Постанова № 40014949, 04.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5080/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/547/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 429 04.08.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Свінціцька О.П., з участю:

прокурора Корневої С.А.,

представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О.,

представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2014 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, працюючого заступником голови - начальником управління звернень громадян Спілки захисту прав споживачів Подільського району м. Києва, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, без конфіскації грошових коштів у розмірі 5000 євро та 100 доларів США.

Відповідно до зазначеної постанови, 22 травня 2014 року о 09 годині 35 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт», терміналу «D», ДПМА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до Італії, м. Рим, рейсом №801 та своїми діями обрав проходження митного контролю канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 100 доларів США та 5000 євро, які перевищували наявну у нього суму в розмірі 10 000 євро, що знаходились в одному із відділень барсетки пасажира (ручна поклажа), чим порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України відповідно до Постанови КМУ №436 від 21.05.2012.

На вказану постанову суду, представник митниці Захаров А.О. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України, а тому просить її скасувати та постановити нову постанову щодо ОСОБА_3, якою визнати його винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 Митного кодексу України, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації затриманої валюти у сумі 5 000 євро та 100 доларів США. На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що Бориспільський міськрайонний суд при винесенні постанови повинен був врахувати положення статей 265, 266, ч.3 ст.465 МК України.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував конфіскацію обмежених до переміщення валютних цінностей посилаючись на те, що в такому випадку на ОСОБА_3 буде покладено індивідуальний надмірний тягар, оскільки, згідно пояснень ОСОБА_3, йому належить лише частина коштів, що переміщувалась через митний кордон, які і були пропущені, а саме 10000 євро, інша частина коштів була надана йому родичами перед відльотом. Зазначене ставить під сумнів аргумент суду щодо «надмірного тягара», який випливає з санкції за вчинене ОСОБА_3 порушення.

На думку апелянта, шкода від вчиненого громадянином ОСОБА_3 порушення полягає саме в нехтуванні та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігноруванні громадянського обов'язку правосвідомості, а при винесенні постанови судом першої інстанції зазначене враховано не було. Вважає, що суд першої інстанції однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, а вказані у постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів, є неправомірними.

У судовому засіданні представник Київської митниці Міндоходів Захаров А.О. апеляційну скаргу підтримав, підтвердив викладені у ній доводи та просив задовольнити.

Вислухавши пояснення ОСОБА_3, який просив відмовить у задоволенні апеляційної скарги,

представника ОСОБА_3 - захисника ОСОБА_2, який просив постанову Бориспільського міськрайонного суду залишити без змін,

думку прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовільнити,

дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не оспорюються.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_3 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, санкція ст. 471 МК України передбачає безальтернативну санкцію - накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та конфіскацією предметів (грошових коштів), порядок переміщення через митний кордон України яких було порушено. За таких умов незастосування даного виду стягнення прямо протирічить вимогам чинного законодавства України, що є неприпустимим.

Посилання суду першої інстанції на норми Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», а також протоколи №1, 2, 4, 7, 11, є безпідставними, оскільки конфіскація безпосередніх предметів порушення митних правил не підпадає під порушення положень даної Конвенції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2014 року, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому по справі слід прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та призначити йому стягнення в межах санкції статті, передбаченої за вчинення вказаного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст. 366, 461, 462, 464, 465,466, 471 МК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О. - задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2014 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією валюти в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) євро, 100 (сто) доларів США, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил № 0263/125120104/14 від 22.05.2014 в дохід Держави Україна.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька