Постанова № 40003316, 09.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1719/14

09 липня 2014 року 12год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Калита Т.М.,

відповідача: представник Кузьмич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Арт-Майстер"

до Державноїподаткової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Арт-майстер» (далі - ПП «Арт-майстер») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000302240 від 12.05.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано того факту, що положення п.3 Постанови Правління НБУ №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» втратили чинність 20.05.2013 року, тобто до моменту укладення ПП «Арт-майстер» зовнішньоекономічного контракту №08/01 від 01.11.2013 року, а тому до правовідносин, що виникли за цим контрактом, на думку позивача, слід застосовувати загальні норми щодо повернення валютної виручки, передбачені ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (180-денний строк). У зв'язку з чим вважає податкове повідомлення-рішення №0000302240 від 12.05.2014 року протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи (а.с.41). В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позаплановою документальною перевіркою ПП «Арт-майстер» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконання експортного контракту №08/01 від 01.11.2013 року, укладеного з фірмою-нерезидентом Приватним торговим унітарним підприємством «Спайс-Фудс», Республіка Білорусь, згідно з повідомленням ПАТ «Полтава Банк» від 07.03.2014 року за №070-002/69 встановлено порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження у законодавчо встановлений 90-денний строк валютної виручки в сумі 10267,00 дол.США. Наголосив, що на час укладення позивачем зовнішньоекономічного контракту діяла Постанова НБУ «Про зміну запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року (з терміном дії до 19.11.2013 року), відповідно до п.1 якої розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вважають податкове повідомлення-рішення №0000302240 від 12.05.2014 року правомірним, обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. З таких підстав просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «Арт-майстер» зареєстроване як юридична особа 26.12.2002 виконавчим комітетом Рівненської міської ради. Видами діяльності згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; оптова торгівля іншим продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство; пакування. ПП «Арт-майстер» перебуває на обліку в ДПІ м.Рівному з 04.01.2003 року за №29-23/4529.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу про проведення виїзної позапланової перевірки ПП «Арт-майстер» №278 від 22.04.2014 року (а.с.43-44) та направлення №226/26/17-16-22-04 від 22.04.2014 року (а.с.42) в період з 23.04.2014 року по 24.04.2014 року ДПІ у м.Рівному було проведено позапланову документальну перевірку ПП «Арт-майстер» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконання експортного контракту №08/01 від 01.11.2013 року, укладеного з фірмою-нерезидентом Приватним торговим унітарним підприємством «Спайс-Фудс», Республіка Білорусь, згідно з повідомленням ПАТ «Полтава Банк» від 07.03.2014 року за №070-002/69, за результатами якої складено акт №186/17-16-22-04/32300300 від 29.04.2014 року (далі - акт перевірки) (а.с.7-10).

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту перевірки від 29.04.2014 року ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» №0000302240 від 12.05.2014 року (а.с.12), яким ПП «Арт-майстер» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» у розмірі 19231,64 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ГУ Міндоходів в Рівненській області №148/10/17-00-10-05-105/104 від 02.06.2014 року (а.с.13-14) зазначене вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми «У» №0000302240 від 12.05.2014 року, суд виходить з наступного.

Зі змісту акта перевірки від 29.04.2014 року вбачається, що ПП «Арт-майстер» порушено ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за №185-94 від 23.09.1994 року, а саме: ненадходження валютної виручки по експорту в сумі 10267 дол.США/87815,70 грн. (станом на 11.02.2014 року курс 1 дол.США = 8,5532 грн.) при виконанні контракту №08/01 від 01.11.2013 року, укладеного з фірмою-нерезидентом Приватним торговим унітарним підприємством «Спайс-Фудс», Республіка Білорусь.

В основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до даних про виконання експортного контракту за період з 01.11.2013 року по 15.04.2014 року, викладених в Додатку №2 до акту перевірки від 29.04.2014 року (а.с.11) та розрахунку (а.с.10), лягли наступні нарахування:

10267 х 8,5532 х 73 х 0,3% = 19231,64 грн., де

- 102667 - сума дебіторської заборгованості в дол.США;

- 8,5532 - курс НБУ на 91 день;

- 73 - кількість днів, що прострочено (період з 11.02.2014 року по 24.04.2014 року);

- 0,3% - ставка пені.

