Ухвала суду № 40010324, 04.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 серпня 2014 р. Справа № 804/9032/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2

представника відповідача Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Акту перевірки, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Акт № 1270/17-3/3016412334р. від 20.05.2014 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки № 1270/17-3/3016412334р. від 20.05.2014 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що підставою для висновків в акті про порушення стало, на думку перевіряючої, те, що ФОП ОСОБА_4 не міг здійснювати господарську діяльність за період лютий 2014 року у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, а міг здійснювати лише операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб з метою прикриття власної незаконної діяльності шляхом складання нереальних первинних документів без реальності здійснення господарських операцій. Позивач не погоджується з висновками, викладеними в Акті перевірки, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України, повного ігнорування наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що порядок реалізації контролюючими органами повноважень проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, що випливають з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, врегульований чинним законодавством.

За результатами проведених звірок та перевірок, відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, оформлюється акт або довідка, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, акт або довідка, складені за результатами перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не тягнуть за собою правових наслідків для платника податків.

Вирішуючи питання щодо підсудності адміністративному суду розглянутої позовної вимоги суд зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведеної норми права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу, висновки акта перевірки/звірки та власне сам акт не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на їх оскарження у судовому порядку.

Таким чином, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки/звірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу.

У разі здійснення дій або прийняття рішення контролюючим органом на підставі або з врахуванням фактів, викладених у такому акті, належним способом захисту є оскарження в судовому порядку таких дій та рішень, а відповідні обґрунтування протиправності останніх мають покладатись у мотивування протиправності таких рішень та дій.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 КАС України, суд, -

.

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі №804/9032/14 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Акту перевірки, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя В.В. Кальник