Ухвала суду № 40003633, 15.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2014 р. м. Київ К/800/36787/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Ланченко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013 року по справі №826/3409/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012 року № 0001961501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2013 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2013 року та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Укртелеком» з питань правомірності та повноти сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які знаходяться на території Тиврівського району, за період з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 288.5.1 п.288.1 ст. 288 ПК України, а саме: занижено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб по Гніванській міській раді за 2011 рік та період з 01.01.2012 року по 31.07.2012 року.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001961501 від 18.10.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання в розмірі 9957,08 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем протиправно збільшено позивачу грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у зв'язку із прийнятим оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке прийнято із порушенням норм матеріального права.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначена база оподаткування, якою є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В населених пунктах, нормативну грошову оцінку яких не проведено, застосовуються ставки за земельні ділянки відповідно до ст. 275 Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між Гніванською міською радою в особі міського голови (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариство «Укртелеком» в особі директора (орендар) укладено договори оренди землі від 11.04.2007 року № 95-28 та № 88-28.

Відповідно до предмету договорів орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення - землі зв'язку та телекомунікацій.

Зокрема п. 12 договорів визначено, що розмір орендної плати переглядається, в тому числі, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до додаткових угод від 13.02.2012 року № 83-28 та № 82-28 до договорів оренди землі визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 18.01.2012 року становить 156321,93 грн. та 26890,33 грн. відповідно.

Згідно із п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, Гніванською міською радою, відповідно до п. 4 рішення №66 сесії 6 скликання від 18.01.2011 року «Про встановлення ставок податку та орендної плати за землю на території Гніванської міської ради на 2011 рік» затверджені ставки земельного податку для земель енергетики, транспорту, зв'язку, комерційного та іншого призначення у розмірі 2 гривні 31 коп. за 1 кв.м. відповідно до п.275.1 та 275.3 ст. 275 Кодексу.

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Тиврівському районі № 01-13/2325 від 27.09.2012 року нормативна-грошова оцінка земельних ділянок не проведена.

Таким чином, річний розмір орендної плати за вищевказані земельні ділянки за 2011 рік не може бути меншим 6327,09 грн.

Рішенням Гніванської міської ради № 340 14 сесії 6 скликання від 13.12.2011 року «Про затвердження технічної документації та розрахунків з нормативної грошової оцінки земель м. Гнівань» затверджено нормативно грошову оцінку земель м. Гнівань, згідно якого, у п. 2 рішення № 342 15 сесії 6 скликання від 28.12.2011 року «Про встановлення ставок орендної плати та податку за земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Гніванської міської ради в межах населених пунктів м. Гнівань та с. Гриженці» затверджені ставки земельного податку на 2012 рік в розмірі 1 % їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої відділом Держкомзему у Тиврівському районі 20.09.2012 року за № 01-13/2249, та 27.09.2012 року за № 01-13/2325 нормативна-грошова оцінка земельних ділянок ПАТ «Укретелеком» на території Гніванської міської ради м. Гнівань по вул. Леніна 62 станом на 01.01.2012 року становить 200,67 грн. за 1 кв.м.

Таким чином, річний розмір орендної плати за земельні ділянки Гніванської міської ради за 2012 рік не може бути меншим 5496,35 грн.

Враховуючи викладене, річна сума орендної плати за земельну ділянку становить менше трикратного розміру земельного податку, чим занижено податкові зобов'язання по сплаті орендної плати.

Таким чином, розмір орендної плати за укладеними договорами оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, якими встановлено мінімальний розмір орендної плати, що складає 3,1 % від нормативної грошової оцінки, оскільки він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов правомірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2013 року по справі №826/3409/13-а.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписЛанченко Л.В.