Рішення № 40015384, 31.07.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" липня 2014 р. Справа № 906/718/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача: Кімак З.К. - юрисконсульт юридичного відділу, дов. від 08.01.2014 р., вих. №51/16

від відповідача: Голуб І.М. - юрист, представник за дов. №10 від 19.05.2014 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Житомир)

про стягнення 97248,33 грн.

В засіданні суду 30.07.2014 р. оголошувалась перерва до 16:30 31.07.2014 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради пред'явлено позов до Державного підприємства "Житомирський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Житомир про стягнення 97248,33 грн. за договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води № 523 від 01.10.2013 р., з яких 88913,95 грн. основний борг, 2895,56 грн. пеня, 4824,70 грн. інфляційні, 614,12 грн. 3% річних.

Ухвалою від 30.05.2014 р. господарський суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду в засіданні суду; зобов'язав сторони надати необхідні документи.

В засіданні суду 17.06.2014 р. представник позивача надала довідку з якої вбачається, що борг відповідача станом на 17.06.2014 р. складає 43963,65 грн.

В засідання суду 17.06.2014 р. представник відповідача повідомила про сплату частини основного боргу в розмірі 45000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 35 - 38), подала клопотання про долучення до справи платіжних доручень №357 від 03.06.2014 р., №364 від 04.06.2014 р., №368 від 06.06.2014 р. та №384 від 12.06.2014 р., копій претензії №1211/6 від 13.03.2014 р. та відповіді на претензію №108 від 18.03.2014 р.; заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сплатити залишок суми основного боргу і врегулювання питання щодо прощення позивачем штрафних санкцій.

17.07.014 р. до господарського суду надійшло клопотання від позивача про продовження строку вирішення спору по справі на 15 днів (а. с. 48).

В засіданні суду 17.07.2014 р. представник позивача надала довідку, в якій зазначено, що станом на 17.07.2014 р. залишок боргу становить 33913,95 грн.; в підтвердження часткової сплати відповідачем боргу на суму 10000,00 грн. надала копії відповідних платіжних доручень: № 447 від 02.07.2014 р. - на суму 3000,00 грн.; № 462 від 09.07.2014 р. - на суму 2000,00 грн.; № 469 від 10.07.2014 р. - на суму 1000,00 грн.; № 478 від 11.07.2014 р. - на суму 1000,00 грн.; № 487 від 14.07.2014 р. - на 1000,00 грн.; № 492 від 15.07.2014 р. - на суму 2000,00 грн. (а. с. 49 - 55).

Ухвалою від 17.07.2014 р. господарський суд, зокрема, продовжив строк вирішення спору у справі по 12.08.2014 р.; розгляд справи відклав.

В засіданні суду 30.07.2014 р. представник відповідача надала платіжні доручення щодо сплати боргу: №447 від 02.07.2014р. - на суму 3000,00 грн.; №462 від 09.07.2014 р. - на суму 2000,00 грн.; №469 від 10.07.2014 р. - на суму 1000,00 грн.; № 478 від 11.07.2014р. - на суму 1000,00 грн.; №487 від 14.07.2014 р. - на суму 1000,00 грн.; № 492 від 15.07.2014 р. - на 2000,00 грн.; №525 від 29.07.2014 р. - на 2000,00 грн. (а. с. 64 - 71).

Для з'ясування обставин щодо зарахування позивачем грошових коштів, сплачених відповідачем, в засіданні суду 30.07.2014 р. оголошено перерву до 16:30 31.07.2014 р.

В засіданні суду 31.07.2014 р. представник позивача надала довідку в якій зазначено, що станом на 31.07.2014 р. борг відповідача за спожиті послуги з теплопостачання в межах заявлених позовних вимог складає 31913,95 грн. (а. с. 72).

Представник відповідача в засіданні суду надала клопотання в якому, посилаючись на вказані в ньому обставини, заявлено про зменшення розміру пені на 64,11%, що в грошовому виразі становить 1 856,34 грн., окрім цього відповідачем додано розрахунок штрафних санкцій, які підлягають зменшенню (а. с. 75).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/виконавець) та Державним підприємством "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (відповідач/споживач) було укладено Договір №523 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати дані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені Договором.

Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.2 Договору).

Не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору (п.3.6 Договору).

