Ухвала суду № 40007254, 30.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 липня 2014 року м. Київ В/800/3506/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Моторного О.А.Суддів: Голубєвої Г.К. Карася О.В. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,

перевіривши заяву Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Харківській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 у справі № 820/5078/13-а (№ К/800/59172/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Харківській області

до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Харківській області звернулась із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 по даній справі, якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим відхилено, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 залишено без змін.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент подання заяви), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, а з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, - безпосередньо до Верховного Суду України.

Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014 заявник посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж норми права, а саме ст. 59 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 у справі № 2а-5906/11/0170/2 та від 16.12.2013 у справі № 2а-1903/12/2070, в яких, на його думку, згадана норма права застосована інакше, ніж у даній справі.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Харківській області та приєднаних до неї додатків, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Крім того, вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2013, на яку посилається скаржник, справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наявність факту неповноти встановлення обставин справи, а відтак вона не містять висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права. Вказане не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Таким чином, відсутні підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення у даній адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Харківській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.06.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)підписМоторний О.А.Судді (підпис)Голубєва Г.К. (підпис)підписКарась О.В. (підпис)підписЛанченко Л.В. (підпис)підписПилипчук Н.Г.