Ухвала суду № 40012341, 28.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1465/13-ц Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.Провадження № 22-ц/780/3221/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 29 28.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Сліпченка О.І.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 17 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, усунення перешкод в користуванні власністю, зобов'язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та в порядку, визначеному ч.2 ст.152 ЗК України, ч.4 ст.376 ЦК України просила зобов'язати відповідача знести за власний рахунок паркан, який побудований ОСОБА_2 на належній ОСОБА_3 земельній ділянці по АДРЕСА_2, знести за власний рахунок побудовані відповідачем конструктивні елементи житлового будинку, що розташовані по АДРЕСА_1, відновити межі належної позивачу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 відповідно до меж, вказаних у державному акті на право власності на землю серії I-КВ від 21 січня 1999 року від точки «А» до точки «Б» та не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою.

Не погоджуючись з вказаним позовом, у серпні 2013 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов та просила зобов'язати ОСОБА_3 розібрати частину господарської споруди, яка побудована із порушенням будівельних норм та відновити її стінку так, щоб найбільш виступаючі частини споруди були не ближче 1,0 м. до межі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, стягнути з ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 540 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою, в якій просила для забезпечення свого позову, заборонити ОСОБА_2 здійснювати будівництво нового житлового будинку по АДРЕСА_1.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 березня 2014 року, заяву про забезпечення позову задоволено та заборонено ОСОБА_2 здійснювати будівництво нового житлового будинку по АДРЕСА_1 до ухвалення судом рішення по даній справі.

У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті згідно з ухвалою суду від 18 листопада 2013 року.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. Вказана ухвала суду не була оскаржена в апеляційному порядку та набрала законної сили.

17 березня 2014 року ОСОБА_2 знову звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті згідно з ухвалою суду від 18 листопада 2013 року.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 17 березня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доводам її заяви про те, що 15.10.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області року було встановлено, що будівництво будинку на належній ОСОБА_2 земельній ділянці проводиться лише з відхиленням до будівельного паспорту, а також не перевірив, що дані порушення є вимушеною мірою, оскільки суміжний землевласник - ОСОБА_3 на власній земельній ділянці при будівництві споруд допустила порушення державних будівельних та санітарних норм.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області від 15.10.2013 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 здійснює будівництво будинку з відхиленням до будівельного паспорту, виданого та погодженого начальником відділу містобудування та архітектури Кагарлицької РДА, чим порушено ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.

Проте суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно з даними цього акту Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області від 15.10.2013 року будівництво будинку ОСОБА_2 здійснює з відхиленням до будівельного паспорту на належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1, а не на земельній ділянці ОСОБА_3 і будь-яких даних щодо порушення меж земельної ділянки та земельних прав ОСОБА_3 - не містить (а.с.41-42, 73-74).

Оскільки ці обставини не з'ясовані та не перевірені судом першої інстанції, то колегія суддів вважає, що суд передчасно дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 17 березня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку згідно зі ст.324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді