Ухвала суду № 40007244, 31.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 липня 2014 року м. Київ В/800/2993/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Веденяпіна О.А., Моторного О.А., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О.,

розглянувши заяву Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року у справі №0870/6360/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року у справі №0870/6360/12 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приморська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п.198.1, П.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2013 року (К/800/10370/13) та від 24 березня 2014 року (К/800/51331/13).

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2013 року (К/800/10370/13) та від 24 березня 2014 року (К/800/51331/13), оскільки зазначені судове рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

Крім того, зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року (К/800/51331/13), на яку посилається заявник, вбачається, що суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на підставі статті 227 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13.12.2010 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України" необхідно мати на увазі, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

Так як в ухвалі касаційної інстанції від 24 березня 2014 року судом остаточне рішення у справі не прийнято, то заявник безпідставно посилається на неї у своїй заяві як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року за заявою Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у справі № 826/19847/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя (підпис) Юрченко В.П. Судді: (підпис) Веденяпін О.А. (підпис) Пилипчук Н.Г. (підпис) Моторний О.А. (підпис) Рибченко А.О.