Рішення № 40012386, 31.07.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 рокуСправа № 912/2029/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2029/14

за позовом: приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром", м. Світловодськ, Кіровоградська область

про стягнення 19 404,03 грн.

Представники сторін:

від позивача - Герелес Л.В., довіреність № 1072 від 02.07.14, головний юрисконсульт юридичного департаменту Товариства;

від відповідача - Гузик С.Я., довіреність № ЮР-10 від 08.01.14, юрисконсульт.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 2850 від 17.06.2014, яка містить вимогу про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" заборгованості в сумі 25 404,03 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем зобов'язань, що виникли за договором поставки № 30-1/13-Пр-м від 14.05.2013 щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2014 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2029/14.

28.07.2014 на адресу суду надійшли письмові пояснення приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" № 3584 від 25.07.2014, відповідно до змісту яких останнім повідомлено про часткову сплату відповідачем боргу, у зв'язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" заборгованість в сумі 19 404,03 грн.

Відповідно до частини четвертої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Згідно наведеної норми під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Оскільки згідно з частиною третьою ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, то у разі прийняття судом зміни в бік зменшення кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Враховуючи наведене вище, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 31.07.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення.

Представник відповідача надав суду відзив № 136 від 30.07.2014, яким підтвердив часткову сплату заборгованості за отриманий товар в сумі 12 000,00 грн. та на підтвердження викладеного надав суду копії банківських виписок по рахунку і платіжних доручень. Наявність боргу в сумі 19 404,03 грн. не заперечив.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 між приватним акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" (Постачальник), в інтересах якого діє Харківська регіональна філія, та заводом металевих конструкцій товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (Покупець) укладено договір поставки № 30-1/13-Пр-м (надалі - Договір поставки № 30-1/13-Пр-м від 14.05.2013, Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити металопродукцію. Асортимент, кількість, якість, ціна, порядок і строки оплати продукції та порядок і строки її поставки, в тому числі дати самовивозу погоджуються сторонами в Специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків до цього Договору та є його невід'ємною частиною (п.1.1. Договору).

До вказаного договору між сторонами підписано Специфікацію № 4 від 21.02.2014, в якій погоджено поставку товару на загальну суму 31 404,03 грн. зі строком розрахунку - 12 календарних днів з дати отримання товару.

Господарський суд враховує, що у відповідності до витягу зі Статуту товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром", довідки Єдиного державного реєстру АБ№584043 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.07.2014, завод металевих конструкцій товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" є структурним підрозділом ТОВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" без права юридичної особи.

Товариство з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" є юридичною особою та на підставі довіреності № юр-3 від 18.12.2012 (а.с. 78) доручило директору заводу металевих конструкцій товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" Кіндрі П.З. представляти товариство в усіх підприємствах, підписувати господарські договори тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Специфікації, позивачем здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 31 404,03 грн., що підтверджується видатковою накладною № Хф000000662 від 21.02.2014 та на оплату якого виставлено рахунок-фактуру № Хф000000862 від 21.02.2014 на суму 31 404,03 грн. і виписано податкову накладну.

Особа, яка отримала товар за видатковою накладною № Хф000000662 від 21.02.2014, уповноважена на отримання згідно довіреності № 992225 від 18.02.2014.

Оформленні вище документи відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо вимог, встановлених до первинних документів, та положенням Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 N 99, а отже оцінюються судом як належні докази на підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем відповідного товару.

Однак, як повідомляє позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Так, за розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, відповідачем здійснено наступну оплату вартості отриманого товару:

25.04.2014 в сумі 2 000,00 грн.;

16.05.2014 в сумі 2 000,00 грн.;

05.06.2014 в сумі 2 000,00 грн., всього на суму 6 000,00 грн. (а.с. 36-38).

Отже, заборгованість відповідача на час підписання позову становила 25 404,03 грн. (31404,03 грн. (вартість Товару) - 6 000,00 грн. (оплата)).

Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечувалась, про що свідчать акти звірки взаємних розрахунків, які підписано сторонами і скріплено печатками підприємств.

В подальшому відповідач сплатив в рахунок погашення суми основного боргу 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1108 від 19.06.2014 на суму 2 000,00 грн., № 1155 від 25.06.2014 на суму 4 000,00 грн. та копіями банківських виписок по рахунку.

Вказані оплати зараховано позивачем в рахунок погашення суми основного боргу за товар та зменшено розмір позовних вимог у даній справі до 19 404,03 грн.

Як передбачено ст. 265 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

За договором поставки, згідно ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Натомість відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості товару не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 12 000,00 грн., у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 19 404,03 грн.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем докази погашення заборгованості за отриманий товар господарському суду не надані. Поряд з тим, відповідач підтвердив отримання від позивача відповідного товару та наявність заборгованості в сумі 19 404,03 грн. за такий товар.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару та не підтвердження матеріалами справи його повної оплати, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" боргу в розмірі 19 404,03 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Молодіжна, 63, ідентифікаційний код 14276579) на користь приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, ідентифікаційний код 25412086) заборгованість в сумі 19 404,03 грн., а також 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 04.08.2014.

Суддя В.В.Тимошевська