Ухвала суду № 40007807, 23.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1778/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2014р. комунальне підприємство «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2013р. №№0006011502; 0006021502; 0006031502.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку на предмет порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт №581/15-02 від 17.10.2013р. /а.с.20-22/

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, терміну сплати податкового зобов'язання, у зв'язку із чим, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до підприємства застосовано штрафні санкції.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0006011502 від 30.10.2013 року про сплату суми штрафу у розмірі 20% суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченого з затримкою, у розмірі 75141,48грн. /а.с.17/; №0006021502 від 30.10.2013 року про сплату суми штрафу у розмірі 10% суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченого з затримкою, у розмірі 20576,44грн. /а.с.18/; №0006031502 від 30.10.2013 року про сплату суми штрафу у розмірі 20% суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченого з затримкою, у розмірі 1000грн. /а.с.19/

Як вбачається з матеріалів справи, за період листопад 2011 - жовтень 2013 року позивачем до ДПІ у Київському районі м. Одеси подано податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки, за якими встановлено порушення, згідно додатків №1,2 до акту перевірки. /а.с.21, 22, 177, 195/

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового Кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за днем строку сплати суми грошового зобов'язання та 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судовим розглядом встановлено, що протягом 2011 - 2013 років позивачем сплачувались визначені ним у податкових деклараціях суми узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість на підтвердження чого в матеріалах справи містяться платіжні доручення, які на думку позивача підтверджують своєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій. /а.с.27-31, 52, 47-54, 61, 156-159, 166-176, 182-185, 193, 194/

Але, як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2012 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість, згідно якої загальна сума податку яка підлягає сплаті до бюджету задекларовано у розмірі 22563грн., строк сплати за якої спливав 30.01.2012 року.

У зв'язку із тим, що згідно даних облікових карток підприємства, у позивача вже існував податковий борг на момент подання вказаної декларації у розмірі 11851,32грн., заборгованість по вказаній декларації у повному обсязі була погашена 23.02.2012 року згідно платіжного доручення №123.

Отже, ствердження позивача про те, що ним було своєчасно сплачено визначені підприємством суми узгодженого зобов'язання відповідно до вказаної декларації на підставі платіжних доручень № 99 від 17.02.2012 року та № 123 від 23.02.2012 року з переплатою у сумі 150 грн. є безпідставними, оскільки існуюча до 19.01.2012 року заборгованість була погашена відповідно до платіжних документів № 51 від 31.01.2012 року у розмірі 5000 грн., №73 від 03.02.2012 року у розмірі 1873,74грн. та № 82 від 10.02.2012 року у розмірі 5100грн., з яких у погашення основної заборгованості було зараховано 4977,58грн. та у погашення пені, нарахованої після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання у сумі 22,42грн.

За платіжними дорученнями № 82 від 10.02.2012 року у розмірі 100гр., які залишились від загальної суми сплати було частково погашено грошове зобов'язання за декларацією №9014044659 від 19.01.2012 року, в результаті чого застосовано 10% штрафних санкцій у розмірі 10грн. за прострочення сплати на 11 днів; № 99 від 17.02.2012 року на суму 5563 грн., в результаті чого до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від сплаченої суми із затримкою 18 днів у розмірі 556,30грн.; № 123 від 23.02.2012 року у розмірі 17150грн., з яких у рахунок погашення податкового боргу за вказаною декларацією зараховано 16900грн., залишок коштів за вказаним платіжним дорученням надійшов у погашення суми пені за прострочення сплати податкового боргу. З урахуванням зазначеного, станом на 23.02.2012 року, згідно облікових даних платника, у підприємства існувала переплата у розмірі 33,59 грн.

З наведеного вбачається, що за прострочення сплати податкового боргу, відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, позивачу нараховувалась пеня на суму кожної сплати податкового боргу із затримкою.

Аналогічно викладеному, відповідачем було розраховано штрафні санкції щодо інших зобов'язань платника згідно поданих декларацій з податку на додану вартість, наведених у додатках №1,2 до акту перевірки та за прострочення сплати нараховувалась пеня, яка позивачем під час сплати боргу врахована не була.

Виходячи з наведеного, а також згідно з даними зворотного боку облікової картки платника податків - позивача на момент сплати останнім заборгованості з податку на додану вартість та надходження вищезазначених коштів існували несплачені суми грошових зобов'язань, самостійно визначені у податкових деклараціях, з урахуванням штрафних санкцій та пені. Враховуючи наявну у позивача суму податкового боргу, відповідач здійснював зарахування коштів, сплачених згідно з наведеними платіжними дорученнями в рахунок погашення наявного податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незважаючи на призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку з приводу безпідставності позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький