Постанова № 40003366, 17.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2014 року № 826/6684/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській областіпровизнання дій протиправними та скасування постанови від 07 березня 2014 року № 0027 про накладення штрафних санкцій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 травня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - «Дієса», позивач) з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області (далі - відповідач) про:

- визнання дій посадових осіб відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину позивача за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 65 протиправними;

- скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 07 березня 2014 року № 0027.

В обґрунтування позовних вимог позивач зауважує, що відповідачем було безпідставно проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ «Дієса» законодавства про захист прав споживачів, у зв'язку з чим дії щодо проведення такої перевірки, на думку позивача, є протиправними.

Крім того, позивач зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем протиправно зроблено висновок про порушення ТОВ «Дієса» приписів законодавства України про захист прав споживачів, оскільки товариством у відповідності до вимог законодавства доводиться до відома споживачів необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дату виготовлення технічно складних побутових товарів.

За таких обставин позивач вважає постанову відповідача від 07 березня 2014 року № 0027 про накладення штрафних санкцій протиправною, у зв'язку з чим просить її скасувати.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області проти задоволення адміністративного позову заперечувала, подала до суду письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю у зв'язку з тим, що посадові та службові особи відповідача при проведенні позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів та при винесенні постанови від 07 березня 2014 року № 0027 про накладення стягнень діяли на підставі та у відповідності до норм Законів України.

З огляду на неявку у судове засідання 02 липня 2014 року представника відповідача та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області на підставі направлення від 27 листопада 2013 року № 1078 проведено позапланову перевірку з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» (м. Львів, проспект В. Чорновола, 65), за результатами якої складено акт від 27 листопада 2013 року № 1007.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, пункту 8 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506, пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104, що виявилось у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення технічно складних побутових товарів (морозильна камера NORD DM 155A+, холодильник NORD DХ 227-7-010А+, холодильник NORD СT 141, холодильник NORD DX 274-012, газова плита NORD 100-2В, холодильник NORD DX 218013, газова плита NORD 100-4а, холодильник SWIZER, холодильник SWIZER DRF 119 ISN, холодильник DAEWOO ER-064R, мікрохвильова піч DAEWOO KOG-8A0R, мікрохвильова піч DAEWOO KOR-6L25, випрямляч MAXWELL MW 2202, фен SATURN ST HC 7205, фен-щітка VITEK VT 1305, фен VITEK VT 1328 СR) в експлуатаційних документах (технічних паспортах, інструкціях по експлуатації, інших друкованих документах, що додаються виробником до товару у супровідній документації).

07 березня 2014 року відповідачем винесено постанову № 0027 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 6521,60 грн.

ТОВ «Дієса» оскаржено вказану вище постанову про накладення стягнень в адміністративному порядку до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Рішенням Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 16 квітня 2014 № 2234-2-11/8 скарги позивача від 13 березня 2014 року та від 26 березня 2014 року залишені без задоволення.

Незгода з вказаними діями та рішенням суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «Дієса», виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Пунктом 2 статті 1 вказаного Закону передбачено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Порядок здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) передбачений статтею 6 Закону № 877, відповідно до частини першої якої однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа (частина третя статті 6 Закону № 877).

Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону № 877 строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону № 877).

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону № 877).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу, відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 877, зазначаються:

- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

- перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

- дата початку та дата закінчення заходу;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

- підстави для здійснення заходу;

- предмет здійснення заходу;

- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (частина четверта статті 7 Закону № 877).

Згідно із частиною п'ятою статті 7 Закону № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів було надано відповідачу згоду від 26 листопада 2013 року № 03/7-11157-2013 на проведення позапланової перевірки магазину позивача за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 65 стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів. Підставою для проведення перевірки є звернення (лист) Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Для здійснення позапланової перевірки магазину позивача відповідачем було видано наказ від 27 листопада 2013 року № 171, на підставі якого було оформлено направлення від 27 листопада 2013 року № 1078.

Як встановлено під час розгляду справи, згоду Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26 листопада 2013 року № 03/7-11157-2013 на проведення позапланової перевірки магазину позивача, направлення від 27 листопада 2013 року № 1078 на право проведення перевірки, а також дії посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області щодо проведення перевірки в магазинах ТОВ «Дієса» на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26 листопада 2013 року № 405/01-01 було оскаржено позивачем до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року (справа 826/18856/13-а) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» задоволено повністю. Втім, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року № 826/18856/13-а у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» відмовлено. Як вбачається зі місту вказаного рішення, колегією суддів не встановлено порушень наведених вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки позивача, у зв'язку з цим підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб територіальних органів Держспоживінспекції України щодо проведення перевірки магазинів торгівельної мережі ТОВ «Дієса» в суду відсутні.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, на час вирішення даної справи судом встановлено, що вказана вище перевірка позивача проведена на підставі згоди, наказу та направлення, які видані на підставі та в межах повноважень, передбачених Законом.

Відтак, проведення позапланової перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 27 листопада 2013 року № 1007 та винесено оскаржувану постанову ґрунтується на вимогах Закону.

Щодо вимоги позивача про скасування постанови відповідача про накладення штрафних санкцій від 07 березня 2014 року № 0027 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1023-XII продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Частиною першої статті 15 Закону № 1023-XII визначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1023-XII інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування регламентують Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за № 1257/14524 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 13 Правил суб'єкт господарювання зобов'язаний усіляко сприяти споживачу у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів. Продавець зобов'язаний перевірити справність виробу, продемонструвати по змозі його роботу та ознайомити споживача з правилами користування.

Згідно із пунктом 14 Правил у торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Як передбачено пунктом 16 Правил, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити:

- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

- найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари;

- дані про основні властивості товару;

- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;

- дату виготовлення;

- відомості про умови зберігання;

- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

- правила та умови ефективного і безпечного використання

товару;

- строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари і можливі наслідки їх споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб (далі - споживачі), та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів (далі - виконавець) визначає Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506 (далі - Порядок), пунктом 7 якого передбачено, що необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару.

До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.

Відповідно до пункту 8 Порядку на товари іноземного походження, що ввозяться в Україну, експлуатаційні документи повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару. В експлуатаційних документах зазначаються:

- найменування товару;

- найменування нормативних документів, вимогам яких повинен відповідати товар (у тому числі іноземного походження);

- основні споживчі властивості товару;

- заводський номер товару;

- дата виготовлення товару;

- гарантійні зобов'язання виробника (продавця), у тому числі гарантійний термін зберігання та гарантійний термін експлуатації товару;

- правила та умови ефективного і безпечного використання товару;

- термін служби (придатності) товару, відомості про дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та адреса виробника і підприємства, яке виконує його функції щодо виконання вимог споживача, а також проводитиме гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійну заміну;

- інформація стосовно товару, який за певних умов може справляти небезпечний вплив на життя, здоров'я і майно споживача, та про можливі наслідки такого впливу;

- відмітка щодо повірки (для засобів вимірювальної техніки, які згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» підлягають державному метрологічному нагляду).

Таким чином, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що ними встановлені чіткі вимоги щодо переліку належної інформації, яку суб'єкт господарювання повинен своєчасно надати споживачеві для можливості компетентного та свідомого вибору продукції.

Згідно із пунктом 14 Порядку не дозволяється приймати до реалізації товари без експлуатаційних документів, оформлених відповідно до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами перевірки було встановлено, що позивачем реалізується складні побутові товари за відсутності в експлуатаційних документах (технічних паспортах, інструкціях по експлуатації, інших друкованих документах, що додаються виробником до товару у супровідній документації) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про дату виготовлення вказаної продукції (розділ І акту перевірки).

Водночас, в підтвердження своєї позиції та протиправності висновків відповідача, позивачем надано наступні документи, а саме: декларація від 10 жовтня 2012 року №.011.D.02087-12 про відповідність мікрохвильових печей т.м. «DAEWOO» К**-4****, К**-5****, К**-4****, К**-7****, К**-8****, К**-9****, К**-Е****; декларація від 08 грудня 2011 року № UA.025.D.00055-11 про відповідність технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання плити електричні ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,0/5,5-220, ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,5/6,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/7,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/7,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/5,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/6,0-220; декларація від 19 березня 2012 року № UA.016.D.0492-12 про відповідність вимогам Технічного регламенту плит електричних ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,0/5,5-220, ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,5/6,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/7,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/7,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/5,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/6,0-220; декларація від 11 березня 2013 року б/н про відповідність Технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання плити електричні ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,0/5,5-220, ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,5/6,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/7,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/7,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/5,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/6,0-220; декларація від 17 червня 2013 року б/н про відповідність Технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання плити електричні ЕП-4.00 ХХ ЕБЧШ 5-4-7,0/5,5-220, ЕП-4.00 ХХ ЕБЧШ 5-4-7,5/6,0-220, ЕП-4.01 ХХ ЕБЧШТ 5-4-8,8/7,0-220, ЕП-4.01 ХХ ЕБЧШТ 5-4-9,3/7,5-220, ЕП-4.01 ХХ ЕБЧШТ 5-4-8,8/5,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/6,0-220; сертифікат відповідності від 23 березня 2010 року № UA1.029.0022675-10 електроплит ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,0/5,5-220, ЕП-4.00 ЕБЧШ 5-4-7,5/6,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/7,0-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/7,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-8,8/5,5-220, ЕП-4.01 ЕБЧШТ 5-4-9,3/6,0-220; висновок від 27 квітня 2010 року № 05.03.02-04/28039 державної санітарно - епідеміологічної експертизи електроплит ЕП ЕБЧПІ; декларація від 15 лютого 2013 року № UA.011.D.00199-13 про відповідність холодильного обладнання т.м. «DAEWOO» FR*********, FN*********, RF*********, RN*********, FF*********, RL*********, RD*********, FRN*********, FPN*********, FRS*********, RFS*********, FPS*********, RFB*********, FRB*********, FRA*********; декларація від 01 квітня 2013 року б/н про відповідність холодильників-морозильників; декларація від 01 квітня 2013 року б/н про відповідність морозильників; декларація від 08 листопада 2011 року №.032.D.00747-11 про відповідність фенів, фенів-гребінців торгової марки «VITEK» типів VT-13*, VT-22*; декларація від 27 жовтня 2011 року №.032.D.00666-11 про відповідність фенів, фенів-гребінців торгової марки «VITEK» типів VT-13*, VT-22*; декларація від 22 червня 2012 року №.032.D.00886-12 про відповідність приладів для догляду за волоссям: прилади для випрямлення волосся, електрощипці торгівельної марки «MAXWELL», моделей: MW-2201, MW-2202, MW-2203, MW-2204, MW-2205, MW-2206, MW-2207, MW-2208, MW-2209, MW-2301, MW-2302, MW-2303, MW-2304, MW-2305, MW-2306, MW-2401, MW-2402, MW-2403, MW-2404, MW-2405, MW-2406; сертифікат від 15 травня 2012 року № UA.TR.010.0084-12 перевірки типу приладів для нагрівання рідини торгової марки «SCARLETT»: електрочайники, електропароварки, мультиварки; висновок від 22 серпня 2012 року № 05.03.02-03/83847 державної санітарно - епідеміологічної експертизи електрочайників ТМ «SATURN» та ТМ «ST»; декларація від 21 лютого 2011 року №.001.D.01162-11 про відповідність продукції вимогам технічних регламентів приладів для нагрівання рідини «BRAUN»; декларація від 06 січня 2012 року №.001.D.04333-12 про відповідність продукції вимогам технічних регламентів прасок парових «Philips» GC2960/**; декларація від 29 березня 2012 року №.002.D.02241-12 про відповідність соковижималок Kenwood моделі JE 270, JE 270А, JE 280, JE 290, JE 720, JE 730, JE 850, JE 880, JE 950; сертифікат від 23 березня 2010 року № UA1.029.0022630-10 відповідності плит газових побутових ПГ4 мод. 100-ХУ, 101-ХУ, 102-ХУ, 103-ХУ, 104-ХУ, 105-ХУ, 106-ХУ, 107-ХУ, 108-ХУ, 109-ХУ, 110-ХУ, 111-ХУ, 112-ХУ, 113-ХУ, 114-ХУ, 115-ХУ, 116-ХУ, 117-ХУ, 118-ХУ, 119-ХУ, 120-ХУ, 121-ХУ, 122-ХУ, 200-ХУ, 201-ХУ, 201-ХУ, 202-ХУ, 203-ХУ, 204-ХУ, 205-ХУ, 206-ХУ, 207-ХУ, 208-ХУ, 209-ХУ, 210-ХУ, 211-ХУ, 212-ХУ, 213-ХУ, 214-ХУ, 215-ХУ, 216-ХУ, 217-ХУ, 218-ХУ, 219-ХУ, 220-ХУ, 221-ХУ, 222-ХУ; декларація від 11 січня 2012 року №.TR.062.009.00012-12 про відповідність продукції вимогам технічних регламентів фенів ТМ SATURN, моделей ST-*; декларація від 02 червня 2013 року № 0207/3-13 про відповідність аудіо(відео)обладнання для автомобілів типу PROLOGY та PREMIERA.

Проте, до вказаних доказів суд ставиться критично, оскільки вони не дають споживачеві у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про дату виготовлення продукції, а її встановлення з їх змісту неможливе.

У той же час, позивачем не було надано суду технічні паспорти, інструкції по експлуатації, інші друковані документи, що додаються виробником до товару у супровідній документації, які б містили відповідні відомості відсутність яких встановлена відповідачем.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 Закону № 1023-XII, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 частини першої Закону України № 1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи із вказаної норми Закону, застосування штрафу можливе лише у разі порушення суб'єктом господарювання норм законодавства про захист прав споживачів.

За вказаних обставин, порушення, виявлені під час перевірки та викладені в акті перевірки, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було застосовано до позивача штраф у розмірі 6 521, 60 грн. у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим у суду відсутні підстави для скасування постанови від 07 березня 2014 року № 0027.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 1 644, 30 грн. судового збору відповідно до частини вимог майнового характеру у задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» судовий збір у розмірі 1 644, 30 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко