Рішення № 40005836, 30.07.2014, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1236/14-ц

Провадженя № 2/266/565/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2014 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.

при секретарі - Кравцові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд

В С Т А Н О В И В:

В березні 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2, відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження.

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, в обґрунтування заявлених вимог суду пояснила, що 25 листопада 2000 року був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження. З моменту народження дитини батько не приймав участі у вихованні дитини, утриманні, родину матеріально не забезпечував, відповідач не цікавився навчанням дитини її духовним розвитком. Родина постійно знаходилась под. психологічним впливом з боку відповідача. Починаючи з 2007року психологічний стан ОСОБА_2 погіршився, з 09.07.2012р. по 18.07.2012р. він знаходився на стаціонарному лікуванні у психіатричній лікарні №7 м. Маріуполя, був поставлений діагноз гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. В липні 2012р. змінилась поведінка відповідача, почав розмовляти сам з собою, погіршився сон. 04 жовтня 2013р. стосовно відповідача було відкрито кримінальне провадження за зґвалтування неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження. Після скоєного донька зазнала психологічної травми , відмовляється вважати відповідача батьком. Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2014року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.. 152 ч.3 КК України стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, і в зв'язку з знаходженням відповідача в стані тяжкого психічного захворювання , за клопотанням слідчого СВ Приморського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області , до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом. Разом з позбавленням батьківських прав, просила стягнути з відповідача на її користь, на утримання доньки аліменти у розмірі ? частки від усіх видів доходу відповідача. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився,у зв'язку з знаходженням у психіатричному закладі із посиленим наглядом ККЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Жданівка» . Згідно листа з психіатричної лікарні - доставити ОСОБА_2 дол. Зали судового засідання неможливо, у зв'язку з находженням його на примусовому лікуванні у відділені з посиленим наглядом, за своїм психіатричним станом не може бути присутнім у залі судового засідання. Згідно судового доручення ОСОБА_2 був допитаний лікарями медичного закладу - позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації - Солоха І.Г, яка діє на підставі довіреності, позов в інтересах дитини підтримала, не заперечувала проти його задоволення.

Помічник прокуратури Приморського району м. Маріуполя Разборська А.І. , не заперечувала проти задоволення позову.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи 25 листопада 2000р. було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, після укладення шлюбу подружжю було присвоєно прізвище ОСОБА_2, видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 (а.с.2)

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 - ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5, батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.3)

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2014року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.. 152 ч.3 КК України стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, і в зв'язку з знаходженням відповідача в стані тяжкого психічного захворювання , за клопотанням слідчого СВ Приморського РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області , до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.(а.с.8-9)

Згідно характеристики з навчального закладу школи №33 м. Маріуполя - ОСОБА_3 характеризується гарно, вихованням дитини займається мати (а.с.10)

Згідно висновку комісії про правам дитини Приморської районної адміністрації - комісія надає згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, як батька який скоїв стосовно неповнолітньої дитини злочин.

Відповідно до ст.. 18 Конвенції про права дитини та ст.. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, турбуватися про його здоров'я , фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому діюче законодавство не звільняє одного з батьків від цього обов'язку залежно від того, чи перебувають вони з другим з батьків в зареєстрованому шлюбі, мешкають разом чи окремо тощо.

Відповідно до ст.. 164 п.2 СК України - мати,батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно ст.. 166 ч.2 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Виходячи з вищевикладеного суду вважає необхідним задовольнити позов у повному обсязі. При дослідженні матеріалів справи та поясненні сторін було встановлено, що відповідач не виконує свої обов'язків по утриманню та вихованню дитини,більш до того скоїв тяжкий злочин стосовно дитини у зв'язку з чим має бути позбавлений батьківських прав. Разом з позбавленням батьківських прав суд задовольняє вимоги позивачки стосовно стягнення з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини аліментів у розмірі ? частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 березня 2014року.

Керуючись ст.50, 164, 166, 180, 150 СК України, ст. ст. 15, 31, 196, 213, 214, 215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити .

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 27 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Федотова В. М.