Ухвала суду № 40014480, 30.07.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Кеміня М.П., Чужі Ю.Г.

при секретарі - Гаврилко В.С.

з участю - представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15 травня 2014 року справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_4, про визнання недійсним іпотечного договору, -

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою від 15 травня 2014 року, у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 з посиланням на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати та постановити ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та встановлення заборони ОСОБА_4 будь-яким способом (купівля-продаж, дарування, міна, доручення) відчужувати вказане нерухоме майно та земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено підстав, які достовірно дають можливість зробити висновок про намір ОСОБА_4 здійснити відчуження зазначених житлового будинку та земельної ділянки. Крім того, житловий будинок є предметом іпотеки за спірним договором іпотеки від 14.02.2012 року і приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 вже накладено заборону на його відчуження.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Апеляційним судом була одержана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що 14.02.2012 р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_8 дійсно було зареєстровано обтяження (арешт) вказаного домоволодіння на підставі договору іпотеки б/н. Проте, 26.12.2012 р. обтяження було вилучено на підставі рішення суду, б/н від 27.09.2012 р. (а.с. 66-67).

Станом на 23.07.2014 р., день отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки, щодо житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що 30.03.2013 р. було зареєстровано обтяження на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 22.03.2013 р. по справі № 712/3929/2012. На підставі постанови РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 23.05.2012р. було накладено арешт на вказане нерухоме майно. Особами, майно/права яких обтяжуються (власники), зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с. 39-40). Між тим, згідно з договором купівлі-продажу від 07.03.2013 р. номер 963, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_9, власником майна є ОСОБА_4

Відповідно до п.10 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Оскільки існуюче на даний час обтяження було накладено на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 22.03.2013 р., постановленої в межах іншої цивільної справи і, крім того, змінився власник майна, колегія судів дійшла висновку про необхідність задовольнити заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15 травня 2014 року скасувати.

Заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення

Ухвала оскарженню не підлягає.

с у д д і :

Кемінь М.П. Боднар О.В. Чужа Ю.Г.