Рішення № 40009411, 04.08.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 925/850/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: Бодашко О.О. - за довіреністю;

від відповідача: Драченко В.С. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії Золотоніської Дорожньо-експлуатаційної дільниці "ДП "Черкаський облавтодор"

про стягнення 174 205,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 174 205,07 грн., з яких 162 203,59 грн. складає борг за спожиту активну електричну енергію (149 309,77 грн. - основний борг, 10 476,23 грн. - пені та 2417,59 грн. як 3% річних) та 12 001,48 грн. складає борг за спожиту реактивну електричну енергію (10 640,90 грн. основний борг, 1 107,82 грн. пені та 252,76 грн. як 3 % річних) на підставі укладеного між cторонами договору на постачання електричної енергії № 151 від 31.07.2006 року.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги зменшив до стягнення лише основного боргу за спожиту активну та реактивну електричну енергію та в цій частині позовні вимоги підтримав повністю і просить їх задовольнити.

Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити з підстав, що строк дії договору між сторонами скінчився, а для оплати спожитої енергії відповідач не отримував від позивача рахунків на оплату електроенергії та актів про використану електроенергію.

Заслухавши доводи та пояснення представників обох сторін та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

31 липня 2006 року сторони уклали договір № 151 про постачання електричної енергії (далі - договір) (а.с.10), за яким постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (Споживачу - структурний підрозділ відповідача) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 790 кВт, а Платник за Споживача оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

За змістом договору Споживачем електроенергії є філія Золотоніська ДЕД ДП "Черкаський облавтодор", а Платником за використану електроенергію є виключно ДП "Черкаський облавтодор", про що вказано у п. 5 Порядку розрахунків, який є додатком № 3 до договору на постачання електричної енергії (а.с. 17). Вказані особи спільно підписали договір про постачання електричної енергії від 31.07.2006 року.

Згідно п. 9.4. вказаний договір між сторонами набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до "31" грудня 2009 року. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В п. 2.2.2 договору сторони визначили, що позивач постачає відповідачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

- згідно з категорією струмоприймачів споживача (відповідача) відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України;

- забезпечення отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 790 кВт.

П. 5.1. договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач (відповідач) не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику (позивачу) відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії для кожного об'єкту вимірювання (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

П. 7.1. договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої споживачем (відповідачем) та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача (відповідача), здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем (відповідачем) вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником (позивачем) розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

Як вбачається з матеріалів справи та доводів позивача, між позивачем та Споживачем електричної енергії (Золотоніська філія Черкаського облавтодору) складено акти про використану активну та реактивну електроенергію за період січня-березня 2014 року та за липень-грудень 2014 року, якими підтверджено факт споживання електроенергії (а.с. 24,26-33). Доказів існування спору між сторонами з приводу неналежної якості послуг з електропостачання у справу не надано. Заперечень проти неотримання електропостачання відповідач суду не подав.

На підставі даних цих актів про споживання електроенергії та додаткового поданого акту за червень 2013 року ( для підтвердження сальдо станом на 01.10.2013 року в сумі 42 459,16 грн.) позивач доводить, що станом на квітень 2014 року за наростаючим підсумком за відповідачем рахується 149 309,77 боргу за спожиту активну електричну енергію (розрахунок а.с. 23) та 10 640,90 грн. за реактивну електричну енергію (а.с. 25) з урахуванням всіх проведених відповідачем часткових оплат.

Представник відповідача підтвердив, що не має заперечень проти математичного розрахунку основного боргу та не має доказів, що за вказані у розрахунках позивача періоди облавтодор сплатив більше коштів на погашення боргу, ніж врахував позивач у своїх розрахунках.

У відповідності до узгодженого сторонами порядку розрахунків згідно додатку № 3 до договору ( а.с. 17) погоджено, що розрахунки за споживання електроенергії здійснюються за чинними тарифами. Розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію вважається період часу з 25 числа минулого місяця по 25 число поточного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії. Оплата вартості спожитої електроенергії здійснюється за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початок періоду, наступного за розрахунковим, протягом 10 операційних днів виключно облавтодором з дня отримання ним рахунку та акта про використану активну і реактивну електричну енергію.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що у позивача нема доказів надіслання облавтодору актів про використану електроенергію та рахунків на сплату вартості електроенергії і це є підставою для відповідача не проводити платежі на користь позивача, виходячи з такого:

Пункти 5 та 6 Порядку розрахунків (а.с. 17) не вказують, від кого безпосередньо повинен отримувати акти відповідач по справі -- від позивача чи від своєї Золотоніської філії, яка фактично складала із позивачем ці акти, що вбачається із матеріалів справи.

З розрахунків боргу (а.с. 23,25), складених позивачем, вбачається, що відповідач проводив частковий розрахунок за електроенергію до квітня 2014 року, незважаючи на доводи свого представника про неотримання актів та рахунків до сплати. Ця обставина свідчить про те, що у відповідача були всі необхідні документи для визначення платежів за електроенергію, а тому у відповідача немає підстав ухилятися від проведення остаточного розрахунку за отримані послуги з електропостачання.

Суд також відхиляє і доводи відповідача про те, що договірні стосунки між сторонами вже припинилися, оскільки п. 9.4. договору про постачання електричної енергії № 151 від 31.07.2006 року встановлює умову автоматичної пролонгації договору на наступний термін після закінчення строку, на який він був укладений. З умови п. 9.4., на думку суду, не випливає, що договір може бути пролонгованим лише 1 раз. Крім того, при підписанні актів про використану електроенергію у 2013 та 2014 році сторони договору посилалися на реквізити договору про постачання електричної енергії № 151 від 31.07.2006 року, тобто обидві сторони визнавали його чинність на період підписання кожного акту.

Зобов'язання у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті спожитої до квітня 2014 року активної та реактивної електроенергії для відповідача вже є таким, що настав і доказів про проведення повного розрахунку за електроенергію відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить до стягнення 149 309,77 грн. залишку основного боргу по спожитій фактичній електричній енергії та 10 640,90 грн. залишку основного боргу по спожитій реактивній електричній енергії.

Правомірність позовних вимог підтверджується зібраними у справі доказами, доказів наявності підстав для звільнення від сплати залишку заборгованості за спожиту електроенергію відповідач суду не надав, а тому зменшені позовні вимоги підлягають до повного задоволення і з відповідача на користь позивача в загальній сумі слід стягнути 159 950,67 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути у повній сумі 3 484,12 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31141625, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389) на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (ідентифікаційний код 22800735, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285) -- 149 309,77 грн. залишку основного боргу по спожитій фактичній електричній енергії, 10 640,90 грн. залишку основного боргу по спожитій реактивній електричній енергії на підставі договору на постачання електричної енергії № 151 від 31.07.2006 року та 3 484,12 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських