Вирок № 40014784, 07.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2235/14-к

Провадження № 1-кп/520/238/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2014 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Іванчука В.М.,

при секретарі Болтушенко А.О., Заярному Ю.А.,

з участю прокурора Бондаренко Д.Г.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, зі середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2013 року, о 17 годині 45 хвилині, водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS» р/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, рухаючись в м. Одесі по Фонтанській дорозі з боку вул. Черняхівського в напрямку вул. Посмітного, біля будинку 14-А скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка перетинала проїжджу частину з права на ліво по ходу руху автомобіля по нерегульованому визначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою «Зебра». У результаті наїзду пішоходові ОСОБА_1 були заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п.2.3 п/п-б, 12.1, п.18.1, п.18.4 "Правил дорожнього руху", в яких зазначено, що: п.2.3, п/п-б «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний»: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»; п.18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а у разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

ОСОБА_2, маючи об'єктивну можливість при освітленій проїжджої частині бачити пішохода, не був уважним, не слідкував за дорожніми обставинами, не вибрав безпечну швидкість руху, при цьому не надав перевагу в русі пішохода, яка перетинала проїжджу частину у встановленому для переходу місці по нерегульованому пішохідному переходу визначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», де скоїв наїзд на пішохода. Належним виконанням вимог пунктів 12.1, 18.1, «Правил дорожнього руху» водій автомобіля «DAEWOO LANOS» мав у своєму розпорядженні технічну можливість не скоїти наїзд на пішохода.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи № 493 від 17.02.2014 встановлено що, водію автомобіля «DAEWOO LANOS» р/н НОМЕР_3, для забезпечення безпеки руху належало діяти відповідно до вимог пунктів 2.3 п\п-б, 12.1, 18.1 «Правил дорожнього руху», згідно із якими під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен ураховувати дорожньою обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, забезпечити перевагу в русі пішоходу, які знаходяться на нерегульованому пішохідному переході, також якщо перед пішохідним переходом інший транспортний засіб зменшує швидкість, повинен зменшити швидкість свого автомобіля, а при необхідності зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена небезпека.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 51 від 28.01.2014 року потеплілій ОСОБА_1 у результаті дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритого перелому внутрішньої лодіжки правої голені, закритого перелому заднього краю великогомілкової кістки і малогомілкової кістки лівої голені, забиття лівого ліктьового й правого колінного суглобу.

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєному кримінальному правопорушенні, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені у повідомлені про підозру, пояснивши, що 23.12.2013 року приблизно о 18 годині, він їхав за кермом автомобіля «DAEWOO LANOS» по вул. Фонтанська дорога в м.Одесі, і коли проїжджав нерегульований пішохідний перехід, визначений дорожнім знаком та дорожньою розміткою «Зебра», через необачність здійснив наїзд на жінку, яка перетинала вказаний пішохідний перехід.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що у грудні 2013 році, коли вона перетинала пішохідний перехід на вул. Фонтанська дорога в м.Одесі її збив автомобіль «DAEWOO LANOS», після чого її відвезли до лікарні. Внаслідок ДТП їй заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості. В рахунок погашення заподіяної їй шкоди, ОСОБА_2 передав їй 800 гривень.

Допитавши обвинуваченого та потерпілу, за погодженням з учасниками процесу щодо порядку дослідження доказів по справі, суд не досліджує інші докази по кримінальному провадженню. В силу ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового процесу, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не заперечуються, при цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового процесу зміст цих обставин, чи немає у них сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд їм роз'яснив що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Пом'якшуючими обставинами по справі згідно з ст. 66 КК України необхідне визнати щире каяття, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини справи та дані про особу обвинуваченого, позитивну характеристику, першу судимість, пом'якшуючи обставини, до яких суд відносить щире каяття, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, часткове відшкодування завданої шкоди та приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком. З урахуванням того, що обвинувачений не працює, суд не вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1, суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, так як вимоги про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_2 обґрунтовані і підтверджені документально частково і знайшли своє підтвердження під час розгляду кримінального провадження. Окрім цього, ОСОБА_2 добровільно відшкодував потерпілій 800 гривень в рахунок погашення спричиненої шкоди.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, так як сума, яку потерпіла просить стягнути з ОСОБА_2, на думку суду, не відповідає спричиненої їй моральної шкоди.

Цивільний позов, заявлений прокурором прокуратури Київського району м. Одеси Бондаренко Д.Г. в інтересах держави в особі КУ "Міська клінічна лікарня № 11", суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

У відповідності зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 35172 гривні 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) на користь КУ "Міська Клінічна Лікарня № 11" (р/с 35411001046273, код 02774415, МФО 828011, в ГУГКСУ в Одеській області) 399 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) на користь держави судові витрати у сумі 294 гривень за проведення трасологічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) на користь держави судові витрати у сумі 294 гривень за проведення автотехнічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.