вагон № 61709143 - 617 087,35 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 77 203,47 доларів США) ( т.4 а.с.121);

- вагон № 61709325 - 617 087,35 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 77 203,47 доларів США) ( т.4 а.с.178 );

- вагон № 61709754 - 419641,73 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 52501,15 доларів США) (т. 5 а.с.13);

- вагон № 61709903 - 399 000,82 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 49918,78 доларів США) (т. 5 а.с.63);

- вагон № 61709952 - 422343,45 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 52839,17 доларів США) (т. 5 а.с.111);

- вагон № 61710687 - 399324,73 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 49959,31 доларів США) (т. 5 а.с.159);

- вагон № 61711180 - 463648,29 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 58006,79 доларів США) (т. 5 а.с.208);

- вагон № 61711412 - 431522,30 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 53987,53 доларів США) (т. 6 а.с.13);

- вагон № 61712188 - 412690,99 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 51631,55 доларів США) (т. 6 а.с.63);

- вагон № 61712337 - 409794,79 грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,993 грн./дол. США - 51269,21 доларів США) (т. 6 а.с.111);

Загальна сума визначених оцінювачем збитків від пошкодження вказаних десяти вагонів позивача складає 4 592 141,8грн. (позивач нарахував станом на 15.11.2012р. за курсом НБУ 7,99 грн./дол. США -574 520,43 доларів США).

Позивач у додаткових поясненнях, поданих до суду 24.07.2014р. вказав, що придбав вагони у ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод», на підставі контракту № 29 від 24.02.2012р., сплативши їх вартість у доларах США. Два вагони після аварії не підлягають відновленню, внаслідок чого повністю втрачено їх вартість, виражену в доларах США, інші 8 вагонів підлягають відновленню. Враховуючи те, що позивач є нерезидентом та не має представництва на території України, розрахунок з ремонтним підприємством за відновлення пошкоджених вагонів буде відбуватися також в доларах США. Тому позивачем здійснено перерахунок суми збитків, визначених суб'єктом оціночної діяльності, в долари США.

Дійсно, п.4.1 контракту № 29 від 24.02.2012р., укладеного між позивачем та ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» валютою контракту та платежу є долари США.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 23 643,08 доларів США - витрат з транспортування пошкоджених вагонів на вагоноремонтний завод. Однак у додаткових письмових пояснення, поданих до суду позивач вказав, що витрати позивача з транспортування пошкоджених вагонів до місця їх зберігання складають 15 600,23 долари США.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що зміна місця зберігання речових доказів здійснена на прохання позивача постановою від 19.09.2012р., враховуючи безоплатне зберігання зазначеного майна на території ДП "Придніпровська залізниця", є виключно бажанням позивача і не пов'язана з діями потерпілої сторони щодо відновлення свого порушеного права.

Пошкоджені вагони були придбані позивачем у ВАТ "Стаханівський вагонобудівний завод" за контрактом на поставку продукції № 29 від 24.02.2012р. (т.1 а.с.13-21) та на час транспортної пригоди знаходились на гарантії відповідно до п.6.2 контракту (36 місяців з дати поставки). Згідно з умовами п. 6.4 контракту позивач, в межах строку гарантії, звернувся до заводу-виробника з листом № 2-09/12 від 21.09.2012р., в якому запропонував провести огляд пошкоджених вагонів; пропонувалось у разі необхідності доставки вагонів на промисловий майданчик заводу, плату за їх зберігання не нараховувати до вирішення питання про виконання відновлювального ремонту.

У відповідь на цей лист ВАТ "Стаханівський вагонобудівний завод" у листі № 13092 від 26.09.2012р. вказав, що просить забезпечити доставку ваганів на завод в м.Стаханов та погодився з пропозицією у такому випадку плату за зберігання вагонів не нараховувати.

Позивач зазначає, що з метою мінімізації витрат (можливість безоплатного зберігання), забезпечення вимог по кримінальній справі щодо відповідального зберігання та виконання необхідних дій з огляду пошкоджених вагонів, що передбачені в межах гарантійного обслуговування домовленістю позивача та заводу-виробника, виникла об'єктивна необхідність транспортувати вагони на ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод».

В межах укладеного між позивачем та компанією АNDRENА GREАТ договору транспортного експедирування № 1217 від 01.04.2012 р., позивачем була надана експедитору заявка від 01.10.2012 р. вих. №1-10/12 про організацію перевезення 10 пошкоджених вагонів з території ВСП «Джанкойське вагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» на територію ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод».

Компанія АNDRENА GREАТ відповідно до заявки № 874 від 08.10.2012р. доручила виконання зазначених операцій субекспедитору - ТОВ «Юнітранс-Оператор», з яким у неї укладений договір транспортної експедиції № 52 від 01.12.2010 р.

Фактичне виконання операцій субекспедитором ТОВ «Юнітранс Оператор» з доставки пошкоджених вагонів за зазначеним маршрутом підтверджується наступними доказами:

- випискою Єдиного технологічного центру по обробці документів відповідача про списання з рахунку ТОВ «Юнітранс Оператор» залізничного тарифу за перевезення, станція відправлення Джанкой - 101 652,00 грн.;

- випискою Єдиного технологічного центру по обробці документів відповідача про списання з рахунку ТОВ «Юнітранс Оператор» залізничного тарифу за перевезення, станція відправлення Джанкой - 22010.40 грн.;

- складеними між ВСП «Джанкойське вагонне депо» та ТОВ «Юнітранс Оператор» актом №1236 виконаних робіт від 20.11.2012 р. про навантаження та відправлення колісних пар, подавання та забирання вагону, рахунком №1236 від 27.11.2012 р.,калькуляцією на навантаження 40 колісних пар на суму - 3880,97 грн.;

- складеними між ВСП «Джанкойське вагонне депо» та ТОВ «Юнітранс Оператор» актом №1088 виконаних робіт від 01.11.2012 р. про навантаження та відправлення вагонів, рахунком № 1088 від 01.11.2012 р., звідною калькуляцією на навантаження та відправку вагонів, калькуляцією на навантаження вагонів, платіжним дорученням № 558 від 29.11.2012р. на суму - 22 314,72 грн.;

- складеними між ВСП «Джанкойське вагонне депо» та ТОВ «Юнітранс Оператор» актом №1182 виконаних робіт від 11.10.2012 р. про навантаження та відправку візків, рахунком № 1182 від 16.11.2012 р., звідною калькуляцією на навантаження 20 візків в піввагон № 65384562, калькуляцією на навантаження 20 візків в піввагон № 65384562, калькуляцією на випробування тормозу на вагоні, платіжним дорученням № 558 від 29.11.2012 р. (копії додаються) на суму - 1693,18 грн.;

- укладеним між ТОВ «ТЕК «МГ-Транс» та ТОВ «ЮНІТРАНС ОПЕРАТОР» 27.06.2012 р. договором транспортно-експедиторського обслуговування вантажів №139/ДЕ; рахунком-фактурою № 411 від 05.11.2012 р. на послугу: ТЕО при внутрішньому перевезенні у листопаді 2012 р. вантажу «візки» у напівагоні власності УТЛЦ по маршруту: ст. Джанкой -ст. Стаханов; актом виконаних робіт № 4 від 30.11.2012 р. та додатком до нього на суму - 11012,40 грн.;

- відомістю № 26100770 плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 26.10.2012 р. на суму - 1545,50 грн.;

- відомістю №25100768 плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 25.10.2012 р. на суму -1545.50 грн.;

- відомістю № 22110879 плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 22.11.2012 р. на суму - 1545.50 грн.;

- відомістю № 09119052 плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 09.11.2012 р. на суму - 1545.50 грн.; всього на загальну суму -168 745,67 грн.

