Постанова № 40003273, 16.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Справа № 804/5609/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Сиротюка О.В., представника відповідача Герасіка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог) про:

- визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року, яке викладено у листі від 30.04.2013 № 10746/10/182, повністю;

- зобов'язання Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року як таку, що подана 26.04.2013.

Мотивуючи заявлений позов, позивач зазначив наступне. 26.04.2013 засобами електронного зв'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» було подано в електронній формі відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року. Факт прийняття означеної податкової звітності підтверджується квитанцією № 2 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток з додатками за І квартал 2013 року, реєстраційний номер № 9024181612. Однак 17.05.2013 позивачем отримано лист податкового органу від 30.04.2013 № 10746/10/182, де вказано, що податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» з податку на прибуток з додатками за І квартал 2013 року не вважається податковою декларацією через недотримання вимог п. п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України. На думку позивача, такі дії та означений лист податкового органу є протиправними, так як факт прийняття податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року підтверджується квитанцією № 2; в листі від 30.04.2013 № 10746/10/182 відповідачем не зазначено у чому конкретно полягає невідповідність податкової декларації вимогам п. 48.3, 48.4 ст.48 Податкового кодексу України. До того ж, позивач вказує на те, що відповідачем пропущено п'ятиденний строк для надання відмови у прийнятті податкової звітності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 відкрито провадження по справі № 804/5609/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи та зазначив наступне. Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномаш» 26.04.2013 надіслано засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року, яку не визнано податковою звітністю через порушення вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, про що керівника підприємства повідомлено листом від 30.04.2013 за №10746/10/182, де зазначено, що податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2013 року складена з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України. За таких обставин, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномаш» (далі - ТОВ «Техномаш») (код ЄДРПОУ 32640621) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 11.09.2003 за № 12241200000020576 та перебуває на податковому обліку у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 49.3. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем було сформовано в електронному вигляді податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2013 року та засобами електронного зв'язку направлено її відповідачу разом з додатками ІД, ІВ, АМ, що підтверджується копіями квитанцій № 2, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач отримав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2013 року з додатками ІД, ІВ, АМ, 26.04.2013, що підтверджується копіями квитанцій № 2, наявними в матеріалах справи.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено лист від 30.04.2013 № 10746/10/182. У вищевказаному листі зазначено, що подана позивачем декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2013 року заповнена із порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України, тому з урахуванням п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою звітністю.

У відповідності до п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.48.5 ст. 48 ПК України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст. 48 ПК України).

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2013 року з додатками, екземпляр якої направлено відповідачу засобами електронного зв'язку містить всі необхідні реквізити передбачені п. 48.3 ст. 48 ПК України.

Крім того, лист відповідача від 30.04.13 № 10746/10/182 не містить вказівки та конкретизації порушень, що на думку контролюючого органу, були допущені ТОВ «Техномаш» при заповненні декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2013 року.

Контролюючим органом перед судом також не доведено про наявність у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2013 року, направленій до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області позивачем, порушень, які б впливали на адміністрування податку органом державної податкової служби та обґрунтованості невизнання означеної звітності податковою декларацією.

Згідно п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48. 3 та 48. 4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 №1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Суд зазначає, що лист відповідача від 30.04.2013 №10746/10/182 не містить фрази про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, а у ньому зазначається, що податкова звітність, складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не визнається податковою декларацією.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не прийняв саме повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачу лист про невизнання його звітності податковою декларацією, чим порушив пункт 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Крім того, підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України, передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

Судом встановлено, що декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2013 року з додатками ІД, ІВ, АМ, ТОВ «Техномаш» була подана засобами електронного зв'язку 26.04.2013 та отримана Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 26.04.2013, що підтверджується копіями квитанцій №2, які містяться в матеріалах справи, отже, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства письмове повідомлення про відмову у її прийнятті відповідач повинен надати підприємству в строк по 30.04.2013 включно.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Лист № 10746/10/182 був складений відповідачем 30.04.2013, проте як свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, зазначений лист був направлений на адресу ТОВ «Техномаш» лише 15.05.2013, тобто після закінчення строку, визначеного п. 49.11.1 ст. 49 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, відповідач під час складання листа від 30.04.2013 № 10746/10/182 діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про: визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року, яке викладено у листі від 30.04.2013 № 10746/10/182, повністю, як вимогу про визнання протиправним не визнання податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Окрім того, позовна вимога про зобов'язання відповідача - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року як таку, що подана 26.04.2013, не підлягає задоволенню, оскільки згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі заявлених позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем некоректно сформовано позовні вимоги у позовній заяві, то суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш», яка викладена у листі від 30.04.2013 № 10746/10/182, та визнати податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 26 квітня 2013 року.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» ( код ЄДРПОУ 32640621), яка викладена у листі від 30.04.2013 № 10746/10/182.

Визнати податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 26 квітня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномаш» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 червня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова