Ухвала суду № 40015430, 05.03.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.03.2014 Справа № 554/167/14-ц Провадження № 4-с/554/9/2014

У Х В А Л А

05 березня 2014 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.,

при секретарі - Жданову Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Полтаві матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ та дій державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Койнаш О.В. неправомірними,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Октябрського районного суду м.Полтави знаходиться скарга ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ та дій державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Койнаш О.В. неправомірними, які полягають в тому, що з часу подання нею 14 червня 2013 року до канцелярії Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ виконавчого листа № 554/766/13-ц виданого Октябрським районним судом м.Полтави від 14 червня 2013 року про стягнення на її користь з ОСОБА_3 грошових коштів, не вчинено жодних дій на виконання рішення суду, а також не направлено рекомендованим листом з повідомленням постанови про відкриття виконавчого провадежння, що передбачено ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник у судове засідання не з»явилася, надіслала до суду заяву про розгляд скарги без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі (а.с.93).

Державний виконавець Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Койнаш О.В. у судове засідання не з»явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення скарги заперечувала, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження надсилав стягувачу інший державний виконавець (а.с.117).

Представник Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ надіслав до суду письмові заперечення проти скарги, в яких зазначив, що в ході виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості, ДВС вчинено ряд виконавчих дій, а саме відкрито виконавче провадження, про що заявнику направлено копію постанови, направлені запити до реєструючих установ для виявлення майна боржника, здійснено вихід за місцем проживання останнього, направлено подання про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. З цих підстав в задоволенні скарги прохав відмовити (а.с.118-119).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 4 391 грн. 25 коп. (а.с.65-67).

За заявою ОСОБА_1 від 18 червня 2013 року заступником начальника відділу Щербою Д.М. 19 червня 2013 року відкрито виконавче провадження № 38527431 з виконання виконавчого листа № 2/554/1404/2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 4 391 грн. 25 коп. (а.с.121).

Зазначена постанова направлена заявнику 20 червня 2013 року за вих.№ 8534/08-28/3 простим листом, що слідує із журналу вихідної кореспонденції (а.с.120, 127-128).

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 2 статті 387 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання

рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження,

надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з

повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п. 3 вказаної Постанови при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11).

Відповідно до п. 5 зазначеної Постанови, враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із наданих суб»єктом оскарження матеріалів виконавчого провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження виніс заступник начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Щерба Д.М., тому скарга в частині не виконання державним виконавцем Койнаш О.В. вимог ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставною і задоволеннню не підлягає.

Разом з тим, судом встановлено, що після відкриття виконавчого провадження, останнє передане на виконання державному виконавцю Койнаш О.В., а тому скарга підлягає задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльності зазначеного державного виконавця, а не Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ, з наступних підстав.

В своїх запереченнях на скаргу начальник Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ зазначив, що з метою виявлення майна, зареєстрованого за боржником, державним виконавцем відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» направлені запити до реєструючих установ, згідно наданих відомостей, рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстровано, останній не працює.

Згідно наданої відповіді з ДПС України про джерела отримання доходів боржника, про номери рахунків відкритих у банках встановлено, що боржник на обліку в органах ДПС не перебуває.

Проте, як вбачається з наданих копій, запит на ім»я начальника ВРЕР УДАІ УМВС України в Полтавській області направлений щодо виконання виконавчого документа № 2-2846 від 28 жовтня 2009 року, з Полтавського БТІ «Інвентаризатор» отримана відповідь на запит від 29 серпня 2011 року за вих.№ 28721, повідомлення ОСОБА_1 про хід виконання виконавчого листа направлено 01 березня 2013 року за вих. № 2897/08-28/5, відповідь з ДПІ отримана на запит № 65828 від 17 липня 2012 року, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України встановлно ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10 жовтня 2011 року (а.с.122-130), тобто всі ці виконавчі дії вчинялися щодо виконання іншого рішення суду та до ухвалення рішення від 01 квітня 2013 року.

З часу відкриття виконавчого провадження ВП № 38527431 від 19 червня 2013 року державним виконавцем Койнаш О.В. здійснено лише вихід на місце державного виконавця 17 лютого 2014 року, майже через 8 місяців, про що свідчить Акт державного виконавця. Інших заходів для примусового виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2013 року, які державний виконавець зобов»язаний вживати відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», не вжито.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання бездіяльності державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Койнаш О.В. щодо невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2013 року неправомірною та зобов»язання останню вжити заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.383, 386-388 ЦПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Койнаш О.В. щодо невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення - неправомірною.

Зобов»язати державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Койнаш О.В. вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 01 квітня 2013 року, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяЛ.І. Савченко