У свою чергу між ТОВ «Юнітранс Оператор» та компанією АNDRENА GREАТ були складені наступні акти виконаних робіт (наданих послуг) за договором транспортної експедиції № 52 від 01.12.2010р.:

- №513 від 30.11.2012р. з додатком до нього про виконання перевезень за маршрутом Джанкой-Стаханов у вагонах №№ 44691129, 44914125 на загальну суму 2776.65 (1388.33+1388,32) долара США.

- № 418 від 31.10.2012р. з додатком до нього про виконання перевезень за маршрутом Джанкой-Стаханов у вагонах №№ 44053486, 44086148, 44210581, 44238665, 44371136, 44481646, 44567550, 44691905, 44949972, 44982452 на загальну суму 12 823,58 долара США, а всього на суму 15 600,23 долара США.

Згідно з актами виконаних послуг між позивачем та компанією АNDRENА GREАТ № 01 від 31.01.2013 р. на суму 12 823,58 доларів США та № 02 від 31.01.2013 р. на суму 2 776,65 доларів США та рахунком (invoice) № 1113/012 від 31.01.2013 р., позивачем сплачено компанії АNDRENА GREАТ 15 600,23 долара США за договором транспортного експедирування № 1217 від 01.04.2012 р. наступними частинами:

- 2 776,65 доларів США, згідно дебетового авізо №FТ1305837773 від 28.02.2013 р.;

- 9 000 доларів США, згідно дебетового авізо № FТ1305931030 від 01.03.2013 р.;

- 3823,58 доларів США, згідно дебетового авізо № FТ1305931094 від 01.03.2013 р.

Позивач зазначає, що витрати на транспортування вагонів понесені ним у доларах США, на підставі укладеного між ним та компанією АNDRENА GREАТ договору транспортного експедирування № 1217 від 01.04.2012 р.

Так, п. 4.2 договору транспортного експедирування № 1217 від 01.04.2012 р. укладеного між позивачем та компанією АNDRENА GREАТ визначено, що валютою даного договору та валютою платежу є долар США.

У додаткових письмових поясненнях та у судовому засіданні 29.07.2014р. позивач вказав, що його витрати з транспортування пошкоджених вагонів склали 15 600,23 долари США, разом з тим відповідної заяви про зменшення позовних вимог позивач до суду не подавав. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення витрат за транспортування пошкоджених вагонів частково на загальну суму 15600,23 долари США.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму упущеної вигоди у розмірі - 369 360,00 доларів США з 16.05.2012р. по 01.04.2014р.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ч.1 ст.225 Господарського кодексу України).

Відповідно до умов договору № 1202 від 23.03.2012р. укладено між позивачем та компанією АNDERЕNА GREAТ LTD договору, вагони позивача, які в подальшому були пошкоджені в результаті аварії, перебували у користуванні АNDERЕNА GREAТ LTD. Відповідно до п.2.1 Додатку №2 до договору №1202 від 23.03.2012р. вартість користуванні вагонами складає 54дол.США за добу за 1 вагон.

29.03.2013р. позивач та АNDERЕNА GREAТ LTD підписали додаток № 8 до договору № 1202 від 23.03.2012 р., яким пролонговано дію договору до 01.04.2014 р. (т.6 а.с. 154).

Позивач подав до суду листи (т.7 а.с.2-3), які підтверджують, що сторони договору №1202 від 23.03.2012 р. погодились продовжити його дію до 01.04.2014 р. до того, як відбулась аварія 16.05.2012р. Так, в листі вих. №12065 від 23.04.2012р. на адресу позивача директор АNDERЕNА GREAТ LTD вказав, що у відповідь на лист від 23.04.2012р. погоджується з пропозицією продовжити строк дії договору № 1202 від 23.03.2012 р. до 01.04.2014р.

Тобто, у зв'язку з пошкодженням вагонів позивача, останній втратив можливість отримувати доходи за договором № 1202 від 23.03.2012р. у період з 16.05.2012р. по 01.04.2014р.