При цьому, п.3.3 Договору сторони погодили, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання Договору згідно з виставленими позивачем рахунками на оплату в періоди серпня - грудня 2013 р. та січня - травня 2014 р., позивачем було надано відповідачу послуг з централізованого опалення, сума яких, з урахуванням наявного у відповідача станом на 01.08.2013 р. сальдо заборгованості, склала 88913,95 грн. (а. с.17 - 25)

Відповідач зобов'язання щодо здійснення розрахунків за визначений позивачем до стягнення період не виконав, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу претензію №1211/6 від 13.03.2014 р. про сплату заборгованості згідно з Договором. (а. с. 39)

У відповідь на претензію, відповідач листом №108 від 18.03.2014 р. гарантував оплату заборгованості за послуги з централізованого опалення в повному обсязі в ІІ кварталі 2014 року (а. с. 40).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем наданих йому послуг, станом на дату звернення позивача до суду у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за отримані згідно Договору №523 від 01.10.2013 р. послуги з централізованого опалення на суму 88913,95 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань і оплат по ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (а. с. 7).

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 88913,95 грн., несплачених відповідачем в рахунок оплати боргу за надані послуги з централізованого опалення.

Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено 57000,00 грн. основної заборгованості, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а. с. 35-38, 50-55, 65-72) та довідками позивача (а. с. 33, 49, 58, 72), які, враховуючи умови п.3.3 Договору, були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за послуги з централізованого опалення, що виникла за минулі періоди.

Оскільки вказана сума була оплачена відповідачем після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині стягнення 57000,00 грн. слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Що стосується заявленої позивачем пені, що згідно з його розрахунком становить 2895,56 грн. (а. с. 8 -10), слід зазначити таке.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що застосування розміру пені за порушення строків розрахунків за отримані послуги, здійснювалося позивачем згідно з п. 3.7 Договору. Так, згідно з цим пунктом Договору сторони визначили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня нарахована ним за листопад 2013 р. на суму боргу 422,25 грн., за січень 2014 р. - на суму 27444,86 грн., за лютий 2014 р. - на суму боргу 52660,10 грн., за березень 2014 р. - на суму боргу 3486,83 грн., за квітень 2014 р. - на суму боргу 4829,31 грн.; період нарахування пені визначено на підставі приписів ч. 6 ст.232 ГК України та ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Перевіривши розрахунок пені, виходячи з вказаного позивачем періоду нарахування, суд вважає вимогу про її стягнення у заявленій сумі обґрунтованою та такою, що відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства України.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені слід зазначити, що відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з пояснень відповідача, причиною неналежного виконання ним умов Договору та як наслідок несвоєчасної сплати за послуги з централізованого опалення з серпня 2013 р. по травень 2014 р., стала значна дебіторська заборгованість, яка утворилась у зв'язку з не оплатою Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області послуг з інвентаризації земель, наданих позивачем згідно з Договором №1 від 13.08.2013 р.

Слід зазначити, що Головне управління Держземагентства у Житомирській області є державною установою, яка по своїй правовій природі не має інших доходів фінансування своєї діяльності, окрім як за рахунок державного бюджету, вона не має. Судом враховано, що за інформацією, наданою Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області відповідачу, фінансування по програмі "Проведення земельної реформи" має відбутися з ІІ кварталу 2014 р.

Вказане, на думку відповідача, пояснює об'єктивність причин прострочення виконання договірних зобов'язань по оплаті за опалення та свідчить що борг за теплову енергію буде сплачено в ІІ кварталі 2014 р. за наявності бюджетного фінансування.

Враховуючи специфіку діяльності відповідача, його значну дебіторську заборгованість, проведення часткового розрахунку, зважаючи на положення п. 3 ч. 1 ст.83 ГПК України, ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також те, що до стягнення з відповідача окрім пені, нараховано 614,12 грн. 3% річних та 4824,70 грн. інфляційних, суд прийшов до висновку про винятковість вказаних обставин та про наявність підстав для зменшення на 64,11 % розміру пені - до 1039,22 грн.

З огляду на викладене, в частині стягнення 1856,34 грн. пені слід відмовити.

Що стосується нарахованих та заявлених до стягнення позивачем на його користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 4824,70 грн. інфляційних та 614,12 грн. 3% річних, які перевірені господарським судом та визнані такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі (а. с. 11-12).

Згідно із ст. ст. 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства; підлягають частковому задоволенню на суму 38391,99 грн., з яких: 31913,95грн. борг, 1039,22грн. пеня, 4824,70 грн. інфляційні, 614,12 грн. 3% річних.

У стягненні 1856,34 грн. пені суд відмовляє. В частині стягнення 57000,00 грн. основного боргу провадження слід припинити у зв'язку з відсутністю спору.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення", згідно з яким у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 69, пп.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 1039,22 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 45, код ЄДРПОУ 00698236) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, буд. 48, код ЄДРПОУ 35343771) :

- 31913,95 грн. основного боргу,

- 1039,22 грн. пені,

- 4824,70 грн. інфляційних,

- 614,12 грн. 3% річних,

- 1907,84 грн. судового збору.

4. Припинити провадження в частині стягнення 57 000,00 грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю спору.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" серпня 2014 р.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам