Ухвала суду № 40007197, 30.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2014 р. м. Київ К/800/14798/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 16 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Управління) про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 5 березня 2013 року по день ухвалення рішення у даній справі.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 16 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 30 березня 2013 року (день звернення позивача до Управління із відповідною заявою) по 16 грудня 2013 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує щомісячну допомогу по догляду за дітьми в розмірі 130 грн на кожну дитину, як незастрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, а ним погодився і суд апеляційної інстанції, посилався на статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-XII (далі - Закон №2811-XII) в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»» від 22 березня 2001 року №2334-ІІІ та виходив з того, що у 2013 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 15 Закону №2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону №2811-XII та передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2811-XII здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зупинення дії частини першої статті 15 Закону №2811-XII щодо нового розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону №2811-XII Так, змінами до статті 13 Закону №2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, частину першу статті 15 цього Закону викладено в новій редакції, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року стаття 15 Закону №2811-XII відновила свою дію в редакції від 22 березня 2001 року. Застережень щодо порядку застосування статті 15 Закону №2811-XII у 2013 року чинним законодавством України не передбачено.

З огляду на викладене правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що у 2013 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 16 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

С.С. Пасічник