У відзиві відповідач посилається на те, що факт визнання пошкоджених вагонів доказами у кримінальній справі також вказує на те, що у позивача була відсутня реальна можливість експлуатації зазначених об'єктів після сходу, навіть за умови виконання ремонту; використання або не використання позивачем зазначеного майна не є об'єктом впливу відповідача, а це виключає наявність вини відповідача, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і вигодою упущеною позивачем.

Суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки кримінальна справа №021112012021810, в рамках якої вагони №61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 визнані речовими доказами, порушена саме за фактом аварії, що сталась 16.05.2012р. (т.6 а.с.160). Відсутність реальної можливості у позивача експлуатації зазначених вагонів є безпосереднім наслідком аварії 16.05.2012р., так само як і порушення кримінальної справи і відповідно визнання вагонів речовими доказами.

У відзиві та у судовому засіданні відповідач наголошував, що обов'язок виконання ремонту майна покладається на позивача, однак ТОВ «РВ ТРАНС» не вживає заходів для його здійснення.

Постановою від 19.09.2012р. у кримінальній справі №021112012021810 змінено місце перебування 10 вантажних вагонів (№61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903), які передано на схоронність та зберігання Компанії SIA RV TRANS (т.6 а.с.161).

Відповідно до ч.2 ст.100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наведене дозволяє зробити висновок, що позивач зобов'язаний зберегти передані йому речові докази (вагони) у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, тобто не може їх відремонтувати та здійснювати їх експлуатацію до вирішення питання щодо речових доказів в рамкам кримінального провадження.

02.07.2014р. відповідач подав клопотання про залучення належного відповідача у справі - ТОВ «Лемтранс» (т.7 а.с.13-15).

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали подану заяву, пояснили, що вважають належним відповідачем по справі саме ТОВ «Лемтранс», однак оскільки для відповідної заміни необхідна згода позивача, яка наразі відсутня, просили врахувати подане клопотання при винесенні рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог до ДП «Придніпровська залізниця».

Відповідно до ч.3 ст.24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК (абз.2 п.1.3 Постанови Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практикизастосування господарського кодексу України судами першої інстанції»).

Суд відмовляє в задоволення клопотання відповідача, оскільки відповідної згоди позивача на заміну відповідача ДП «Придніпровська залізниця» Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» не надано, а підстав для залучення до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з ч.1 ст 24 ГПК суд не вбачає.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 959 480,66 долари США, з яких: 574520,43 доларів США - збитків від пошкодження вагонів, 15600,23 доларів США - витрат з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання, 369 360,00 доларів США - упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 534,35грн. (0,83%), на відповідача - 63 845,65грн. (99,17%).

Відповідно до ст.44 Господарського кодексу України судові витрати складаються, зокрема з сум судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Також згідно з ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Лемранс» сума, що підлягає сплаті за проведення судової експертизи - 36800,00грн. (т.4 а.с.69).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49038, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б.108, ідентифікаційний код 26139824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ ТРАНС» (єдиний реєстраційний номер у регістрі підприємств Латвійської Республіки 40103514094, місцезнаходження (юридична та фактична адреса): LV-1009, Латвійська Республіка, м.Рига, вул.Яна Асара,9-18 (LV-1009, Jana Asara iela 9-18) 959 480,66 долари США, з яких: 574520,43 доларів США - збитків від пошкодження вагонів, 15600,23 доларів США - витрат з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання, 369 360,00 доларів США - упущеної вигоди, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49038, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б.108, ідентифікаційний код 26139824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РВ ТРАНС» (єдиний реєстраційний номер у регістрі підприємств Латвійської Республіки 40103514094, місцезнаходження (юридична та фактична адреса): LV-1009, Латвійська Республіка, м.Рига, вул.Яна Асара,9-18 (LV-1009, Jana Asara iela 9-18) витрати по сплаті судового збору у розмірі 63 845,65грн., про що видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49038, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б.108, ідентифікаційний код 26139824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (83086, м.Донецьк, вул. Артема,7, ідентифікаційний код 30600592) витрати по оплаті сум за проведення судової експертизи у розмірі 36800,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2014

Суддя І.В. Мілєва