Таким чином, сума пені, нарахованої податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000302240 від 12.05.2014 року становить 19231,64 грн.

Суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 29.04.2014 року, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.11.2013 року між ПП «Арт-майстер» (Продавець) та Приватним торговим унітарним підприємством «Спайс-Фудс» (Республіка Білорусь) (Покупець) укладено експортний контракт №08/01 від 01.11.2013 року (а.с.24-27), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, який належить йому на правах власності згідно з Сертифікацією до даного контракту, а покупець зобов'язується прийняти вказаний у Специфікації товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного контракту.

На виконання умов даного договору ПП «Арт-майстер» згідно з

ВМД №204050001/2013/017804 від 12.11.2013 року (а.с.28-31), експортувало нерезиденту товар (інгредієнти харчові для використання в кулінарії; приправи у вигляді пряноароматичної сухої змішаної суміші приправ та спецій; зелень висушена, подріблена) загальною вартістю 10267 дол.США/82064,13 грн.

Згідно з ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця то покупця.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Доводи позивача щодо застосування до зазначеної експортної операції визначеного цією статтею 180-денного строку суд оцінює критично з огляду на таке.

Частиною 3 статті 1 Закону №185 також передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови Правління НБУ «Про встановлення розміру обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року за №475 (далі - Постанова №475) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Норму аналогічного змісту містить також і Постанова Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року за №163 (далі - Постанова №163). Так, пунктом 3 вказаної постанови визначено установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до пункту 12 Постанови №475 вона набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування (тобто 19.11.2012 року). Пункти 3 - 8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою (тобто по 18.05.2013 року).

В свою чергу, згідно з п.9 Постанови №163 від 14.05.2013 року вона набирає чинності, за винятком деяких положень, з 20 травня 2013 року та діє до 19 листопада 2013 року.

Зміст норми статті 1 Закону №185 свідчить, що строк розрахунку, встановлений постановою НБУ, є тимчасовим та не може діяти постійно у часі, навіть якщо встановлений різними постановами НБУ. У ті дні, коли постанова НБУ не діє, вступає в силу дія законодавчо встановленого строку розрахунків - 180 днів.

З урахуванням необхідності обов'язкового проміжку у дії між строками розрахунків згідно постанов НБУ №163 від 14.05.2013 року та №453 від 14.11.2013 року, враховуючи також формулювання п.9 Постанови НБУ №163 від 14.05.2013 року, що вона діє з 20.05.2013 року до 19.11.2013 року, суд дійшов висновку, що першим днем дії встановлених нею строків розрахунку є 20.05.2013, а останнім днем - 18.11.2013 року.

Таким чином, 90-дневні строки поширюються на експортні операції, оформлення митної експортної декларації за якими відбулось в період 19.11.2012 року до 19.05.2013 року та з 20.05.2013 року до 19.11.2013 року. В іншому випадку, на розрахунки за вказаними експортними, імпортними операціями поширюється загальний 180-денний строк розрахунків.

Як встановлено судом та не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні, митне оформлення товару згідно з експортним контрактом №08/01 від 01.11.2013 року здійснено ПП «Арт-майстер» 12.11.2013 року, що підтверджується вантажною митною декларацією №204050001/2013/017804 від 12.11.2013 року (а.с.28-31).

Отже, граничний термін надходження валютної виручки за даною експортною операцією становив 10.02.2014 року (90-й день, встановлений п.3 Постанови №163).

Поміж тим, у пункті 2.4 вказаного договору зазначено, що оплата поставленого товару мала бути проведена покупцем шляхом безготівкового переведення грошових коштів на рахунок продавця (ПП «Арт-майстер») в строк не пізніше 50 календарних днів з моменту доставки даної партії товару на склад покупця (Приватного торгового унітарного підприємства «Спайс-Фудс» (Республіка Білорусь).

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося представником позивача, у встановлений контрактом термін оплату поставленого товару покупець не здійснив. В ході перевірки податковим органом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ПП «Арт-майстер» станом на 24.04.2014 року по розрахунках за контрактом №08/01 від 01.11.2013 року з фірмою-нерезидентом Приватним торговим унітарним підприємством «Спайс-Фудс» (Республіка Білорусь) обліковується дебіторська заборгованість в сумі 10267 дол.США, що також підтверджується наявною в матеріалах справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 362 Контрагенти за 01.11.2013 року - 31.05.2014 року (а.с.38)

Більше того, 30.04.2014 року ПП «Арт-майстер» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення такої заборгованості в судовому порядку, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.05.2014 року порушено провадження по справі.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що на момент здійснення перевірки податковим органом валютна виручка в сумі 10267 дол.США за наслідками проведення експортної операції ПП «Арт-майстер» за ВМД №204050001/2013/017804 від 12.11.2013 року позивачем не отримана, чим порушено вимоги ст.1 Закону №185.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону 185 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, податковим органом правомірно нараховано пеню за ненадходження валютної виручки в сумі 10267 дол.США за експортною операцією згідно з експортним контрактом №08/01 від 01.11.2013 року.

Щодо посилань позивача на застосування до правовідносин, що виникли за зовнішньоекономічним контрактом №08/01 від 01.11.2013 року загальних строків надходження валютної виручки, встановлених ст.1 Закону №185 у зв'язку з втратою чинності п.3 Постанови №475, суд зазначає наступне.

Як вбачається з рішення ГУ Міндоходів в Рівненській області про результати розгляду скарги №148/10/17-00-10-05-105/104 від 02.06.2014 року, податковий орган помилково послався на п.3 Постанови №475 від 16.11.2012 року, яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність, однак, суд звертає увагу, що на час митного оформлення товару за експортним договором №08/01 від 01.11.2013 року діяла норма ідентичного змісту, а саме п.3 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року за №163, якою передбачено 90-денний строк для розрахунків за операціями з експорту, а не 180-денний, що свідчить про порушення позивачем ст.1 Закону №185, викладені в акті перевірки від 29.04.2014 року.

На переконання суду, такі доводи позивача мають формальний характер та за своїм змістом не містять спростувань висновків акта перевірки, які, в свою чергу, стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість доводи податкового органу про порушення строків розрахунків за операціями з експорту підтверджуються наявними матеріалами справи.

Покликання позивача на зупинення перебігу строку, передбаченого ст.1 Закону №185 або встановленого НБУ та зупинення нарахування пені за його порушення у зв'язку з позовом позивача про стягнення заборгованості з контрагента, суд також не бере до уваги, як такі, що спростовуються матеріалами справи та суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №185 у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з Приватного торгового унітарного підприємства «Спайс-Фудс» (Республіка Білорусь) 30.04.2014 року, а ухвалою від 08.05.2014 року Господарський суд Рівненської області порушив провадження у справі та прийняв дану позовну заяву до розгляду.

Проте, як вбачається з розрахунку нарахування пені по ПП «Арт-майстер» при виконанні експертного контракту №08/01 від 01.11.2013 року з фірмою-нерезидентом Приватним торговим унітарним підприємством «Спайс-Фудс» (Республіка Білорусь) (Додаток №1 до акту перевірки від 29.04.2014 року) (а.с.10) період, за який позивачу нарахована пеня з 11.02.2014 року (граничний термін надходження валютної виручки) по 24.04.2014 року (дата завершення перевірки позивача). Отже, оскільки ПП «Арт-майстер» звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення заборгованості за експортним контрактом лише 30.04.2014 року, тобто по закінченню граничного терміну надходження валютної виручки (10.02.2014 року) та після проведення перевірки податковим органом (24.04.2014 року), то такий факт не міг вплинути на перебіг такого строку, а доводи позивача з цього приводу є безпідставними та необґрунтованими.

В силу вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000302240 від 12.05.2014 року відповідає вказаним критеріям правомірності.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковий орган під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000302240 від 12.05.2014 року діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб визначений чинним законодавством, а відтак підстави для його скасування у суду відсутні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На переконання суду, ДПІ у м.Рівному доведено правомірність прийняття №0000302240 від 12.05.2014 року. За таких обставин, позовні вимоги ПП «Арт-майстер» необґрунтовані, безпідставні, а тому в задоволення позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.