ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/2208/14
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Сушко О.О.
судді: Залімський І. Г. Смілянець Е. С.
при секретарі: Мартинюк В.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Краєвського В.М.
представника третьої особи: Чулкової Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Стожари" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Стожари" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідачів Товариство з повною відповідальністю "Галицький ломбард" про визнання незаконними, скасування реєстрацій та свідоцтва , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними і скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації реконструкції магазину по вулиці Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому загальною площею будівлі 113,8 кв. м. зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 28 лютого 2013 року № ХМ 143130590223; визнати незаконними і скасувати реєстрацію Декларації про початок виконання робіт реконструкції приміщення магазину по вулиці Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому загальною площею будівлі 113,8 кв. м. зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 15 лютого 2013 року № 083130490166; визнати незаконною та скасувати реєстрацію права власності на магазин Товариства з повною відповідальністю "Галицький ломбард" по вулиці Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта, номер запису про право власності № 2366031 від 12.04.2013 року.
Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, позивач просив скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення на користь позивача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник третьої особи проти тверджень апелянта заперечила та просила у задоволенні скарги відмовити з підстав правомірності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі, хоча судом вживалися заходи щодо його належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на наступне.
Постановлюючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не навів жодної поважної причини пропуску строку звернення, які є об'єктивно непереборними обставинами, і які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду в межах строку, визначеного ст. 99 КАС України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з наведеною вище позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання відносно дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, дійшов помилкового висновку про те, що право на звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою у позивача виникло після винесення Рівненським апеляційним господарським судом постанови по справі 924/267/13-г, тобто ще 10.07.2013 року, однак позов подано 03.06.2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасності вчинення відповідних дій та підтверджуються належними доказами.
Водночас, судом першої інстанції неправильно обчислено строк позовної давності, і саме визначення його початкового моменту. Перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов у матеріальному розумінні урахуванням об'єктивних і суб'єктивних передумов.
Так, наявність формально вірно оформленних Декларацій та документів державної реєстрації в матеріалах господарської справи у липні 2013 року без доказів реальних порушень прав, свобод і інтересів позивача, перші з яких датовані 11.01.2014 року (лист Держсільгоспінспекції України №9/1- 42) об'єктивно свідчать про те, що момент самого порушення (з боку відповідачів) права та момент, коли позивач дізнався про таке порушення не збігається з об'єктивних причин і обставин.
Слід зазначити, що в позивача на липень 2013 року були відсутні будь-які докази (відомості) про порушення діями відповідачів по справі його прав, що фактично унеможливлювало вжиття відповідних заходів захисту з липня 2013 року до січня 2014 року.
При цьому, саме після офіційного повідомлення уповноваженого органу - Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області позивач довідався про порушення його прав з боку відповідачів.
Таким чином, саме з січня 2014 року для позивача згідно ч.2 ст.99 КАС України настав початковий момент обчислення строку позовної давності.
Також в обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилався на лист Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області від 04.06.2014 року № 4/1-1678, яким підтверджено, що позивача про порушення його прав було інформовано листом № 4/1-72 11.01.2014 року, і лист Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів № 12-1932-01-10 від 18.06.2014 року. Зазначені письмові докази надійшли позивач після винесення ухвали суду першої інстанції від 23.06.2014 року.
Однак, судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали визначено початок перебігу зазначеного строку щодо звернення до суду з дати розгляду Рівненським апеляційним господарським судом справи № 924/267/13-г.
Колегія суддів вважає, що наведені обставини підтверджують поважність причин пропуску позивачем строку для звернення до суду, чого не врахував суд першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали про залишення позову без розгляду.
Так, за правилами ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, відповідачами не доведено зворотнє.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 199, пункту 4 частини 1 статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Стожари" задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Стожари" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідачів Товариство з повною відповідальністю "Галицький ломбард" про визнання незаконними, скасування реєстрацій та свідоцтва, - скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі 25 липня 2014 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.
Судове рішення № 40006527, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/2208/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: